ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  І мама з неба нас благословляла





Матуся вишивала рушничок –
Два павичі, метелики і квіти,
Аби комусь із трійки діточок
Під ноги на весілля постелити.

На рукоділля рідко мала час,
Вела буденні справи бездоганно.
Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.

Чекали недовишиті птахи,
А доньки вже поволі підростали,
В життя доросле їх вели шляхи,
Що рушниками іншими встеляли.

…Ніхто не кличе горе і біду,
А прийдуть - то позбутися несила.
Матусю нашу - гарну, молоду,
Тяжка хвороба раптом підкосила.

Здавалося, що й сонця промінь зник,
Коли вона, сердешна, помирала.
Згадала перед смертю про рушник,
Закінчити мені заповідала.

Минуло відтоді немало літ,
Аж той рушник попав мені на очі.
Згадавши про матусин заповіт,
За рукоділля взялася охоче.

Поволі на моєму рушнику
Розправили птахи яскраві крила.
А вже всього бувало на віку,
Та щастя-долю лиш тепер зустріла.

Сіяли, наче зорі, дві свічі,
Рука Господня долі поєднала.
Лягли під ноги квіти й павичі,
І мама з Неба нас благословляла.

На сторінці звучить "Пісня про матір" Ігоря Поклада на слова Бориса Олійника у виконанні Богдана Климюка


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-07 12:55:17
Переглядів сторінки твору 5655
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.142 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 15:04:56 ]
Чудова трепетна історія, так за душу бере!
Особливо й огріхів нема, хіба що:
а вставала - уставала?
ті невишиті - недовишиті?
і позбутися - то позбутися?
нашу, гарну й молоду - нашу - гарну, молоду?
помирала, - помирала.?
Відтоді вже пройшло - минуло відтоді?
мені на очі, - мені на очі. ?
Взялась за рукоділля я охоче. - За рукоділля взялася охоче?
А вже всього - З тих пір всього?
Сіяли, наче сонце, дві свічі, - раз свічі дві, то мало б бути і сонця два, тому краще:
Сіяли, наче зорі, дві свічі,
І мама з Неба нас - котрими мама нас

Текст доволі мелодійний, легко сприймається - вийшла б непогана пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:17:09 ]
Дякую, Ярославе. Як би не старалася лишити Вас без роботи :), та працювати ще є над чим. Запропоновані Вами зміни внесла, тільки останній рядок хотілось би лишити так, як є.
P.S. Добре, що Ви не читали початковий варіант, написаний три роки тому, бо там було стііільки ляпсусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-07 16:54:56 ]
Тема болюча для мене...дуже... Навіть важко зосередитися(переробити б якось "попав мені на очі"...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 17:39:29 ]
Подумаю... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-07 17:16:40 ]
Спасибі Вам, Валентино, за таку прекрасну роботу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-07 18:11:00 ]
Дякую за таку високу оцінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-08 00:13:00 ]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183046
 Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
 дата надходження: 22.05.2010 21:51:21
© дата внесення змiн: 22.05.2010 21:51:21
 автор: Попелюшка


КОМЕНТАРІ

Надія Свинар, 06.02.2013 - 21:52
Дуже гарно.

Олександр Ковальчук, 10.07.2010 - 20:17
  що тут ще скажешь...

VitaLina, 23.06.2010 - 20:54
Оценка поэта: 5


Lesja, 19.06.2010 - 17:50
Tanya Rikhter, 03.06.2010 - 10:20
    не можу стримати емоції...
Попелюшка, 12.06.2010 - 13:39
ДЯкую, Танюша! 

На-д-е-ж-да, 23.05.2010 - 10:32
   Дуже щиро, ніжно, зворушливо!!Хай щастить!!!!

Сагайда, 22.05.2010 - 23:00
Сильно!  Зворушливо  ...
Я є я., 22.05.2010 - 22:24
красиво!

Ninel`, 22.05.2010 - 22:22
Слава Богу!рада за Вас без перебільшень.Хай щастить,приємного вечора!  

Ninel`, 22.05.2010 - 22:04
Не змогла прочитати без сліз...Проникливо і глибоко,знаєте,ця тема вічна,жаль,що вже не з Вами матуся,жаль...Та нічого не змінити,не вдіяти...Тримайтеся!Нехай Ваша родина підтримує завжди і зігріває теплом і коханням.Вірш,хоч сумний,але всім віршам вірш.

Попелюшка, 22.05.2010 - 22:16
А я так само зі сльозами його писала... Дякую, що так тонко відчули настрій вірша.
Вірш, як і більшість представлених тут - автобіографічний. НІЧОГО В ЖИТТІ НЕ БУВАЄ ПРОСТО ТАК. 8 років після маминої смерті чекав той рушник, поки я його дошию... А як дошила - то й життя стало зовсім іншим. Тож чи не мамине то благословення?

Alex-dr_7(tericon), 22.05.2010 - 21:55
 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:21:26 ]
Як Ви чудово пишете!!!

Вона була, як зіронька, у нас –
Лягала пізно, уставала рано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:07:47 ]
Дякую! Бо так воно і було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 20:26:22 ]
Люба пані Валентино,здається, ми розуміємо одна одну на рівні серця. Я вдячна за вашу увагу до моїх творів. І хочу сказати своє слово. Вірші ваші, як завжди, прекрасні. Вони торкаються до самого серця. Я тішуся від того, що є в світі така чуйна і талановита людина як ви. Дякую за вашу творчість.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-18 01:10:22 ]
Зворушили... Дякую за такі теплі слова. З погляду техніки я пишу ще не досконало, але кожне слово - від душі, пережите, іноді перемучене, але своє, чесне. Власне, це нас з Вами і ріднить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-10 20:52:42 ]
І мама з неба благословляє і понині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-12 05:11:56 ]
Так, Інно. Дякую, що заглянули!