ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Чарівний разок
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-09 12:10:34
Переглядів сторінки твору 6190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.039 / 5.5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:24:31 ]
Весняно, пісенно, чарівно... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:28:43 ]
Дякую, пане Василю! Ви, як завше, на чатах :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 14:35:08 ]
Галинко, певне, оживаємо!)))
Милий, свіжий, збуджуючий вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:29:39 ]
Таки оживаємо! :) Дякую, Лесенько )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 15:29:47 ]
Багатобарвно, весняно, Галинко!!!
"і сімсот в’язальниць - на сімсот серпів" -наче в іншому ритмі, але не шкодить, яка на мене.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:44:18 ]
Дякую, Роксоланочко!
Впав мені в очі вчора увечері цей мій давній вірш, і захотілося щось з ним зробити) Власне з того первинного варіанту залишилось всього декілька фраз, переважно - перша строфа. 2-га і 3-тя - свіжі. Оце тільки зараз усвідомила, що 1-ша і 3-тя - з наголошуванням на третьому складі, а в другій - на першому. Що значить - свіжий текст.:) Міркуватиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 16:33:48 ]
Весняно, струмочком мелодійним, гарно, пані Галино)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 21:46:26 ]
Дякую за суголосність відчуттів, пані Тетяно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 16:49:05 ]
Ого, який різкий стрибок - зі семи яблук на сімсот в'язальниць!:) Відчуваються, що автор у своїй професійній тарілці (я лише не зрозумів значення "копана руда").
Чарівно-разково!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:15:17 ]
Чарівні сімки множаться щомиті:))
сімсот женців,в'язальниць - відомий фольклорний образ з давніх коляд, де описуються майбутні символічні жнива, як вербалізований прообраз багатства і достатку...
А щодо образів цього вірша, то мені хотілося кількома алегоричними імпресіоністськими мазками змалювати процес віршотворення: ЛГ пригорщами сіє слова у рядки і цей процес затягується до ночі; далі копається руда - перебирається маса варіантів, шукаються рими і т.д., з тої руди, минаючи опис плавлення і кування, утворюються крицеві (стальні) серпи,- поетична майстерність, яка стинає дозрілі колоски-слова, які достигли, поки перероблялася руда; в'язальницями-ідеями зжате колосся-слова зв'язується у снопи - вірші...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 00:04:27 ]
Я ж не даремно сказав, що автор - у своїй професійній тарілці: і з рудою все стало на свої місця:)))
Нехай і надалі "слова зв'язуються у снопи - вірші..." Вистигло-благодатні снопи... І філігранні вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-09 17:08:16 ]
Дозвольте, пані Галино мою Вам конструктивну пораду:
можливо, краще "розтопило сонечко", бо якось важко уявити печаль, що посміхається, а таку, що трохи відійшла, відігрілась - можна. А втім, не особливо зважайте на мене в ролі критика. Цієї ролі я ще не пробував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:27:00 ]
Дякую, пане Олександре! Приємно бачити Вас у ролі конструктивного критика :) Зі сторони завжди краще видно :)
Щодо пропонованого Вами уточнення: я собі уявляла, що сидить втомлена і печальна ЛГ, визирає сонечко - і Вона усміхається. Тому - "усміхнуло". Ваше запропоноване "розтопило" - логічне, але нмсд дещо спрощує образ. Але - поміркую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 20:01:32 ]
Легко і приємно читається !)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:28:59 ]
Тішуся, що мої рядки викликали такі відчуття. Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 20:35:18 ]
Дуже гарно і мелодійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:35:11 ]
Дуже хотілося, щоб один з моїх давніх віршів "вийшов в люди". Не на всі 100 чи 90 задоволена, але вирішила, що можна показати іншим.
Дякую за Ваш відгук, Марічко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-09 21:52:48 ]
Дуже веселий і грайливий вийшов
в Вас вірш.
Справді, вірш, як намисто.
а слова сипляться, як маленькі намистинки.
В нас дома казали, ще на них - пацьорки (коралі).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-09 22:38:23 ]
Трохи блиснуло сонця - і повеселіло на душі.
Моя бабуся теж казала "пацьорки" на дрібні намистинки.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 01:29:23 ]
Не доберу слів, щоб сказати чудово зведеним у степінь, особливо те, як склалися прості речі у глибинну думку творчості. Я Ваші деякі вірші стягую з портала, щоб не губилися, як "Мить вічності"