ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-21 23:08:25
Переглядів сторінки твору 4915
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.021 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-21 23:23:59 ]
"Старанно, ніби дятел".
Воно начебто смішно (точніше, іронічно або певною мірою гумористично) і водночас сумно.

Старанно - так.
Порівняння - влучне.

Воно настільки влучне, наскільки і образно досконале, природне і чудове.
Генетика відіграла свою роль.
Вдалий вірш, тонка метафоричність.
А "дятлів" немає. Лише історія.

Без паралелей, а виключно за текстом,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-21 23:34:28 ]
Дорогий Гарріо, спасибі за нічний візит і щирий відгук!
Я Вас вітаю із Днем поезії!!!

З повагою і побажанням добра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 01:38:04 ]
В дитинстві завжди здається, що батьки, діди, бабці - основа нашого дитячого буття - вічні. А коли їх не стає - світ валиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:23:50 ]
Так, Галинко... Я своїх бабусю Олімпіаду й дідуся Петра (маминих батьків) втратила ще зовсім малою... А татових батьків бабусю Анастасію і дідуся Данила не бачила навіть на фото...
А тато своїх бабусю й дідуся пам"ятав... Бабуся Уляна пережила і своїх дітей, і свого чоловіка Тимофія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 05:52:27 ]
І провідчулося, і намалювалося до детальки, до відлуння...так і чується отой стук, - теплий- претеплий спогад із дитинства- незабутнє!
то б міг подумати, що через слово Івана Низового, долине отого діда творчість, оте уміння обстукувати деревину. Настальгійно -солодко мені од прочитаного:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:29:02 ]
Мій дідусь Петро запам"ятався мені своєю веселою вдачею і водночас своєю гіперболізованою любов"ю до чистоти ))) "Ганяв" нас малих, аби не забували мити руки :) Теплі спогади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:31:03 ]
А ще мій дідусь так грав на баяні!!! Був учителем музики!

Ляно, спасибі )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:10:45 ]
Згадалася моя невтомна бабуся, вона так і казала "лижви".Раніше вона мені дуже часто снилася, особливо, коли потрібна була її підтримка.
Тепер так і просяться слова:
Годі-бо вам мовчати:
Ви ж обіцяли...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:36:43 ]
А тато мені розповідав, що коли його бабуся Уляна вперше побачила мою світлину, то вона сказала, що я - копія її дочки Насті - татової мами, яка загинула, коли батькові було півтора року... У мені тато бачив не тільки дочку, а й свою маму... Бабуся Уляна померла, коли я була немовлям...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 07:24:12 ]
Своєрідна побудова вірша.
Осанна "золотим" рукам невтомної у праці людини...
Згадую свого батька.
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:39:23 ]
Справді, "золоті руки"... Яке було покоління!!!
Світла пам"ять Вашому татові, Мирославе... Хай вічно живе його сад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 08:42:06 ]
Ось він - ранній Іван Низовий в контексті шістдесятництва! Їй-Бо, сильно. І форма цікава, оригінальна... Згадалося Симоненкове "Дід умер"...
Решту роздумів - принагідно в листі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:41:44 ]
Спасибі, Анатолію :):):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 09:39:24 ]
Портрет - те що треба! Велично і сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:44:32 ]
Згодна, Володю, тато відтворив головне...і розкрив людину прекрасну...
Щиро Вам дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-22 09:56:34 ]
Сумно і всерйоз. Немає діда, так само як коли-небудь земля як не вратить, то прийме і нас.
Мені пригадався невмиручий образ тата Карла, а десь далі - і його приятеля Джузеппе.
Така от паралель, яка не впливає на читацьке сприйняття вірша якимось категорично відмінним від ліричного настроєм. Пригадалась - ось і все.

Нових творчих відкрить у багатогранному таланті автора та гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:52:58 ]
Олександре, те, що Ви провели паралель стосовно образів тата Карла і Джузеппе (а він був узагалі як дитина...), тільки підсилило мої теплі враження від вірша, за що я Вам сердечно дякую.
І уклін Вам за побажання й усерозуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:58:35 ]
І я завжди чекатиму на Вас і Ваші роздуми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-22 12:54:32 ]
Лесю!Деякі вірші просто хочеться читати, бо коментарі видаються зайвими...Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-22 21:57:24 ]
Світлано, цього і хотів Низовий. Відгук сердець людських...
Спасибі.