ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?

Борис Костиря
2025.10.27 21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.

Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.

Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Чарівний разок

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-09 12:10:34
Переглядів сторінки твору 5604
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.039 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:24:31 ]
Весняно, пісенно, чарівно... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:28:43 ]
Дякую, пане Василю! Ви, як завше, на чатах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:35:08 ]
Галинко, певне, оживаємо!)))
Милий, свіжий, збуджуючий вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:29:39 ]
Таки оживаємо! :) Дякую, Лесенько )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 15:29:47 ]
Багатобарвно, весняно, Галинко!!!
"і сімсот в’язальниць - на сімсот серпів" -наче в іншому ритмі, але не шкодить, яка на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:44:18 ]
Дякую, Роксоланочко!
Впав мені в очі вчора увечері цей мій давній вірш, і захотілося щось з ним зробити) Власне з того первинного варіанту залишилось всього декілька фраз, переважно - перша строфа. 2-га і 3-тя - свіжі. Оце тільки зараз усвідомила, що 1-ша і 3-тя - з наголошуванням на третьому складі, а в другій - на першому. Що значить - свіжий текст.:) Міркуватиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 16:33:48 ]
Весняно, струмочком мелодійним, гарно, пані Галино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:46:26 ]
Дякую за суголосність відчуттів, пані Тетяно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 16:49:05 ]
Ого, який різкий стрибок - зі семи яблук на сімсот в'язальниць!:) Відчуваються, що автор у своїй професійній тарілці (я лише не зрозумів значення "копана руда").
Чарівно-разково!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:15:17 ]
Чарівні сімки множаться щомиті:))
сімсот женців,в'язальниць - відомий фольклорний образ з давніх коляд, де описуються майбутні символічні жнива, як вербалізований прообраз багатства і достатку...
А щодо образів цього вірша, то мені хотілося кількома алегоричними імпресіоністськими мазками змалювати процес віршотворення: ЛГ пригорщами сіє слова у рядки і цей процес затягується до ночі; далі копається руда - перебирається маса варіантів, шукаються рими і т.д., з тої руди, минаючи опис плавлення і кування, утворюються крицеві (стальні) серпи,- поетична майстерність, яка стинає дозрілі колоски-слова, які достигли, поки перероблялася руда; в'язальницями-ідеями зжате колосся-слова зв'язується у снопи - вірші...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 00:04:27 ]
Я ж не даремно сказав, що автор - у своїй професійній тарілці: і з рудою все стало на свої місця:)))
Нехай і надалі "слова зв'язуються у снопи - вірші..." Вистигло-благодатні снопи... І філігранні вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 17:08:16 ]
Дозвольте, пані Галино мою Вам конструктивну пораду:
можливо, краще "розтопило сонечко", бо якось важко уявити печаль, що посміхається, а таку, що трохи відійшла, відігрілась - можна. А втім, не особливо зважайте на мене в ролі критика. Цієї ролі я ще не пробував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:27:00 ]
Дякую, пане Олександре! Приємно бачити Вас у ролі конструктивного критика :) Зі сторони завжди краще видно :)
Щодо пропонованого Вами уточнення: я собі уявляла, що сидить втомлена і печальна ЛГ, визирає сонечко - і Вона усміхається. Тому - "усміхнуло". Ваше запропоноване "розтопило" - логічне, але нмсд дещо спрощує образ. Але - поміркую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 20:01:32 ]
Легко і приємно читається !)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:28:59 ]
Тішуся, що мої рядки викликали такі відчуття. Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 20:35:18 ]
Дуже гарно і мелодійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:35:11 ]
Дуже хотілося, щоб один з моїх давніх віршів "вийшов в люди". Не на всі 100 чи 90 задоволена, але вирішила, що можна показати іншим.
Дякую за Ваш відгук, Марічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 21:52:48 ]
Дуже веселий і грайливий вийшов
в Вас вірш.
Справді, вірш, як намисто.
а слова сипляться, як маленькі намистинки.
В нас дома казали, ще на них - пацьорки (коралі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:38:23 ]
Трохи блиснуло сонця - і повеселіло на душі.
Моя бабуся теж казала "пацьорки" на дрібні намистинки.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 01:29:23 ]
Не доберу слів, щоб сказати чудово зведеним у степінь, особливо те, як склалися прості речі у глибинну думку творчості. Я Ваші деякі вірші стягую з портала, щоб не губилися, як "Мить вічності"