ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Тобі моє серце" (1980)

 ДЕВ’ЯТЕ ТРАВНЯ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-09 00:52:15
Переглядів сторінки твору 6776
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.590 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 01:36:34 ]
Урочисто-зворушливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 06:56:09 ]
Пане Ярославе, уклінно дякую за відгук на цей вірш батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 02:14:45 ]
Без сліз читати не можна...
Як йому все життя не вистачало Настусі і Данила! Тільки мрії, бо, мабуть, і спогадів не було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:03:35 ]
Валюшо, безмежно вдячна за Ваші емоції!
Свого батька Низовий ніколи не бачив (тільки на фотокартці) - Данило пропав безвісти, коли тато ще був під серцем мами Насті. А мама Настя загинула, коли малому Іванкові виповнилося півтора року.
Увесь рід поліг у ту війну...
Тому і зустрічався Низовий із своєю родиною тільки в таких мріях-снах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-09 06:25:05 ]
Після "Вулиці лейтенанта Овсепяна", після "Дев'яте травня" публікувати щось своє можна, але, якось дрібно виглядає. Зі святом Вас, Леся і Вашу маму - вона із тих часів, коли дотик війни залишається на все життя, хоче цього людина чи ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:17:52 ]
Дякую щиро, Олександре, за привітання. Навзаєм.
Так, коли розпочалася війна, моїй мамі виповнилося сім років, і вона все пам"ятає... Дякувати Богові батьки моєї мами вижили в ній.
А з татової родини загинули всі... І з роками біль Низового зростав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2013-05-09 08:02:58 ]
Зболено і трагічно! Дуже образна поезія. Дуже мелодійна. Талановита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 08:07:39 ]
Яфиночко, мені завжди приємна Ваша увага до поезій мого батька!
І страшенно вдячна за такий відгук на цей вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 08:56:48 ]
Щирим серцем виспівано... Доземний уклін!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:08:23 ]
Уклінно Вам дякую, мудрий і добрий пане Іване!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 09:14:40 ]
Все повернулось у свої начала...
Низький уклін Вам, Лесечко, за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:18:17 ]
Іннусю, спасибі велике-превелике!!!
Цей вірш знають у багатьох селах Слобожанщини, які об"їздив Низовий, зустрічаючись з простими трудівниками, школярами, учителями, ветеранами...

І дякую Богові, що Він подарував мені такого батька, а Україні - такого сина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Полянська (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 09:18:11 ]
Страшною ціною здобута та перемога. Надзвичайно сильних і красивих людей забрала із собою війна. Вічна їм пам'ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:24:28 ]
Оленко, сердечно вдячна Вам за оголені почуття...
Вічна пам"ять полеглим за рідну землю і за наше майбутнє...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 10:19:19 ]
Читаю, плачу, усміхаюся... живі образи, така знайома родинна гостина... було, могло бути... Дай Боже, щоб побільше таких родинних гостин було у кожного в житті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 11:55:05 ]
Не пізнавши в реальному житті такого щастя, Низовий у серці й уяві мав цей родинний затишок, грівся і міцнів душею від намріяних зустрічей з батьками...
Спасибі, Галинко, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-09 11:20:10 ]
Написано талановито! Про дороге, незабутнє...Слова та образи народжені серцем. Про війну і перемогу не можна писати, не пропустивши тему крізь душу...Дякую))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:09:48 ]
Ізнов наснились батько й мати,
І - відтіснилися... Нема...
А ти хотів і справді мати
Усе, що снилось, задарма?

Батька не бачив ніколи... Маму у свої півтора року запам"ятав, коли везли її на тачанці в усьому білому... А світлі образи найрідніших людей і свою безмежну синівську любов до них проніс через усе життя... Як писав тато, тієї війни куля влучила в його серце також.
Спасибі, Світланко, за таке емоційне сприйняття цієї сумної і гірко-веселої розповіді Низового!..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:03:06 ]
Вірш світлий. Дуже-дуже сердечний.
«Слізьми бабуся чарку долива...»
І сам просльозився. Згадав своїх бабусь, на долю яких випали тяготи війни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 12:21:43 ]
Сергійку, Ви мене розчулили своєю відвертістю й щирістю... Я Вам вдячна за це.
І мені приємно, що вірш мого батька викликав у Вас свої спогади і такі справжні емоції, хоча вони дуже болючі...