
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
2025.10.08
13:20
грудня 2025 року
Норвезький Нобелівський комітет
винесе рішення:
«нікому з глав держав
не присуджувати премію миру».
До такого рішення
потенційні члени комітету
прийшли заздалегідь,
ознайомившись з дослідженнями
міжнародної групи науковц
2025.10.08
11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.
У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.
Право сильного сильне, але не праве.
Малодушним завжди мало загублених душ.
2025.10.08
06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
2025.10.08
00:05
Скільки часу ми втрачаємо
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:
на сон! Як шкода,
що безліч годин
іде в нікуди.
Сон - це ніби інша реальність,
але часом така моторошна.
Важко зрозуміти,
яка реальність є справжньою:
2025.10.07
21:12
Останнє золото кленове
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...
Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі
Здимає осінь із палітри...
Зими морозна передмова
Уже вчувається в повітрі...
Довкілля стане чорно-білим,
Де півтони – у сірій гамі...
Вітри мереживні метілі
2025.10.07
15:15
Відусюди чую кроки марші тисяч ніг бо
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От
Уже літо і знову час настав
Для уличних утіх бо!
На що ти годен отут
Самі рокабільні витівки
Адже в соннім Лондоні не треба
Уличних вояків
От
2025.10.07
14:17
В пухнастому світі
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.
Пухнасті створіння
Пухнасто щасливі
У всіх поколіннях.
І сонце пухнасте
Їм світить ласкаво.
В пухнастому небі –
Пухнасті заграви.
2025.10.07
12:23
Материк.
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п
Атмосфера.
Зирк!!!
Птеродактиль – Неандерталець.
Далі
просто
людей
п
2025.10.07
12:01
Поховах і донечок, й синів,
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.
Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав
Нащо жити? Може, ліпше вмерти?
Бо осліп від горя, онімів,
Бо від горя став чорніший смерті.
Плюнула вогнем у рай орда
І потік в Дніпро ручай кривавий.
Боже! Я б своє життя віддав
2025.10.07
05:55
Темні хмари, а під ними
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.
Міцнокрилі журавлі
Подаються невдержимо
До заморської землі.
Сіра далеч, а з-за неї,
Добре чутно звіддаля, -
Кличе теплістю своєю
Облюбована земля.
2025.10.06
22:11
Похмурий горіх
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,
із зів'ялим після морозу листям.
Він нагадує старого,
який просить милостиню.
Голосіння дідугана
ударяються об небо
і осипаються
не золотими монетами,
2025.10.06
16:04
На отому далекому березі,
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один
Де було веселіше стократ, -
Гожу днину догулює вересень, -
Мій зрадливий поплічник і брат.
Не подався за мною в бік сирості,.
Не проник до осінніх глибин, -
Не явив аніякої милості,
Щоб не був я один на один
2025.10.06
15:49
Приходить осінь в дім
Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.
Нема вогню в зірках,
Змінили просто так
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неквапно, тихо. Втім,
Ніяк я не збагну, чому настільки сумно.
Застудженій душі не хочеться вже мрій,
Лише холодний дощ і роздуми абсурдні.
Нема вогню в зірках,
Змінили просто так
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Проза
Вона - найкраща в світі...
Все було так, як і на моєму аватарі... Я тримав троянду однією рукою, за спиною. У другій руці був папірець, зі словами, які потрібно було говорити зі сцени. Моя партнерка, побачивши, що рук в мене більше нема, тримала замість мене мікрофон. Говорив я, як Ви правильно здогадалися, англійською... А дівчата були (не вгадали!) - білі...
Наша група (середній рівень знань анлійської) інсценізувала дуже сучасну версію казки про Червону Шапочку. Я був одним із ведучих.
Перед виходом на сцену ми зустрілися з Бабусею (найчарівнішою з наших молодих дівчат). Вона дуже хотіла, щоб ця квітка дісталася їй. І я вже пошкодував, що наперед сказав про те, що квітка для нашої вчительки...
Як часто буває в житті, роль Бабусі їй дісталася несправедливо. Їй більше б личило бути Червоною Шапочкою, Але у старій, добрій казці... В новій - Червона Шапочка сама застрелила Сірого Вовка... А наша молода Бабуся дуже добра і не вміє стріляти... Навіть у Вовків.
Сірий Вовк уже ожив і гречно кланявся...
- Чутки, про мою смерть - сильно перебільшені!
А я дарував троянду і вітав нашу вчительку...
-Ми Вас дуже любимо! ( We very love You! )
-Ви - красуня! ( You are beauty! )
Наша вчителька - найкраща! ( Our teacher - the best! )
Я говорив щиро... Вчителька, справді молода, красива і розумна. Тому чоловіки, на схилі віку, її не цікавлять... Як і мене - дівчата. Не для пса - ковбаса...
Квітку прийняла досить прохолодно. Я був дуже радий, бо зрозумів, що вона таки чекала, щоб це зробив один з наших парубків. Але він проїхав.Підстрахував його не я, а месьє Платіні...
Хоч про жінку, якій я так хотів би подарувати квіти, ще не говорилося нічого, Ви її і так впізнаєте...
Вона - найкраща в світі...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вона - найкраща в світі...
" Я все одно гірший,
ніж про мене думають"
Еріх Марія Ремарк
Вчора, я знову дарував квітку...Все було так, як і на моєму аватарі... Я тримав троянду однією рукою, за спиною. У другій руці був папірець, зі словами, які потрібно було говорити зі сцени. Моя партнерка, побачивши, що рук в мене більше нема, тримала замість мене мікрофон. Говорив я, як Ви правильно здогадалися, англійською... А дівчата були (не вгадали!) - білі...
Наша група (середній рівень знань анлійської) інсценізувала дуже сучасну версію казки про Червону Шапочку. Я був одним із ведучих.
Перед виходом на сцену ми зустрілися з Бабусею (найчарівнішою з наших молодих дівчат). Вона дуже хотіла, щоб ця квітка дісталася їй. І я вже пошкодував, що наперед сказав про те, що квітка для нашої вчительки...
Як часто буває в житті, роль Бабусі їй дісталася несправедливо. Їй більше б личило бути Червоною Шапочкою, Але у старій, добрій казці... В новій - Червона Шапочка сама застрелила Сірого Вовка... А наша молода Бабуся дуже добра і не вміє стріляти... Навіть у Вовків.
Сірий Вовк уже ожив і гречно кланявся...
- Чутки, про мою смерть - сильно перебільшені!
А я дарував троянду і вітав нашу вчительку...
-Ми Вас дуже любимо! ( We very love You! )
-Ви - красуня! ( You are beauty! )
Наша вчителька - найкраща! ( Our teacher - the best! )
Я говорив щиро... Вчителька, справді молода, красива і розумна. Тому чоловіки, на схилі віку, її не цікавлять... Як і мене - дівчата. Не для пса - ковбаса...
Квітку прийняла досить прохолодно. Я був дуже радий, бо зрозумів, що вона таки чекала, щоб це зробив один з наших парубків. Але він проїхав.Підстрахував його не я, а месьє Платіні...
Хоч про жінку, якій я так хотів би подарувати квіти, ще не говорилося нічого, Ви її і так впізнаєте...
Вона - найкраща в світі...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію