ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
* * *
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
1937. Тачанка
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Плин
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Ящірка
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Маятник
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
* * *
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
Княжна козацького степу. Повернення до Храму
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Як Хмельницький шукав союзу зі Швецією в 1655 році і чим все закінчилося
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
Сьогоднішні хліба
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
Зустріч
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Нерафіновані думки
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Осіння глибина
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
***
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Намовляння
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
Марсель Марсо
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 ДЕВ’ЯТЕ ТРАВНЯ
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 00:52:15
Переглядів сторінки твору 7050
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.590 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 01:36:34 ]
Урочисто-зворушливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:56:09 ]
Пане Ярославе, уклінно дякую за відгук на цей вірш батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 02:14:45 ]
Без сліз читати не можна...
Як йому все життя не вистачало Настусі і Данила! Тільки мрії, бо, мабуть, і спогадів не було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:03:35 ]
Валюшо, безмежно вдячна за Ваші емоції!
Свого батька Низовий ніколи не бачив (тільки на фотокартці) - Данило пропав безвісти, коли тато ще був під серцем мами Насті. А мама Настя загинула, коли малому Іванкові виповнилося півтора року.
Увесь рід поліг у ту війну...
Тому і зустрічався Низовий із своєю родиною тільки в таких мріях-снах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:25:05 ]
Після "Вулиці лейтенанта Овсепяна", після "Дев'яте травня" публікувати щось своє можна, але, якось дрібно виглядає. Зі святом Вас, Леся і Вашу маму - вона із тих часів, коли дотик війни залишається на все життя, хоче цього людина чи ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:17:52 ]
Дякую щиро, Олександре, за привітання. Навзаєм.
Так, коли розпочалася війна, моїй мамі виповнилося сім років, і вона все пам"ятає... Дякувати Богові батьки моєї мами вижили в ній.
А з татової родини загинули всі... І з роками біль Низового зростав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-09 08:02:58 ]
Зболено і трагічно! Дуже образна поезія. Дуже мелодійна. Талановита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 08:07:39 ]
Яфиночко, мені завжди приємна Ваша увага до поезій мого батька!
І страшенно вдячна за такий відгук на цей вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:56:48 ]
Щирим серцем виспівано... Доземний уклін!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:08:23 ]
Уклінно Вам дякую, мудрий і добрий пане Іване!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:14:40 ]
Все повернулось у свої начала...
Низький уклін Вам, Лесечко, за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:18:17 ]
Іннусю, спасибі велике-превелике!!!
Цей вірш знають у багатьох селах Слобожанщини, які об"їздив Низовий, зустрічаючись з простими трудівниками, школярами, учителями, ветеранами...

І дякую Богові, що Він подарував мені такого батька, а Україні - такого сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 09:18:11 ]
Страшною ціною здобута та перемога. Надзвичайно сильних і красивих людей забрала із собою війна. Вічна їм пам'ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:24:28 ]
Оленко, сердечно вдячна Вам за оголені почуття...
Вічна пам"ять полеглим за рідну землю і за наше майбутнє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 10:19:19 ]
Читаю, плачу, усміхаюся... живі образи, така знайома родинна гостина... було, могло бути... Дай Боже, щоб побільше таких родинних гостин було у кожного в житті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:55:05 ]
Не пізнавши в реальному житті такого щастя, Низовий у серці й уяві мав цей родинний затишок, грівся і міцнів душею від намріяних зустрічей з батьками...
Спасибі, Галинко, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:20:10 ]
Написано талановито! Про дороге, незабутнє...Слова та образи народжені серцем. Про війну і перемогу не можна писати, не пропустивши тему крізь душу...Дякую))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:09:48 ]
Ізнов наснились батько й мати,
І - відтіснилися... Нема...
А ти хотів і справді мати
Усе, що снилось, задарма?

Батька не бачив ніколи... Маму у свої півтора року запам"ятав, коли везли її на тачанці в усьому білому... А світлі образи найрідніших людей і свою безмежну синівську любов до них проніс через усе життя... Як писав тато, тієї війни куля влучила в його серце також.
Спасибі, Світланко, за таке емоційне сприйняття цієї сумної і гірко-веселої розповіді Низового!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:03:06 ]
Вірш світлий. Дуже-дуже сердечний.
«Слізьми бабуся чарку долива...»
І сам просльозився. Згадав своїх бабусь, на долю яких випали тяготи війни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:21:43 ]
Сергійку, Ви мене розчулили своєю відвертістю й щирістю... Я Вам вдячна за це.
І мені приємно, що вірш мого батька викликав у Вас свої спогади і такі справжні емоції, хоча вони дуже болючі...