Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назарій Заноз (1988) /
Вірші
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Хочеш коханий для тебе я стану
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
