Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
які не напувають, а біжать
моїх думок пісенним а капела,
вриваючись у тиху благодать
западин лагідного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назарій Заноз (1988) /
Вірші
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Хочеш коханий для тебе я стану
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
