ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі з-під чужого крила…
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
* * *
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
Фальшиві голуби миру
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Транзитом (сонет)
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
Протистояння в рівнодення
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Дай, Боже, павзу
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Зимова сльота
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Хитра загадка
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Осанна химері" (2000)

 * * *

Дочці Лесі

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-19 00:15:10
Переглядів сторінки твору 4472
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:35:29 ]
Мій батько страждав через наші з ним навіть незначні непорозуміння, які зазвичай трапляються між найближчими й найріднішими людьми...
Бережіть один одного...розумійте...чуйте...відчувайте...жалійте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 00:48:34 ]
І хоч "кров-любов" "немодно" римувати )))...але це справжнє...і не заради красного слівця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 00:56:37 ]
Як я розумію вашого батька, Лесю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 12:55:58 ]
Спасибі, пані Наталю.
А як я тепер розумію... Якби можна було вдруге прожити життя...то я б ніжніша була до тата завжди і в усьому...і цінувала кожну хвилину спілкування з ним...проживала її як останню. І за його життя б видавала його книги більшими тиражами, а не тільки останні сім років... І взагалі багато б чого зробила для свого надчутливого батька... Боляче мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 01:36:20 ]
Таке відверте, таке сокровенне... Може, Лесю, й не варто було б афішувати ТАКИЙ вірш - настільки особисте. Але й в особистому Іван Низовий виявив високий талант - виразно новаторськими є його переходи думки з рядка в рядок. Дякую тобі, Лесю, за велику працю з упорядкування батькової творчої спадщини! На добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:20:23 ]
Так, Юрію, це особисте... Але я впевнена, що кожному близькі та знайомі ці почуття й емоції. Так не буває, щоби хтось із нас хоча б раз у житті не завдав своїм рідним болю, навіть несвідомо. Усі ми в чомусь винні перед своїми батьками... А коли ми їх втрачаємо, то свої провини перед ними бачимо в усьому... Навіть у тому, що рідко казали їм: "Як я тебе люблю!". А скільки разів за життя ми їх просто обіймали, особливо в дорослому віці?!... Що тут казати...
Спасибі, Юрку, за те, що так відгукнувся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 23:11:57 ]
І ще, Юрію, батько не приховував цей вірш - він же увійшов до збірки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 02:05:14 ]
тут така яскрава емоція любові,а справжність не підлягає правильносьті римування, справжність стукає в душу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:27:45 ]
Дуже яскрава і найсильніша з усіх емоцій!!! Тато безмежно мене любив.
Дякую, Танюшо, за розуміння... Ви все це знаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 05:55:59 ]
Цінуємо, коли втрачаємо :( от воно- розгортання сердечних пелюсток у любові.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 13:55:49 ]
На жаль, Ляночко, так завжди буває...
Я усвідомила, за будь-яких обставин дорослі діти мають поступатися своїм батькам, забуваючи про власні амбіції та бажання... Маленькими - слухатися, а дорослими - жаліти і поступатися. Дорослі діти несуть відповідальність за благополуччя, душевний стан і життя своїх літніх батьків. А егоїзм завжди надто дорого коштує: рубці на серці, погіршення здоров"я, хвороби на нервовому грунті...
Коли ж втрачаємо рідну людину, от тоді настає прозріння в неусвідомленій до цього силі справжньої любові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-19 10:24:40 ]
Мені ці відчуття теж зрозумілі...У стосунках між батьками і дорослими дітьми (а вони для нас завжди ще діти) інколи й хуртовини завівають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 14:16:16 ]
Сьогодні, Мирославе, я ні в чому не заперечую своїй мамі, ні в чому, якщо це, зрозуміло, не шкодить її здоров"ю. І навіть в таких випадках, коли мама не розуміє, що їй на користь, я намагаюся знайти такі слова, щоби вона сама захотіла те чи інше для себе... Мама у свої 79 років ще працює, і раніше я сперечалася з нею щодо цього. А потім зрозуміла - дома їй буде гірше, їй потрібно спілкуватися з людьми, рухатися і відволікатися за можливості від думок про втрату коханого чоловіка, оскільки колись вона сказала, що не переживе його смерть... Сьогодні для мене головне, щоби мама була завжди в більш-менш хорошому настрої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 14:18:57 ]
удома


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-19 16:38:33 ]
Ми всі чимось завинили перед своїми батьками, Лесю!Але не всі так уміємо берегти пам`ять про них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-19 17:31:09 ]
Дякую, Світлано, можливо...
Але це головний мій обов"язок. Це справа честі.
Батько щохвилини зі мною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 14:00:47 ]
Прочитала вірш, Лесю, і серце защеміло... Мабуть, у кожного з нас, були моменти в житті, коли ми робили боляче своїм рідним... Дай Бог, щоб у кожного з нас було як можна менше таких моментів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-20 23:09:05 ]
Без слів...
Спасибі велике, Улянко, за щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 07:26:55 ]
... :) щирі слова, Лесю... ...я теж так відчуваю, коли батька немає вже 14 років, так хочеться, щоб він був. І був, і говорив, і вчив... але - немає...

Просто вийшов, як є, у дорогу,
і пішов аж за сонце й за сніг,
розбудивши вселенську тривогу,
і спаливши мене у мені.

Знов чекаємо весня і літня –
так було в нас завжди у сім’ї…
Ти ж спішив, не діждав навіть квіту,
і тепер твої справи – мої…

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-24 11:56:58 ]
Укотре рядки твого вірша викликають у мене сльози, Людо...
Прекрасний вірш. Але краще б його не було, а був твій батько...