ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
Фальшиві голуби миру
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Транзитом (сонет)
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
Протистояння в рівнодення
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Дай, Боже, павзу
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Зимова сльота
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Хитра загадка
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Українська колискова
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
***
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Несправжня пектораль" (2003)

 * * *
Я не жив на землі.
Я літав,
Доки й впав.
Щось у тім’ї пече...
Озирнувся –
Дніпро в різні боки тече,
Розділившись
на лівий і правий
рукав.
Я, блукаючи, мрію шукав,
Її карих і добрих очей...
Озирнувся –
«Ніхто» в ступі воду товче
І розмазує сльози і піт по щоках.

Мо’, я голову дуже забив,
Може, випав у чорну діру...
Відшукавши «ніщо»,
Я поплив по Дніпру
В різні боки
і за протилежні горби.


1999

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Костюк 6.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мішель Платіні 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-02 07:13:59
Переглядів сторінки твору 2335
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.708 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 07:46:01 ]
Слова, що описують кожного з нас...

Я, блукаючи, мрію шукав,
Її карих і добрих очей...

Я не жив на землі. Я літав,

Дякую, Лесю!
За ще один чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 10:26:16 ]
Дякую, ліричний Мішелю, за відгук на цей вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-02 08:03:04 ]
Літати у мріях, а на грішній землі роздвоїтися тугою за щастям - бачити радість "Її карих і добрих очей".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 10:29:00 ]
Саме так виходить, Олександре... На жаль...
Спасибі Вам велике!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-02 08:03:59 ]
Болить за Україну серце її Поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 10:29:38 ]
Усе життя боліло...
Дякую за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-05-02 09:46:06 ]
Вільна

Забрали усе. Слів - і то вже немає.
Стягли - ті, що скрізь мають рацію.
Оті, кого доля сама величає
господарями ситуації.

Усе переплуталось: рими і дати,
день з ніччю, а смуток із радістю.
Як важко нічого у світі не мати
й не бути чиєюсь власністю.

Усе як чуже: небо, нерви і нежить.
І я - всім чужа й незнайома.
Нічого в цім світі мені не належить.
Я вільна - аж невагома.
(2005)

Буду приходити до Вас час від часу зі своїми сповідями... Знаю, Ви_слухаєте... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-02 10:24:34 ]
Дорога Любонько, дуже вдячна Вам за довіру й відвертість! Болючі рядки, але неймовірно правдиві...
Я завжди чекатиму на Вас.

У продовження теми пригадалось батькове:

НА ЦВИНТАРІ

Завізно тут!..
Місця престижні –
Нарозхват:
Лишень для панів…
Мої ж,
За класовістю,
Ближні –
Подалі,
Серед бур’янів,
Як мовиться,
В народній гущі
Знайшли притулок в тиші тиш:
Вони і мертві – неімущі,
І їм плювати на престиж!
Спокійно тут –
Сюди нізащо
Чуже-лихе не забреде –
Так всеспасенно,
Всепропащо
І всепрощенно,
Як ніде…
Похилий хрест. Ослінчик. Столик.
Гудуть джмелі. Шумить трава.
Ідилія! Один недолік –
Ніхто живим не налива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-06 14:18:50 ]
Легковажний, бо легко важу
Й перед важчими не прогнусь,
Силу крупнотонажну вражу
Не боюсь і над нею сміюсь.

В мене вистачить сил ментальних
Потерпіти (і це мине!),
Поки псевдомонументальних
Проминальний час проковтне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-02 16:55:11 ]
Через те і не жив довго ПОЕТ, що "літав", усі болі чужі в своїм серці збирав...Тому, хто "блукаючи, мрію шукав" 5,5 замало. Така моя суб`єктивна думка.Вічна пам`ять ПОЕТОВІ, який пішов у ВІЧНІСТЬ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 12:55:20 ]
Спасибі, люба моя Світланко, за таку душевність)
І уклін Вам за пам"ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 00:57:52 ]
Пече... роз'єднаність...Ой як пече!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 12:56:20 ]
Так, Галинко, пече...
Обіймаю, люба моя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-03 09:57:49 ]
Поки літаємо - живемо. А впавши - течемо врізнобіч...
Не вірш - радість розкошування у слові і гіркий біль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-04 12:59:10 ]
Щиро вдячна, дорогий Анатолію!!!