Вереснева пора добігає до свого завершення. Ходив до лісу по гриби. Назбирав павутинок бабиного літа, проникливих звуків цвіркунів та безліч незабутніх вражень. Погодував трьох комарів, які надокучливо літали біля вуха. Чи наїлись, хто знає, може загинули голодними. Не бояться нічого: ні хаотичних помахів рукою, ні холодних осінніх ночей – не легка комарина доля, але нам від них, не краще.
Кого злякав, так це декілька птахів, які з криком втекли вгору крізь зелене, ледь жовте листя підліску. Інші ж співали вдалині, доспівували ще літні пісні. Ніжно, солодко і дзвінко. Яка там осінь.
Дерева ще майже всі зелені, не спішать прикрашати себе осіннім вбранням. Здається лиш клен заглядав у календар – весь пожовтів і прикрашає цією оздобою землю. Шарудить його листя, справжнє журливо-радісно-осіннє. Дуб жбурляв жолуді, майже влучно. Напрям їх лету був завжди донизу, але він не зважав. Скільки їх лежало на землі, а він все продовжував їх сипати.
Поміж стовбурів дерев у кущі ліщини покинуте гніздо. Гарне, ретельно сплетене, справними дбайливими майстрами-будівниками. Хоч вішай табличку «Здається». Та мабуть не сезон. Охочих не знайдеш, для цієї затишно-пташиної оселі.
Внизу сиділи на мокрому пеньку зеленувато-білі бліді поганки. Немов насміхалися: «Крім нас, тут немає грибів». А крізь рясну рослинну мозаїку проглянув сонячний промінь. Збоку, із заходу. Здається знайшов – справжній лісовий вечір, який доповнює неперевершений грибово-листково-осінній аромат. Ще вологий. Ліс ледь відійшов від вчорашнього дощу і нагадував про це поодинокими холодними росинками.
Вдалині виднівся великий пеньок. Немов дядько Лісовик, що йшов лісовими хащами і розмахував чисельними чорно-зеленими руками. Я пішов назустріч. На диво, він чемно привітався – бо внизу розсипав цілу галявину густо-коричневих рясних лускатих цяток опеньок. На якусь мить все інше зникло, були тільки гриби і неабиякий азарт, який зникав по мірі наближення сутінок. На землю впала густа роса, що робила нестерпно-мокрими ноги. Пора йти додому, але здавалось, що час пройшов не дарма.

27.09.2012