ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Усе заховано в мені.
Усе заховано в мені:
і слава днів, і прикрість долі,
утіх осудливих вогні
і сором чорної неволі.
У пустку неба прокричи:
- О, Боже праведний, ти з нами?
Або у ніч глуху мовчи,
накрившись мудрими словами.
Горить свіча жагою дум
і вік нанизує печалі
на вістря слів, де править глум
наперекір людській моралі.

10 квітня 2013р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 11:12:33
Переглядів сторінки твору 3218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.924 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 11:45:08 ]
Як завжди сильно!
Справді метафізична поезія.
А я завжди думав, що нічого вцьому не розумію.
Кожний рядок - проймає.
А від цих -
мурашки по тілу...
Горить свіча жагою дум
і вік нанизує печалі
на вістря слів, де править глум
наперекір людській моралі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 12:05:38 ]
Дякую, мсьє Платіні. Мені вельми приємно, що у Вашій особі знайшов шанувальника метафізичного осмислення багатьох речей. буденність - надто прозаїчна річ і завжди хочеться чогось більшого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 11:54:07 ]
Дуже сподобалось!
Хоч і мінорний настрій у ЛГ, але є обнадійливі штришки: "горить свіча жагою дум", присутня "людська мораль"...
Невеликий вірш з декількома соковитими мазками легше сприймається читачем, аніж довгий і дуже насичений, тим більше, якщо мінором...
І зауваг у мене - немає! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 14:13:58 ]
Нарешті дочекався вгодити Вам, пані Галино. Справді, невеликий вірш і пишеться скоріше, і сприймається легше. Але у мене до себе є такі зауваги: накрившись - укрившись? і далі мудрими - грішними?, бо мудрість завжди далеко, не кожний її осягне і гратися у мудрість не означає володіти нею, а грішне - воно поруч, таке рідне і звичне, що заховатися за ним набагато простіше, ніж шукати мудрих розрад. Якщо зайдете на цю сторінку ще раз, то хотів би послухати Ваших суджень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 14:39:16 ]
Оцінила Ваш жарт ))
Насправді кожен автор годить сам собі у першу чергу. Щодо Ваших роздумів, то з огляду на звукопис, нмсд, фраза "Або у ніч глуху мовчи, Укрившись мудрими словами" з 5-ма "у" звучить дуже утаємничено, глибоко, на одній низькій ноті, без зривання її стрибком на "а". "Мудрими", нмсд, краще ніж "грішними", бо можна заховатись-укритись чиїмись мудрими словами(н-д зі Св.Письма). Хоча зрештою, якесь мудре життєве рішення у житті конкретної особи в ієрархії канонічної моралі може виявитися грішним... Тому мудре - не завжди святе, а грішне - не мудре... Але у Вашому вірші я би радила залишити "мудрими"... Такі мої роздуми.
Що просили - маєте ) Вирішувати - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:13:48 ]
Залишаю, як є. дякую за аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 14:50:45 ]
З Вашого дозволу п. Олександре, - чому спочатку мова іде про себе, а вітак порада комусь?
Що до вашого ж запитання, то на мою думку:
- накрившись мудрими словами. (грішними ділами? )
Це якщо виходити із попередніх рядків:
У пустку неба прокричи:
- О, Боже праведний, ти з нами?

Якщо, людина з Богом, то йому кричати не потрібно і у неї подібних пусток не виникає...

У іншому випадку було б правильно так як є, бо мудрими словами може бути і Боже слово. А його особлисо шукати не потрібно - воно завжди поруч.

Ось як виходить у Вас, п. Олександре. Всього кілька рядків, а скільки полеміки.
Виходить не пусті вони...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:20:35 ]
Знаєте, пане Санатор, буває, що сама людина не знає, з Богом вона чи ні? Тому і кричить, тому і сумнівається. Але тема Бога така не підйомна для людського розуму, що краще в неї не влазити. Не настільки ми обізнані, щоб бути категорично заангажованими сліпою вірою чи бацилою нігілізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:42:00 ]
Ще забув Вас подякувати за Ваш коментар. Дякую.