ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 7989
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:12:49 ]
Рими однакові в обох варіантах, та мені більше до вподоби первинний, за винятком деяких змін, на мій смак, звичайно)

Глибока тиша…
Рожевіють зорі.
І матіоли чар хмільний п'янить –
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День,
Минулу мить…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:13:36 ]
Минулу Мить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 18:02:45 ]
Дякую, Ксеніє, що відгукнулися, та ще й з конструктивними порадами. Бо деколи внутрішньо відчуваєш, що висловлене у вірші тебе влаштовує, чи майже влаштовує, і публікуєш вже як готовий результат на загальний огляд. У цій конкретній публікації такого відчуття довершеності у мене немає, а тому хочеться почути фахові думки чи емпіричні відгуки-враження зі сторони, тоді вже щось вирішувати.
У цьому (фактично) чотиривірші первинно були рими "поснули-минуле", "п'янить-мить". У редагованому варіанті "зорі-простор і", "спинить-мить". У Вашому - "зорі-минуле", і трішки в кінці збивається ритм. Але загалом Вашу думку зрозуміла. Може ще будуть чиїсь поради. То вже трішки згодом підсумую, що тут робити.
Ксеню, ще раз дякую! За небайдужість! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 19:02:24 ]
я приміряла "на себе":)
у моїх віршах у кожній строфі римується лише 2 слова і то, здебільшого, віддалено)
тому "зорі-минуле" - незримовані)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:06:22 ]
Галю, я би зробила із цих двох варіантів диптих.
Перший - почуття і т.д. ЛГ 13 років тому, другий - погляд і сприйняття себе, життя сьогодні...
Я думаю, Ви мене розумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:13:16 ]
А щодо дієслівних рим, то давайте скасуємо всю класичну літературу...

Отже, не переймайтеся. Є теми, де без дієслівних рим неможливо передати думку.
Буває вірш підриває мозок, розбурхує почуття, навіть вертає до життя, а в ньому: і дієслівні рими, і збіги... І, навпаки: усі "правила" ураховано, а вірш - ......)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:29:17 ]
...молодечо, Лесю! адже класична література і схема вже багатьом не дає спокою... Її треба потроху ламати щодо сучасности. І Ламаєш її ти: у наших думках і наших рядках, маючи за приклад батька: талановитого, багатогранного, мудрого, щирого у почуттях, поета Божою ласкою! Я тебе люблю, моя дорога, щира, бунтівна Лесю! Дай Боже здоров’я мамі і тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:40:37 ]
перший варіант))) подобається)
пані Леся права)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:32:56 ]
Дякую, шановні мої порадниці! Такий інтерактивний режим обміну думками дуже сприяє активізації мислення. Ось у мене визрів ще один варіант, близький до первинного:

Глибока тиша… Вже й зірки поснули,
Хмільний п'янить лиш матіоли чар –
Я слухаю… Я слухаю минуле:
Минулу мить,
Минулий День
І Час…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:35:50 ]
Відштовхуйтеся від першого варіанту...у ньому щось таке є...(1-2 дієслова нічого не зіпсують, якщо будуть гармонійно вписані)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:47:26 ]
Дякую за міркування, пані Світлано! Ось, у попередньому своєму коментарі є така спроба, але буду ще мізкувати ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 21:44:38 ]
Шановна Галино! Не розумію, де в первинному варіанті дієслівні рими: минуле - поснули, п"янить - мить. За вимогами "новітньої" школи римування, якій уже понад 100 років, слід римувати різні частини мови, що у Вас і дотримано у первісному варіанті, який набагато природніший, органічніший за перший - штучний з отими штучними наголосами і діалектними словечками, які в даному випадку, коли весь вірш написаний літературною мовою, просто недоречні. В первісному варіанті читаєш і заглиблюєшся в образ, думку, не помічаючи, які там рими, а в цьому ця "простОра" вилазить, мов шило з мішка, даруйте за таку відвертість.
Я завжди відстоював і відстоюю первинність і красу образу і думки, і якщо неможливо, таке іноді трапляється, уникнути дієслівних рим, то краще їх залишити, аби головне - образ і думку не зіпсувати. На жаль, на літстудіях іноді забагато уваги звертають на форму і забувають за зміст і образ.
А у Вас усе дотримано в першому варіанті, чого преживаєте, не розумію? Чи Ви боїтеся, що в двох римувальних парах є дві дієслівні рими "поснули" і "п"янить", то таке допускається, головне аби вони в одній парі не були дієслівними.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:17:22 ]
"Я ще не чарівник(ця), а тільки вчуся" ))
Дуже вдячна, що Ви, пане Ярославе, внесли такий важливий аналітичний внесок у роз'яснення того, на чим я мабуть, даремно ламала голову. Отож - дорогу "первинному" варіанту! ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:05:57 ]
Мені також "первинний" варіант сподобався більше, Галь!
От колись було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:32:54 ]
Переконали! Не дарма кажуть, що "одна голова добре...", а "гуртом можна й батька бити" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 22:23:26 ]
Знайоме відчуття, коли є -надцять варіантів. І починаєш розуміти, що перший був найкращим, але ж з технічної точки зору... А може не варто так чемно коритися правилам?... Чула, що Пушкіну О.С. його сучасники теж докоряли дієслівними римами. Тим не менше, вони (ці рими) у нього є і, тим не менше, вірші стали легендарними. Як на мене, рима «поснули-минуле» є цілком вдалою. І вірш читається на одному диханні і почуття передається. А от у скоригованому варіанті при читанні трохи "спотикаєшся". Але якщо Вас, все-таки, бентежить вказана рима, то можна щось зробити на кшталт:

Глибока тиша… Мла укрила мулом
Зірки …Та матіоли чар п'янить…
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День
І Мить…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:37:27 ]
Дякую, Катерино, і за роздуми, і за варіант!
Оскільки міркування моїх сьогоднішніх дописувачів є практично одностайними, то наразі збережу той найперший. Спасибі, що відгукнулися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:25:22 ]
Шановна Галино, цілком поділяю думку Ярослава (він найрозлогіше її виклав). Поверніться до першого варіанту - і все. "Поснули - минуле" - це вже не дієслівні рими. "П"янить - мить" нічим не поступається "спинить - мить". Зате в першому варіанті маємо сугестію, яка досягається БЕЗХИТРІСНИМИ (але прекрасними!) повторами: "слухаю... слухаю...", "минуле... минулий... минулий..." Ці слова сприяють додатковій ритмізації, мелодійності.
Варіант новий демонструє Ваші версифікаційні можливості (так, Ви на висоті), але рядок "лиш матіоли чарів не спинить" чомусь видається штучним і надуманим. А скільки разів читач спотикатиметься об "у відгомін простор і".
А тепер на мить заплющіть очі й уявіть: Ваш вірш у новій редакції увійшов у хрестоматію, і дітям задали завдання: вивчити його напам"ять...
Вибачте, якщо десь зачепив необережним словом...
Хай живе первісний варіант!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:39:58 ]
Все зробила, як ви кажете, Анатолію: заплющила очі і уявила себе ученицею, яка ніяк не може проскочити оте "простор і" )))
Дякую за висловлені міркування і фаховий аналіз! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:47:57 ]
Шановні колеги і справжні друзі! Безмежно вдячна Вам усім за цей сьогоднішній урок. Що то значить "колективний розум" - і у мене в голові проясніло ))) Цьомаю усіх! ))


1   2   3   Переглянути все