ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Словосплетіння
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
***
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Лоскотливий
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Його Величність Примітив (сонет/онєгінська строфа)
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Чарівний разок
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-09 12:10:34
Переглядів сторінки твору 5765
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.039 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:24:31 ]
Весняно, пісенно, чарівно... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:28:43 ]
Дякую, пане Василю! Ви, як завше, на чатах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:35:08 ]
Галинко, певне, оживаємо!)))
Милий, свіжий, збуджуючий вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:29:39 ]
Таки оживаємо! :) Дякую, Лесенько )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 15:29:47 ]
Багатобарвно, весняно, Галинко!!!
"і сімсот в’язальниць - на сімсот серпів" -наче в іншому ритмі, але не шкодить, яка на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:44:18 ]
Дякую, Роксоланочко!
Впав мені в очі вчора увечері цей мій давній вірш, і захотілося щось з ним зробити) Власне з того первинного варіанту залишилось всього декілька фраз, переважно - перша строфа. 2-га і 3-тя - свіжі. Оце тільки зараз усвідомила, що 1-ша і 3-тя - з наголошуванням на третьому складі, а в другій - на першому. Що значить - свіжий текст.:) Міркуватиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 16:33:48 ]
Весняно, струмочком мелодійним, гарно, пані Галино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:46:26 ]
Дякую за суголосність відчуттів, пані Тетяно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 16:49:05 ]
Ого, який різкий стрибок - зі семи яблук на сімсот в'язальниць!:) Відчуваються, що автор у своїй професійній тарілці (я лише не зрозумів значення "копана руда").
Чарівно-разково!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:15:17 ]
Чарівні сімки множаться щомиті:))
сімсот женців,в'язальниць - відомий фольклорний образ з давніх коляд, де описуються майбутні символічні жнива, як вербалізований прообраз багатства і достатку...
А щодо образів цього вірша, то мені хотілося кількома алегоричними імпресіоністськими мазками змалювати процес віршотворення: ЛГ пригорщами сіє слова у рядки і цей процес затягується до ночі; далі копається руда - перебирається маса варіантів, шукаються рими і т.д., з тої руди, минаючи опис плавлення і кування, утворюються крицеві (стальні) серпи,- поетична майстерність, яка стинає дозрілі колоски-слова, які достигли, поки перероблялася руда; в'язальницями-ідеями зжате колосся-слова зв'язується у снопи - вірші...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 00:04:27 ]
Я ж не даремно сказав, що автор - у своїй професійній тарілці: і з рудою все стало на свої місця:)))
Нехай і надалі "слова зв'язуються у снопи - вірші..." Вистигло-благодатні снопи... І філігранні вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 17:08:16 ]
Дозвольте, пані Галино мою Вам конструктивну пораду:
можливо, краще "розтопило сонечко", бо якось важко уявити печаль, що посміхається, а таку, що трохи відійшла, відігрілась - можна. А втім, не особливо зважайте на мене в ролі критика. Цієї ролі я ще не пробував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:27:00 ]
Дякую, пане Олександре! Приємно бачити Вас у ролі конструктивного критика :) Зі сторони завжди краще видно :)
Щодо пропонованого Вами уточнення: я собі уявляла, що сидить втомлена і печальна ЛГ, визирає сонечко - і Вона усміхається. Тому - "усміхнуло". Ваше запропоноване "розтопило" - логічне, але нмсд дещо спрощує образ. Але - поміркую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 20:01:32 ]
Легко і приємно читається !)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:28:59 ]
Тішуся, що мої рядки викликали такі відчуття. Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 20:35:18 ]
Дуже гарно і мелодійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:35:11 ]
Дуже хотілося, щоб один з моїх давніх віршів "вийшов в люди". Не на всі 100 чи 90 задоволена, але вирішила, що можна показати іншим.
Дякую за Ваш відгук, Марічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 21:52:48 ]
Дуже веселий і грайливий вийшов
в Вас вірш.
Справді, вірш, як намисто.
а слова сипляться, як маленькі намистинки.
В нас дома казали, ще на них - пацьорки (коралі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:38:23 ]
Трохи блиснуло сонця - і повеселіло на душі.
Моя бабуся теж казала "пацьорки" на дрібні намистинки.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 01:29:23 ]
Не доберу слів, щоб сказати чудово зведеним у степінь, особливо те, як склалися прості речі у глибинну думку творчості. Я Ваші деякі вірші стягую з портала, щоб не губилися, як "Мить вічності"