ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 6912
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:12:49 ]
Рими однакові в обох варіантах, та мені більше до вподоби первинний, за винятком деяких змін, на мій смак, звичайно)

Глибока тиша…
Рожевіють зорі.
І матіоли чар хмільний п'янить –
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День,
Минулу мить…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:13:36 ]
Минулу Мить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 18:02:45 ]
Дякую, Ксеніє, що відгукнулися, та ще й з конструктивними порадами. Бо деколи внутрішньо відчуваєш, що висловлене у вірші тебе влаштовує, чи майже влаштовує, і публікуєш вже як готовий результат на загальний огляд. У цій конкретній публікації такого відчуття довершеності у мене немає, а тому хочеться почути фахові думки чи емпіричні відгуки-враження зі сторони, тоді вже щось вирішувати.
У цьому (фактично) чотиривірші первинно були рими "поснули-минуле", "п'янить-мить". У редагованому варіанті "зорі-простор і", "спинить-мить". У Вашому - "зорі-минуле", і трішки в кінці збивається ритм. Але загалом Вашу думку зрозуміла. Може ще будуть чиїсь поради. То вже трішки згодом підсумую, що тут робити.
Ксеню, ще раз дякую! За небайдужість! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 19:02:24 ]
я приміряла "на себе":)
у моїх віршах у кожній строфі римується лише 2 слова і то, здебільшого, віддалено)
тому "зорі-минуле" - незримовані)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:06:22 ]
Галю, я би зробила із цих двох варіантів диптих.
Перший - почуття і т.д. ЛГ 13 років тому, другий - погляд і сприйняття себе, життя сьогодні...
Я думаю, Ви мене розумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:13:16 ]
А щодо дієслівних рим, то давайте скасуємо всю класичну літературу...

Отже, не переймайтеся. Є теми, де без дієслівних рим неможливо передати думку.
Буває вірш підриває мозок, розбурхує почуття, навіть вертає до життя, а в ньому: і дієслівні рими, і збіги... І, навпаки: усі "правила" ураховано, а вірш - ......)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:29:17 ]
...молодечо, Лесю! адже класична література і схема вже багатьом не дає спокою... Її треба потроху ламати щодо сучасности. І Ламаєш її ти: у наших думках і наших рядках, маючи за приклад батька: талановитого, багатогранного, мудрого, щирого у почуттях, поета Божою ласкою! Я тебе люблю, моя дорога, щира, бунтівна Лесю! Дай Боже здоров’я мамі і тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:40:37 ]
перший варіант))) подобається)
пані Леся права)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:32:56 ]
Дякую, шановні мої порадниці! Такий інтерактивний режим обміну думками дуже сприяє активізації мислення. Ось у мене визрів ще один варіант, близький до первинного:

Глибока тиша… Вже й зірки поснули,
Хмільний п'янить лиш матіоли чар –
Я слухаю… Я слухаю минуле:
Минулу мить,
Минулий День
І Час…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:35:50 ]
Відштовхуйтеся від першого варіанту...у ньому щось таке є...(1-2 дієслова нічого не зіпсують, якщо будуть гармонійно вписані)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:47:26 ]
Дякую за міркування, пані Світлано! Ось, у попередньому своєму коментарі є така спроба, але буду ще мізкувати ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 21:44:38 ]
Шановна Галино! Не розумію, де в первинному варіанті дієслівні рими: минуле - поснули, п"янить - мить. За вимогами "новітньої" школи римування, якій уже понад 100 років, слід римувати різні частини мови, що у Вас і дотримано у первісному варіанті, який набагато природніший, органічніший за перший - штучний з отими штучними наголосами і діалектними словечками, які в даному випадку, коли весь вірш написаний літературною мовою, просто недоречні. В первісному варіанті читаєш і заглиблюєшся в образ, думку, не помічаючи, які там рими, а в цьому ця "простОра" вилазить, мов шило з мішка, даруйте за таку відвертість.
Я завжди відстоював і відстоюю первинність і красу образу і думки, і якщо неможливо, таке іноді трапляється, уникнути дієслівних рим, то краще їх залишити, аби головне - образ і думку не зіпсувати. На жаль, на літстудіях іноді забагато уваги звертають на форму і забувають за зміст і образ.
А у Вас усе дотримано в першому варіанті, чого преживаєте, не розумію? Чи Ви боїтеся, що в двох римувальних парах є дві дієслівні рими "поснули" і "п"янить", то таке допускається, головне аби вони в одній парі не були дієслівними.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:17:22 ]
"Я ще не чарівник(ця), а тільки вчуся" ))
Дуже вдячна, що Ви, пане Ярославе, внесли такий важливий аналітичний внесок у роз'яснення того, на чим я мабуть, даремно ламала голову. Отож - дорогу "первинному" варіанту! ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:05:57 ]
Мені також "первинний" варіант сподобався більше, Галь!
От колись було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:32:54 ]
Переконали! Не дарма кажуть, що "одна голова добре...", а "гуртом можна й батька бити" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 22:23:26 ]
Знайоме відчуття, коли є -надцять варіантів. І починаєш розуміти, що перший був найкращим, але ж з технічної точки зору... А може не варто так чемно коритися правилам?... Чула, що Пушкіну О.С. його сучасники теж докоряли дієслівними римами. Тим не менше, вони (ці рими) у нього є і, тим не менше, вірші стали легендарними. Як на мене, рима «поснули-минуле» є цілком вдалою. І вірш читається на одному диханні і почуття передається. А от у скоригованому варіанті при читанні трохи "спотикаєшся". Але якщо Вас, все-таки, бентежить вказана рима, то можна щось зробити на кшталт:

Глибока тиша… Мла укрила мулом
Зірки …Та матіоли чар п'янить…
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День
І Мить…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:37:27 ]
Дякую, Катерино, і за роздуми, і за варіант!
Оскільки міркування моїх сьогоднішніх дописувачів є практично одностайними, то наразі збережу той найперший. Спасибі, що відгукнулися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:25:22 ]
Шановна Галино, цілком поділяю думку Ярослава (він найрозлогіше її виклав). Поверніться до першого варіанту - і все. "Поснули - минуле" - це вже не дієслівні рими. "П"янить - мить" нічим не поступається "спинить - мить". Зате в першому варіанті маємо сугестію, яка досягається БЕЗХИТРІСНИМИ (але прекрасними!) повторами: "слухаю... слухаю...", "минуле... минулий... минулий..." Ці слова сприяють додатковій ритмізації, мелодійності.
Варіант новий демонструє Ваші версифікаційні можливості (так, Ви на висоті), але рядок "лиш матіоли чарів не спинить" чомусь видається штучним і надуманим. А скільки разів читач спотикатиметься об "у відгомін простор і".
А тепер на мить заплющіть очі й уявіть: Ваш вірш у новій редакції увійшов у хрестоматію, і дітям задали завдання: вивчити його напам"ять...
Вибачте, якщо десь зачепив необережним словом...
Хай живе первісний варіант!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:39:58 ]
Все зробила, як ви кажете, Анатолію: заплющила очі і уявила себе ученицею, яка ніяк не може проскочити оте "простор і" )))
Дякую за висловлені міркування і фаховий аналіз! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:47:57 ]
Шановні колеги і справжні друзі! Безмежно вдячна Вам усім за цей сьогоднішній урок. Що то значить "колективний розум" - і у мене в голові проясніло ))) Цьомаю усіх! ))


1   2   3   Переглянути все