Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
2026.03.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Назарій Заноз (1988) /
Вірші
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Хочеш коханий Пісня України. Вступ до опер
Хочеш коханий для тебе я стану
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
Галичиною тривожною дуже
З пам’яттю доброю
І без настану
Все говоритиму про наше минуле
Буду ходити до церкви молитися
Свічки поставити і перемолоти
Кості усім кому ми небайдужі
Й тим хто байдужі - вони ж нам не чужді
Буду просити щоб ти на побачення
Більше квіток мені вже не приносив
Краще приходь ти коханий зі стягом
Так в моїх грудях щемітиме дужче
Ще час до часу я просто зникатиму
То з Піренеїв отримаєш вістку
То з Апенін подзвоню випадково
І розповім про невістку
З Палермо, що тестя й тещу своїх не провідує.
Хочеш коханий я стану Донбасом
Тільки для тебе і тільки сьогодні
Буду постійно чимось я зайнята
Литиму труби й на своїм підвіконні
Зліплю вазони із шахтного пилу
Форми трикутної й напередодні
Дня незалежності загляну у очі
І сповіщу що кохаю я іншого
Того сусіда що поверхом вище
Ну пам’ятаєш квартира правіше
Прапор ще в нього висить на балконі
Трьох кольорів - посередині синій
Хочеш коханий я буду Кримом
Тобі від мене все буде спекотно
Мова моя тобі завше звучатиме
Шурхотом хвиль і шумом прибою
Все по собі я пісок залишатиму
І на губах твоїх буде солоно
Смак пахлави у повітрі витатиме
Й запах креветок червоних-червоних
Хочеш я буду Поділлям для тебе
Думати буду, що я у полоні
В хаті постійно буде не проткнутися
Турки й татари гулятимуть горді
Запахом кави усе прокіптявиться
Ти ж будеш завше готовий до борні
І до походу далеко-далеко
Щоби мене повернути з полону
Хочеш я буду Поліссям й Волинню
Й ми будем жити тоді серед лісу
З вікнами що до болта виходять
Я все тебе посилатиму к бісу
Ти ж повернешся і в своїх долонях
Знов принесеш мені букет очерету
І комарів знову впустиш до хати
Рано-ранесенько знову прокинемось
І пробредемо ми щоб торгувати
При пильній дорозі грибами
Чорницями і повстанською зброєю
Хочеш я буду твоїм Закарпаттям
Завше з тобою говоритиму дивно
І на подвір’ї поселю дві родини
Ромів немитих
І митих одну лиш
Поруч своїми руками я створю
Сад невишневий а сакури сад
Хочеш я буду твоїм Запоріжжям
Все воюватиму за тебе і просто
Щоб не забути те діло хороше
Битиму пики сусідкам і тіткам
Бо ревнуватиму прости мене Боже
Рідко усе ж я буватиму вдома
А як буватиму то п’яною тільки
Я на коні до квартири в’їжджатиму
Й махатиму шаблею та довго кричатиму
Аж поки мене не здолає утома
Хочеш я буду для тебе Одесою
І на питання відповідатиму довго
Так що вкінці неодмінно завершу
Знов запитанням
Ну ти ж розумієш?
Зватимусь я не інак Катериною
Навіть якщо і зовуть мене Роза
Ми переїдемо в іншу квартиру
Ту де нічого не буде не спільного
В нас і в сусідів і навіть в прохожих
Хочеш я буду для тебе столицею
Звісно до мене ти переїдеш
Так що з кінцями що не позбудуся
Навіть як схочу і навіть із ЗМОПом
Будемо ми розмовлять соловї’ною
Вдома але тільки не на роботі
Будемо спати і в снах своїх бачити
Як обираємо Київраду
Але прокинемось і не поїдемо
Велосипедами під Верховную Раду
Хочеш коханий я буду з тобою…
Собою?
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
