ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
УВАЖЕНИЕ К ЛЮДЯМ (История из Талмуда)
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Минулось
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Плекає осінь
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
* * *
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Провінція
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Сонце в казанку
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
Тверезими очима правди
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Залишайтеся, пане Келлог!
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Муза
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Захар Мозок / Вірші

 Друга молодість
Заплакана осінь постукала в серце моє,
Зима посивіла торкнулась волосся. А далі
Відчув я, що скоро весна знову візьме своє!
До дідька роки! Це прекрасне життя ще триває!

Я виніс із хати запилений мотлох старий,
Я штори розсунув і вікна відкрив просто в небо.
До мене на каву ізрання зайшов дощ сумний.
Я був йому радий. Ми з ним говорили про тебе.

Ми з ним говорили, що нас не схилили роки,
І що у серцях ще живуть почуття і надії,
Що думи ясні, що ми маємо твердість руки,
Що в душах іще Божа іскра палає і діє.

І мить моя кожна дзвінка і прозора, як скло.
Я вичистив кожну хвилину до сяйного блиску
Як раптом тебе десь зустріну в тунелях метро,
Тобі подарую з років-діамантів намисто.

Твій усміх метеликом в’ється над світом моїм,
Стокротками квітне здавалось би висохла глина.
Це чари, і знаю - з цим щастям магічним, хистким
я можу усе, я літаю, немовби дитина!

О, як же давно ми не бачились, мила моя!
Невже ти змінилась з тих пір, як міняється кожен?
Та вірю: колись ми пліч-о-пліч постанем в боях
з роками - і разом ми кляті роки
переможем!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-22 15:34:26
Переглядів сторінки твору 4782
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.739 / 5.2)
* Рейтинг "Майстерень" 4.957 / 5.5  (4.683 / 5.15)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.09.27 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-22 15:38:57 ]
Захаре, гарний, ніжний вірш, яке напрочуд вдало передає відчуття і почуття "другої молодості". Тільки ж звідки Вам таке знати?:) Але - як на мене, останні два рядки надто "революційні". У людей такого віку переважає мудрість та спокій, споглядання і ніжна сентиментальність. А, може, то мені лише здається? "До мене на каву ізрання зайшов дощ сумний. Я був йому радий. Ми з ним говорили про тебе" - гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 15:48:52 ]
Так, дуже дуже гарно... і я щось теж так подумав, про ті роки.... Такі вірші треба писати поважному панові... або принаймні заплющити очі на фото ;)

але вірш дуже дуже ліричний і гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 15:53:47 ]
Дякую, Ганно і Ростику, за ваші слова. Насправді цей вірш є свого роду портретом однієї безмірно рідної мені і набагато старшої за мене людини, яка зараз переживає другу молодість. Звичайно, душа людська - сутінки, і тому будь-яка спроба створити такого роду портрет не може мати абсолютного успіху. Тому цілком допускаю, що десь у моєму вірші є неточності. Але дуже радий, що мені вдалося описати красиве, світле і, на мою думку, сміливе та революційне, почуття останнього кохання, передати частинку сяйва цієї людини усім вам. З повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 15:55:18 ]
Не вживайте поняття "останнього кохання" :) надто фатально воно звучить як на такий ліричний вірш. дякую :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-22 20:21:38 ]
А мені більше вього цікаво які методи боротьби "герой" прийме "пліч-о-пліч в боях"? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-23 11:02:11 ]
З боями, особисто мені, що пережив не одну сімейну мінібитву, бої за краще, звісно, майбутнє - все наче зрозуміло :)

Вірш стильний, мені подобається.
Ось тільки, начебто, можна звернути більше уваги на рядки:
"Як раптом тебе десь зустріну в тунелях метро,
Тобі подарую з років-діамантів намисто."
Думки правильні, але трохи випадають із загального стилю. Як на мене, то ось ці місця, що ніби трохи випадають ("я їх забілив").

......... зустріну в тунелях метро,
.......... років-діамантів намисто.

я можу усе ........... дитина!

Тобто, над написаним раніше в цих рядках можна трохи подумати, трішечки ніби додумати думку до можливого наступного гармонійного стану.

Все інше дуже непогано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-23 11:04:25 ]
Але це все не обов'язкове. Просто так, роздуми :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Захар Мозок (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-23 13:06:47 ]
Шановна Редакціє! Мені дуже приємно прочитати ваш загалом схвальний відгук, це для мене значна підтримка, яка додає мені творчої наснаги. Ви зі своїм тонким поетичним смаком виявили усі слабкі місця, які мучили мене в цьому вірші найбільше. Я знаю, що мені над собою ще потрібно багато працювати, особливо коли у поезії ідеться про почуття досвідченіших і більш гармонійних собистостей, ніж я.
З повагою, Захар


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-23 13:54:40 ]
А поспішати не має особливо куди. Йдемо ніби до себе, із самим собою? Я, наприклад, у своїй творчості постійно відчуваю купу слабих місць, а бачу і якось виправити їх можу тільки за півроку, за рік, коли розумнішаю :)
Проблема і в тому, що з "новим" баченням краще творити нові штучки, а старі особливо не чіпати - бо зникає попередня містерія, а нова не хоче являтися :(
А потім, ще Титани поезії наполягають на коректному, природному існуванні слабих і сильних віршів, думаю, що і деяких фрагментів також (це не стосується вашого вірша) - таким чином формується масштаб автора.