Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юра Товмач (1983) /
Поеми
Податковий кодекс нас захистить, - можливо...
Здарова братва ну ви чаво-таво,
Ну как моі дєла? Збираєте ви мнє бабло?
«Минє бабу’ля давай платі ПДВ ото!
Ато приєдєт недайбоже кришомент наш на авто…
***
Пана верхоплюя, ой верхолаза я рада бачити завжди!
Засолила бабуля дві гривні під прилавком…
Похапцем набрала в рот води для німоти
Труба нависла генделику перед аквопарком.
***
Ну ти таго, нєочень то і прирікайся!
Хочєш сладких апельсінчіков урвать?
Поетому дорогуша ти нє забивайся!
Достану і как покажу тєбє кузкіну мать!
***
Що тепер робити во діла, це тобі не якась там лабуда…
Жила собі тихенько і горя не багато знала.
От і нежданчик для аквопарку, а з ним життя - х…алва
Сіла бабця за квадроцикл і від щастя заспівала
***
Летять роки летять у вирій гуси
Братви то - начеб і нема.
За тим прилавком тепер стоять тунгуси
А в роті як була вода і німота ота…
***
Підприємців розвелося – що катма…
Усі такі радіють - та мабуть даремно
Прийшли жнива, новий інспектор для бабла
Холера ясна - та бабця на комбайні, таки кумедно…
***
Прівет мала, тьху…шалтай-балтай - це знову ти стара’?
Как тєбя угараздило тим комбайнером?
Твой комбайн подррєзал моєго мерса’
Будєш тєпєрь в отвєтє прєдомной как мером…
***
Ой не сміши ти моїх підков, як страшно - чебурашко!
Мене держава захистить моя рідненька й дорогенька…
Ось натягне твої слонячі вуха на дідуха – і підеш вивчати в школу єшко!
Держава – вона наразі не сильно ржава а напрочуд чепурненька…
***
Ну-ну постривай, стара – у мєня і там є своя ру’ка
Прієдет вот моя братва, ну тіпа інквізиція
Вот навєшают тєбє а то і заделают внука
В той день таки приїхала податкова міліція…
***
Здоровенькі були! А чому в заборі торчить колінвал?
Вирішили монополію відкрити у нашім колгоспі?
Відкривайте будьте так ласкаві звітність за квартал!
Якщо навіть і не знайдем – завіряємо що постійні гості…
***
Податковий кодекс треба знати
Це вам скаже навіть рідная мати
За несплату ПДВ і т.д., що є у книгарні
Вирок - старенька в буцегарні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Податковий кодекс нас захистить, - можливо...
Здарова братва ну ви чаво-таво,
Ну как моі дєла? Збираєте ви мнє бабло?
«Минє бабу’ля давай платі ПДВ ото!
Ато приєдєт недайбоже кришомент наш на авто…
***
Пана верхоплюя, ой верхолаза я рада бачити завжди!
Засолила бабуля дві гривні під прилавком…
Похапцем набрала в рот води для німоти
Труба нависла генделику перед аквопарком.
***
Ну ти таго, нєочень то і прирікайся!
Хочєш сладких апельсінчіков урвать?
Поетому дорогуша ти нє забивайся!
Достану і как покажу тєбє кузкіну мать!
***
Що тепер робити во діла, це тобі не якась там лабуда…
Жила собі тихенько і горя не багато знала.
От і нежданчик для аквопарку, а з ним життя - х…алва
Сіла бабця за квадроцикл і від щастя заспівала
***
Летять роки летять у вирій гуси
Братви то - начеб і нема.
За тим прилавком тепер стоять тунгуси
А в роті як була вода і німота ота…
***
Підприємців розвелося – що катма…
Усі такі радіють - та мабуть даремно
Прийшли жнива, новий інспектор для бабла
Холера ясна - та бабця на комбайні, таки кумедно…
***
Прівет мала, тьху…шалтай-балтай - це знову ти стара’?
Как тєбя угараздило тим комбайнером?
Твой комбайн подррєзал моєго мерса’
Будєш тєпєрь в отвєтє прєдомной как мером…
***
Ой не сміши ти моїх підков, як страшно - чебурашко!
Мене держава захистить моя рідненька й дорогенька…
Ось натягне твої слонячі вуха на дідуха – і підеш вивчати в школу єшко!
Держава – вона наразі не сильно ржава а напрочуд чепурненька…
***
Ну-ну постривай, стара – у мєня і там є своя ру’ка
Прієдет вот моя братва, ну тіпа інквізиція
Вот навєшают тєбє а то і заделают внука
В той день таки приїхала податкова міліція…
***
Здоровенькі були! А чому в заборі торчить колінвал?
Вирішили монополію відкрити у нашім колгоспі?
Відкривайте будьте так ласкаві звітність за квартал!
Якщо навіть і не знайдем – завіряємо що постійні гості…
***
Податковий кодекс треба знати
Це вам скаже навіть рідная мати
За несплату ПДВ і т.д., що є у книгарні
Вирок - старенька в буцегарні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
