ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
І хтось не противиться
А хтось відганя
В одних на потилицях
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Легенди і гордість мого Закарпаття

  Мукачеве. Магнолії цвітуть...


вулиця Івана Маргітича (колишня Московська)
Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея сакур місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.


Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 22:26:45
Переглядів сторінки твору 9543
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.224 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.804
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-04-08 00:00:24 ]
Вірш, як пісня. Чудовий. Вітаю. Мукачево справді потопає у магноліях і сакурах. Єдина заувага: чому Мукачево? Словник подає інше закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:29:56 ]
Над цими закінченнями ще й досі ведуться дискусії. Принаймні більшість знайомих там говорять саме так.
Ужгород також має свою алею сакур.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:05:27 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка

КОМЕНТАРІ

Salvador, 10.02.2013 - 17:28
Колись і я закохувався в це місто! Там дійсно гарно... От тільки не затримався надовго.
Без мене сакури цвітуть,
Не я магнолії лелію,
А роки попри мене йдуть,
І повернутись вже й не мрію.... 
Попелюшка, 10.02.2013 - 19:24
Нажаль, є "друга серія" цього вірша "Без сакур вже Мукачево не те"... Вирубали ту алею...
корозлик, 15.04.2010 - 21:13
а в Ужгороді теж сакури цвітуть  це в 30ти км від Мукачева 
Попелюшка, 15.04.2010 - 22:44
Я знаю, колись доводилось милуватись і ужгородськими сакурами 
Чомусь думала, що Ви зі Львова. Хоча і у Львові красот багато
Сагайда, 11.04.2010 - 22:55
Дуже ніжно й романтично!  
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:02
Весна надихає! В природі і в душі 
корозлик, 11.04.2010 - 20:45
надзвичайно гарно! 
Попелюшка, 15.04.2010 - 21:01
А якби Ви ще побачили, яка це краса - алея сакур навесні! Приїздіть - вони ще цвітуть.   
На-д-е-ж-да, 11.04.2010 - 08:29
Дуже гарний вірш!! Просто чудовий!!!         
Попелюшка, 11.04.2010 - 12:08
і як завжди - незмінно щира Н-а-д-е-ж-д-а
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 08:56:07 ]
Красиві в Вас вірші, Валю!
Дочекайтесь свого коханого
І будьте щасливі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:54 ]
Дочекалась і я, я квітуче місто.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 12:51:37 ]
Прекрасна мелодія, гарний знімок, чудові рядки...
Спасибі!І все ж би я радила прислухатися до доброзичливого зауваження щодо першого рядка.
Або: В Мукачеві магнолії цвітуть... Або: Мукачеве. Магнолії цвітуть (бо В Мукачевому - а так правильно - не вкладається). Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 14:33:08 ]
Вірш написано три роки тому, коли я тільки поселилась в цьому прекрасному місті. На всіх офіційних вивісках - Мукачево. Досі не впевнена на всі 100, що саме Мукачеве - правильно. Однак, якщо це "ріже око", зміню на Мукачеве.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 15:37:35 ]
Попри те, що вжито декілька дієслівних рим, вірш легкий, світлий і пісенно - чистий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 19:21:02 ]
Дякую. "Я не чарівник, а тільки вчусь":) Тому поки що трапляються "попри те". Вірші, які написані раніше, важче удосконалювати, ніж писати нові, озброївшись знаннями, здобутими на ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:53:05 ]
Духмяний вірш, справді у Мукачево можна закохатися.
Парочка зауваг:
1. Аби просто вирішити проблему з власною назвою, можна заодно ще й зайву приголосну прибрати:
Мукачево. Магнолії цвітуть.
2. його я на пероні - (зайві займенники ЙОГО, Я)
Коханого свого далеку путь
На людному пероні проводжаю.?
3.Що я в це древнє - Що я у древнє?
4.Це - нашого - штамп, є один цікавий варіант вирішення:
Чи не тому, що тут магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

Ото і все, на сьогодні. Приємно відчувати Ваш ріст, зауваги доводиться шукати дууже пильно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 18:49:47 ]
Штампи - це для мене слабка тема. Але спробую розібратися. Як завжди, вдячна за поради, за науку. Боялась, що зауважень буде більше, хоча перед публікацією, звісно, "причепурила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 19:31:32 ]
А сакури духмяні вечорами - тут забули прибрати кому))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-08 17:55:24 ]
Чи не тому, що тут - магнолій цвіт (пропустив тире)
Коханого свого в далеку путь (пропущений сполучник В)