Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назарій Заноз (1988) /
Вірші
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Хочеш коханий для тебе я стану
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
