ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Словоломки – 3
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Слово о градє Ігоря
Образ твору Крикливі Київ, Коктебель, Одеса,
примхливі Крим, Галичина...
Та, слава Богу, є одна адреса,
де - "Зачарована Десна".

Чернігів. Місто сивини і "Слова...",
де сонця чорний диск - як спам.
Тичини виняткова музи мова
і Глібова із Коцюбинським храм.

Валєра Чепік, або Вітя Олех,
чи Вася Вертилецький - всі
в ціні не поступилися й на подих
на виклик долею таксі.

Зелене місто на Валу з церквами,
з гарматами дванадцятьма,
що височать чавунними стволами
(і це є так) над усіма.

Бо, як-не-як, немає печенігів
за задумом "Іду на ви".
Зате живе і житиме Чернігів,
й Антонієві молитви.


19.05.2013

Валерій Чепік - однополчанин, сіверянин, начальник Чернігівського відділу міліції з угону автомобілів; спочив у Бозі.
Віктор Олех - однокурсник, Ніжинський державний педагогічний ордена Трудового Червоного прапора інститут імені М.В. Гоголя, викладач української мови та літератури, мисливець; спочив у Бозі.
Василь Вертилецький - однокласник, воїн-афганець, водій-тракторист високої кваліфікації; спочив у Бозі.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-19 23:59:28
Переглядів сторінки твору 2142
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.195 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 06:49:39 ]
Так трепетно, зворушливо, з глибокою любов'ю до рідної землі написав ти, Михайле, вірша, що, читаючи його, в мене відразу потеплішало на душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 11:29:02 ]
Дякую, Вікторе!
Сподіваюся, ти здогадався: Софія Кримовська визначила тему Уманського фестивалю як "Рідний край". От і спробував я ... постати у "не своїй шкірі")))
Тисну обидві руки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 09:15:00 ]
де сонця чорний диск - як спам. - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 11:32:58 ]
Князь Ігор і його воїни знехтували затемненням сонця (спамом, як на мене) і здійснили те, на що відважилися. Даруй, просто образ "спама" якось мені припав до смаку в цій ситуації.)))
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 10:07:36 ]
як спам... таке ж їдучо-набридливе... так я розумію...
справді, тут і любов і ностальгія відчувається...ЛГ Вашого, гарно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 11:34:22 ]
Дякую, Тетяно!
Маю світлі наміри)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 10:42:05 ]
мені теж в цьому вірші про сонце не засмакувало - якесь воно тут чуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 11:36:06 ]
Затемнення сонця назвати спамом? А чому б і ні, шановна Яно!?
Дякую за комент)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 11:56:41 ]
та можна назвати багато як. головне, щоб читач зрозумів, про що мова. хоча б приблизно.
чесно кажучи, я і не підозрювала, що воно про затемнення йдеться - для мене слово "спам" не асоціюється з затемненням.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 16:11:19 ]
Згоден, пані Яно! Просто мені здавалося, що, а всі знають про віще знамення в "Слові о полку Ігоревім", асоціація виникне відповідна: "спам" (у контексті) - "загроза", "порушення норми" і т. п., що своєрідно може витлумачити як "затемнення сонця" у міфологічному, зрештою, астрономічному значенні, котре, власне, "видаляється".
Все-таки я наважусь залишити слово. Ще раз дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 19:25:38 ]
справді, хоч Ігор згадується, я провела аналогію з тим, що таке спам і сонце як таке, але ось якщо пояснили, тоді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 15:05:25 ]
Михайлику, вдала спроба!

Любов до рідного Чернігова змальвано через спогади про щасливі миті юності та близьких і незабутніх людей... Це Чернігів саме Михайла Десни - його рідний край!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-20 16:12:42 ]
Дякую, пані Лесю! (готуємося до Умані)...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 20:36:58 ]
Підтримую думку Лесі. Любов до рідного міста відчутна, безперечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-21 09:24:27 ]
)))