ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Рибась (1989) / Вірші

 Маяк
Образ твору перевтомлені
перевтілені
перероджені відчуття
неподільні
та неподілені
і наївні немов дитя

від очікувань пахне мріями
із коріння зростає сад
сили зміряні
та відміряні
як нездатність піти назад

як незламність і невідчудженість
і як вірна віра моя
ніч затемнена
в ній пробудженість
запалилась немов маяк




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-31 16:24:14
Переглядів сторінки твору 4083
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.770 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.470 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.23 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-31 16:32:12 ]
Гарний вірш, Оксано. Як маяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 16:35:37 ]
Дякую, Лесю, рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-31 19:02:33 ]
"і як вірна віра моя" - тут би "і як віра ... моя",
і в кінці би краще, нмсд, без "запалилась" , "наче... маяк", "мій ... маяк", тощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:16:57 ]
Дякую за Вашу увагу до мого вірша! Я подумаю над пропозиціями. Але, правду кажучи, не бачу недолугості в наявному варіанті. "Вірна віра" - доцільно, адже персоніфікується сам акт віри. А в кінці - цілісна метафора "пробудженість
запалилась немов маяк", що тут не так? Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:44:11 ]
Бачте, Оксано, спрощено кажучи, у вас в цьому рядку за аналогією із попередніми, тобто, згідно із вашою ж бо схемою ритмізації, головний наголос мав би падати на шостий склад.
А у вас наразі на 5-тий... "і як вірна вІра моя"...

Я мав на увазі, що дієслівна форма - "запалилась" - витягує дійство на передній план, хоча на передньому плані, окрім мистецтва лозунгів звісно, у всіх видах мистецтва бажана наявність обсягу прозорого ефіру - в нашому випадку, поетичного. Себто, переносячи дійство (без, скажімо, "запалилась") на глибші плани, ми можемо досягати такого ефекту. Але авторові, зрозуміло, мета і цілі видніші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 16:48:39 ]
Дійсно, так, маєте рацію, ритміка збита у "вірній вірі", але іншого варіанту не уявляю собі.
Стосовно "пробудженості" - тут якраз і хотілося вплести дію, вивести її з темряви на світло, тому і дієслово з'явилося як виразик руху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 16:53:43 ]
Зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 20:40:16 ]
Цікавий твір.Особливо початок сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:18:17 ]
Спасибі, Світлано, дуже рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Розвадовська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-31 21:10:35 ]
Чудовий вірш. На одному подиху читається))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 14:19:10 ]
О, дякую! Ірино, і писався на одному))