ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 7044
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 22:49:26 ]
Галю, поки перечитала усі коментрарі, щоб не повторюватись, Ви вже й вірші місцями поміняли. Залишається тільки сказати, що і мені первинний варіант більш до вподоби. А відносно сучасних тенденцій віршописання ми тут днями вели полеміку з Емілем Боєвим на сторінці одного з моїх віршів. Він теж сварив мене за дієслівні рими, бо десь там одна таки була у тому вірші.
А я якраз і розмірковую повсякчас, "шліфуючи" вірші до вимог сучасного віршописання: а чи при цьому не втрачаю щось цінніше, ніж досконалість рим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:07:53 ]
Я тому і подала, Валю, обидва варіанти, бо перший мені самій подобається більше )) І, як виявилось з коментарів колег-фахіців, - не такий вже він і "пропащий" )) Тому вкотре переконуюсь, що внутрішнє відчуття автора щодо змісту і форми твору - дуже чіткий орієнтир у пошуках отої "золотої серединки" співвідношення технічних і семантичних нюансів.
Дякую за Вашу думку. Вона - ще одне підтвердження мого внутрішнього відчуття і міркувань колег. Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 01:47:04 ]
Вірш - як передсвітанковий промінчик, який спонукав попри пізній час, зайти "на вогник"...

Справді,перший варіант - найкращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:12:34 ]
Дякую, пані Ірино! Ваш відгук - ще один голос "за" щодо мого внутрішнього відчуття, бо часом починаєш вже надто себе цензурувати, навіть там, де це не обов'язково ))) Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 08:00:39 ]
Образок цей доволі привабливий саме внутрішнім змістом, емоцією автора, котра стоїть незримро за зоряною тишею. У цьому плані перший варіант, власне, і є носім тої "родзинки". Якби було бажання щось тут ще покращувати (не плутати з "пакращеннями")), то, як на мене, ось тут:
1. Вже й зірки - тут і приголосних багато і те ВЖЕ грає не на руку автору, воно якось приземлює текст, прив`язує його до конкретного часу, а якраз головна приваба - у позачассі. Як варіант -
Зіроньки поснули.
2.ЛиШ Матіоли чаР ХМільниЙ П'янить - чудовий рядок, проте ледь затиснутий, скутий приголосними та суголосними, якось би йому трішки розправити крила)
3. І насамкінець ще раз подумати про повтори:
слухаю-слухаю, минуле -минулий минулий. Чи справді воно тут спрацьовує?
Багато чого тут залежить від того, як автор це відчуває, тому універсальних рецептів нема, прислухайтесь до серця.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:06:32 ]
Дуже вдячна, пане Ярославе, що Ви завітали на цю розмову і висловили своє фахове (і дотепне!)) бачення обговорюваної теми.
Мої міркування щодо Ваших зауваг:
Оте "вже", у моєму розумінні, мало би нести смислове навантаження, щоб показати наскільки вже глибока ніч, майже світанок, що "вже й зірки поснули", а оскільки матіола - нічна квітка і найсильніше пахне у темряві, (а зі світанком її аромат послаблюється і стає майже непомітним удень), то хотілося підкреслити, що матіоли чари ще п'янять, і тому ЛГ ніяк не може покинути такої розкоші і піти спати, а сидить і медитує у тих пахощах і роздумує про минуле...))
у такому контексті виділений Вами рядок про матіолу міг би бути отаким:

"лиш матіоли чар іще п'янить",

таким чином трішки меншає приголосних, але з'вляється, можливо, художньо небажане але смислово вмотивоване "іще". Тими "вже" й "іще" ніби фіксується ота передсвітанкова пора доби, коли вже майже не ніч, але ще не світанок.
Стосовно повторів, то їх я відчуваю так, як охарактеризував у своєму коментарі пан А.Криловець - як сугестію-навіювання.
Ще раз дякую за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 09:50:03 ]
Мені до вподоби перший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:10:29 ]
Дякую, Олександре, що висловили своє враження. Думка і відчуття кожного коментатора для мене є важливими. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 11:38:55 ]
Висловлю і своє міркування: як на мене, то перший варіант навіть звучить якось більш філософськи наповненим... Сподобалось! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 15:33:45 ]
Дякую, пане Сергію, за висловлені міркування і емоції. Ціную кожен відгук моїх читачів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 17:28:51 ]
І мені перший ліг на душу... Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 21:46:28 ]
То я дякую Вам, Інно, що долучилися до бесіди і висловили своє враження! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-23 23:09:48 ]
Кількаденні неполадки з компютером ізолювали мене від активності в обговоренні, а воно таки активне. Моє перше враження від прочитаного було однозначним - перший варіант. Це майстерне передсвітанкове.
З чим і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 11:36:07 ]
Тішуся, що у Вас все налагодилось ))
Дякую за відгук, висловлене міркування і вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 20:09:45 ]
п"ю Ваше "Передсвітанкове" - краса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:01:47 ]
Щиро радію Вашому візиту, Роксоланочко! Приємно, що Вам сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 23:12:05 ]
Перший варіант зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:03:43 ]
Тішуся, що завітали, пані Наталю! Вдячна за висловлене відчуття! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 18:32:33 ]
Пані Галино! Фахівці "розібрали" Ваш чудовий віршик "по кісточках". А мені дуже сподобався перший варіант! Дякую за Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-05 01:59:07 ]
А я дякую Вам за Ваш ))) Приємна мені Ваша увага до вже трохи давнішої публікації. Я теж люблю той перший варіант. А другий - то як зразок абсолютизації вимог. Звичайно - все добре у міру.


1   2   3   Переглянути все