ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Усе заховано в мені.
Усе заховано в мені:
і слава днів, і прикрість долі,
утіх осудливих вогні
і сором чорної неволі.
У пустку неба прокричи:
- О, Боже праведний, ти з нами?
Або у ніч глуху мовчи,
накрившись мудрими словами.
Горить свіча жагою дум
і вік нанизує печалі
на вістря слів, де править глум
наперекір людській моралі.

10 квітня 2013р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-10 11:12:33
Переглядів сторінки твору 3378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.924 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 11:45:08 ]
Як завжди сильно!
Справді метафізична поезія.
А я завжди думав, що нічого вцьому не розумію.
Кожний рядок - проймає.
А від цих -
мурашки по тілу...
Горить свіча жагою дум
і вік нанизує печалі
на вістря слів, де править глум
наперекір людській моралі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 12:05:38 ]
Дякую, мсьє Платіні. Мені вельми приємно, що у Вашій особі знайшов шанувальника метафізичного осмислення багатьох речей. буденність - надто прозаїчна річ і завжди хочеться чогось більшого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 11:54:07 ]
Дуже сподобалось!
Хоч і мінорний настрій у ЛГ, але є обнадійливі штришки: "горить свіча жагою дум", присутня "людська мораль"...
Невеликий вірш з декількома соковитими мазками легше сприймається читачем, аніж довгий і дуже насичений, тим більше, якщо мінором...
І зауваг у мене - немає! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 14:13:58 ]
Нарешті дочекався вгодити Вам, пані Галино. Справді, невеликий вірш і пишеться скоріше, і сприймається легше. Але у мене до себе є такі зауваги: накрившись - укрившись? і далі мудрими - грішними?, бо мудрість завжди далеко, не кожний її осягне і гратися у мудрість не означає володіти нею, а грішне - воно поруч, таке рідне і звичне, що заховатися за ним набагато простіше, ніж шукати мудрих розрад. Якщо зайдете на цю сторінку ще раз, то хотів би послухати Ваших суджень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-10 14:39:16 ]
Оцінила Ваш жарт ))
Насправді кожен автор годить сам собі у першу чергу. Щодо Ваших роздумів, то з огляду на звукопис, нмсд, фраза "Або у ніч глуху мовчи, Укрившись мудрими словами" з 5-ма "у" звучить дуже утаємничено, глибоко, на одній низькій ноті, без зривання її стрибком на "а". "Мудрими", нмсд, краще ніж "грішними", бо можна заховатись-укритись чиїмись мудрими словами(н-д зі Св.Письма). Хоча зрештою, якесь мудре життєве рішення у житті конкретної особи в ієрархії канонічної моралі може виявитися грішним... Тому мудре - не завжди святе, а грішне - не мудре... Але у Вашому вірші я би радила залишити "мудрими"... Такі мої роздуми.
Що просили - маєте ) Вирішувати - Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:13:48 ]
Залишаю, як є. дякую за аналіз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-10 14:50:45 ]
З Вашого дозволу п. Олександре, - чому спочатку мова іде про себе, а вітак порада комусь?
Що до вашого ж запитання, то на мою думку:
- накрившись мудрими словами. (грішними ділами? )
Це якщо виходити із попередніх рядків:
У пустку неба прокричи:
- О, Боже праведний, ти з нами?

Якщо, людина з Богом, то йому кричати не потрібно і у неї подібних пусток не виникає...

У іншому випадку було б правильно так як є, бо мудрими словами може бути і Боже слово. А його особлисо шукати не потрібно - воно завжди поруч.

Ось як виходить у Вас, п. Олександре. Всього кілька рядків, а скільки полеміки.
Виходить не пусті вони...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:20:35 ]
Знаєте, пане Санатор, буває, що сама людина не знає, з Богом вона чи ні? Тому і кричить, тому і сумнівається. Але тема Бога така не підйомна для людського розуму, що краще в неї не влазити. Не настільки ми обізнані, щоб бути категорично заангажованими сліпою вірою чи бацилою нігілізму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-10 15:42:00 ]
Ще забув Вас подякувати за Ваш коментар. Дякую.