ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Звичка
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Осінній шлях
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
* 75 *
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
Втома
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
***
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Шостий день
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
* * *
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Квітники одиноцтва
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Від Кватроченто до Кусто
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Миті щастя
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
* * *
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове
...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 7528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:12:49 ]
Рими однакові в обох варіантах, та мені більше до вподоби первинний, за винятком деяких змін, на мій смак, звичайно)

Глибока тиша…
Рожевіють зорі.
І матіоли чар хмільний п'янить –
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День,
Минулу мить…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 17:13:36 ]
Минулу Мить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 18:02:45 ]
Дякую, Ксеніє, що відгукнулися, та ще й з конструктивними порадами. Бо деколи внутрішньо відчуваєш, що висловлене у вірші тебе влаштовує, чи майже влаштовує, і публікуєш вже як готовий результат на загальний огляд. У цій конкретній публікації такого відчуття довершеності у мене немає, а тому хочеться почути фахові думки чи емпіричні відгуки-враження зі сторони, тоді вже щось вирішувати.
У цьому (фактично) чотиривірші первинно були рими "поснули-минуле", "п'янить-мить". У редагованому варіанті "зорі-простор і", "спинить-мить". У Вашому - "зорі-минуле", і трішки в кінці збивається ритм. Але загалом Вашу думку зрозуміла. Може ще будуть чиїсь поради. То вже трішки згодом підсумую, що тут робити.
Ксеню, ще раз дякую! За небайдужість! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 19:02:24 ]
я приміряла "на себе":)
у моїх віршах у кожній строфі римується лише 2 слова і то, здебільшого, віддалено)
тому "зорі-минуле" - незримовані)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:06:22 ]
Галю, я би зробила із цих двох варіантів диптих.
Перший - почуття і т.д. ЛГ 13 років тому, другий - погляд і сприйняття себе, життя сьогодні...
Я думаю, Ви мене розумієте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 18:13:16 ]
А щодо дієслівних рим, то давайте скасуємо всю класичну літературу...

Отже, не переймайтеся. Є теми, де без дієслівних рим неможливо передати думку.
Буває вірш підриває мозок, розбурхує почуття, навіть вертає до життя, а в ньому: і дієслівні рими, і збіги... І, навпаки: усі "правила" ураховано, а вірш - ......)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:29:17 ]
...молодечо, Лесю! адже класична література і схема вже багатьом не дає спокою... Її треба потроху ламати щодо сучасности. І Ламаєш її ти: у наших думках і наших рядках, маючи за приклад батька: талановитого, багатогранного, мудрого, щирого у почуттях, поета Божою ласкою! Я тебе люблю, моя дорога, щира, бунтівна Лесю! Дай Боже здоров’я мамі і тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 19:40:37 ]
перший варіант))) подобається)
пані Леся права)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:32:56 ]
Дякую, шановні мої порадниці! Такий інтерактивний режим обміну думками дуже сприяє активізації мислення. Ось у мене визрів ще один варіант, близький до первинного:

Глибока тиша… Вже й зірки поснули,
Хмільний п'янить лиш матіоли чар –
Я слухаю… Я слухаю минуле:
Минулу мить,
Минулий День
І Час…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:35:50 ]
Відштовхуйтеся від першого варіанту...у ньому щось таке є...(1-2 дієслова нічого не зіпсують, якщо будуть гармонійно вписані)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 20:47:26 ]
Дякую за міркування, пані Світлано! Ось, у попередньому своєму коментарі є така спроба, але буду ще мізкувати ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 21:44:38 ]
Шановна Галино! Не розумію, де в первинному варіанті дієслівні рими: минуле - поснули, п"янить - мить. За вимогами "новітньої" школи римування, якій уже понад 100 років, слід римувати різні частини мови, що у Вас і дотримано у первісному варіанті, який набагато природніший, органічніший за перший - штучний з отими штучними наголосами і діалектними словечками, які в даному випадку, коли весь вірш написаний літературною мовою, просто недоречні. В первісному варіанті читаєш і заглиблюєшся в образ, думку, не помічаючи, які там рими, а в цьому ця "простОра" вилазить, мов шило з мішка, даруйте за таку відвертість.
Я завжди відстоював і відстоюю первинність і красу образу і думки, і якщо неможливо, таке іноді трапляється, уникнути дієслівних рим, то краще їх залишити, аби головне - образ і думку не зіпсувати. На жаль, на літстудіях іноді забагато уваги звертають на форму і забувають за зміст і образ.
А у Вас усе дотримано в першому варіанті, чого преживаєте, не розумію? Чи Ви боїтеся, що в двох римувальних парах є дві дієслівні рими "поснули" і "п"янить", то таке допускається, головне аби вони в одній парі не були дієслівними.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:17:22 ]
"Я ще не чарівник(ця), а тільки вчуся" ))
Дуже вдячна, що Ви, пане Ярославе, внесли такий важливий аналітичний внесок у роз'яснення того, на чим я мабуть, даремно ламала голову. Отож - дорогу "первинному" варіанту! ))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:05:57 ]
Мені також "первинний" варіант сподобався більше, Галь!
От колись було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:32:54 ]
Переконали! Не дарма кажуть, що "одна голова добре...", а "гуртом можна й батька бити" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-22 22:23:26 ]
Знайоме відчуття, коли є -надцять варіантів. І починаєш розуміти, що перший був найкращим, але ж з технічної точки зору... А може не варто так чемно коритися правилам?... Чула, що Пушкіну О.С. його сучасники теж докоряли дієслівними римами. Тим не менше, вони (ці рими) у нього є і, тим не менше, вірші стали легендарними. Як на мене, рима «поснули-минуле» є цілком вдалою. І вірш читається на одному диханні і почуття передається. А от у скоригованому варіанті при читанні трохи "спотикаєшся". Але якщо Вас, все-таки, бентежить вказана рима, то можна щось зробити на кшталт:

Глибока тиша… Мла укрила мулом
Зірки …Та матіоли чар п'янить…
Я слухаю…
Я слухаю минуле:
Минулий Час,
Минулий День
І Мить…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:37:27 ]
Дякую, Катерино, і за роздуми, і за варіант!
Оскільки міркування моїх сьогоднішніх дописувачів є практично одностайними, то наразі збережу той найперший. Спасибі, що відгукнулися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:25:22 ]
Шановна Галино, цілком поділяю думку Ярослава (він найрозлогіше її виклав). Поверніться до першого варіанту - і все. "Поснули - минуле" - це вже не дієслівні рими. "П"янить - мить" нічим не поступається "спинить - мить". Зате в першому варіанті маємо сугестію, яка досягається БЕЗХИТРІСНИМИ (але прекрасними!) повторами: "слухаю... слухаю...", "минуле... минулий... минулий..." Ці слова сприяють додатковій ритмізації, мелодійності.
Варіант новий демонструє Ваші версифікаційні можливості (так, Ви на висоті), але рядок "лиш матіоли чарів не спинить" чомусь видається штучним і надуманим. А скільки разів читач спотикатиметься об "у відгомін простор і".
А тепер на мить заплющіть очі й уявіть: Ваш вірш у новій редакції увійшов у хрестоматію, і дітям задали завдання: вивчити його напам"ять...
Вибачте, якщо десь зачепив необережним словом...
Хай живе первісний варіант!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:39:58 ]
Все зробила, як ви кажете, Анатолію: заплющила очі і уявила себе ученицею, яка ніяк не може проскочити оте "простор і" )))
Дякую за висловлені міркування і фаховий аналіз! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-22 22:47:57 ]
Шановні колеги і справжні друзі! Безмежно вдячна Вам усім за цей сьогоднішній урок. Що то значить "колективний розум" - і у мене в голові проясніло ))) Цьомаю усіх! ))


1   2   3   Переглянути все