ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 7988
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 22:49:26 ]
Галю, поки перечитала усі коментрарі, щоб не повторюватись, Ви вже й вірші місцями поміняли. Залишається тільки сказати, що і мені первинний варіант більш до вподоби. А відносно сучасних тенденцій віршописання ми тут днями вели полеміку з Емілем Боєвим на сторінці одного з моїх віршів. Він теж сварив мене за дієслівні рими, бо десь там одна таки була у тому вірші.
А я якраз і розмірковую повсякчас, "шліфуючи" вірші до вимог сучасного віршописання: а чи при цьому не втрачаю щось цінніше, ніж досконалість рим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:07:53 ]
Я тому і подала, Валю, обидва варіанти, бо перший мені самій подобається більше )) І, як виявилось з коментарів колег-фахіців, - не такий вже він і "пропащий" )) Тому вкотре переконуюсь, що внутрішнє відчуття автора щодо змісту і форми твору - дуже чіткий орієнтир у пошуках отої "золотої серединки" співвідношення технічних і семантичних нюансів.
Дякую за Вашу думку. Вона - ще одне підтвердження мого внутрішнього відчуття і міркувань колег. Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 01:47:04 ]
Вірш - як передсвітанковий промінчик, який спонукав попри пізній час, зайти "на вогник"...

Справді,перший варіант - найкращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:12:34 ]
Дякую, пані Ірино! Ваш відгук - ще один голос "за" щодо мого внутрішнього відчуття, бо часом починаєш вже надто себе цензурувати, навіть там, де це не обов'язково ))) Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 08:00:39 ]
Образок цей доволі привабливий саме внутрішнім змістом, емоцією автора, котра стоїть незримро за зоряною тишею. У цьому плані перший варіант, власне, і є носім тої "родзинки". Якби було бажання щось тут ще покращувати (не плутати з "пакращеннями")), то, як на мене, ось тут:
1. Вже й зірки - тут і приголосних багато і те ВЖЕ грає не на руку автору, воно якось приземлює текст, прив`язує його до конкретного часу, а якраз головна приваба - у позачассі. Як варіант -
Зіроньки поснули.
2.ЛиШ Матіоли чаР ХМільниЙ П'янить - чудовий рядок, проте ледь затиснутий, скутий приголосними та суголосними, якось би йому трішки розправити крила)
3. І насамкінець ще раз подумати про повтори:
слухаю-слухаю, минуле -минулий минулий. Чи справді воно тут спрацьовує?
Багато чого тут залежить від того, як автор це відчуває, тому універсальних рецептів нема, прислухайтесь до серця.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:06:32 ]
Дуже вдячна, пане Ярославе, що Ви завітали на цю розмову і висловили своє фахове (і дотепне!)) бачення обговорюваної теми.
Мої міркування щодо Ваших зауваг:
Оте "вже", у моєму розумінні, мало би нести смислове навантаження, щоб показати наскільки вже глибока ніч, майже світанок, що "вже й зірки поснули", а оскільки матіола - нічна квітка і найсильніше пахне у темряві, (а зі світанком її аромат послаблюється і стає майже непомітним удень), то хотілося підкреслити, що матіоли чари ще п'янять, і тому ЛГ ніяк не може покинути такої розкоші і піти спати, а сидить і медитує у тих пахощах і роздумує про минуле...))
у такому контексті виділений Вами рядок про матіолу міг би бути отаким:

"лиш матіоли чар іще п'янить",

таким чином трішки меншає приголосних, але з'вляється, можливо, художньо небажане але смислово вмотивоване "іще". Тими "вже" й "іще" ніби фіксується ота передсвітанкова пора доби, коли вже майже не ніч, але ще не світанок.
Стосовно повторів, то їх я відчуваю так, як охарактеризував у своєму коментарі пан А.Криловець - як сугестію-навіювання.
Ще раз дякую за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 09:50:03 ]
Мені до вподоби перший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:10:29 ]
Дякую, Олександре, що висловили своє враження. Думка і відчуття кожного коментатора для мене є важливими. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 11:38:55 ]
Висловлю і своє міркування: як на мене, то перший варіант навіть звучить якось більш філософськи наповненим... Сподобалось! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 15:33:45 ]
Дякую, пане Сергію, за висловлені міркування і емоції. Ціную кожен відгук моїх читачів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 17:28:51 ]
І мені перший ліг на душу... Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 21:46:28 ]
То я дякую Вам, Інно, що долучилися до бесіди і висловили своє враження! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-23 23:09:48 ]
Кількаденні неполадки з компютером ізолювали мене від активності в обговоренні, а воно таки активне. Моє перше враження від прочитаного було однозначним - перший варіант. Це майстерне передсвітанкове.
З чим і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 11:36:07 ]
Тішуся, що у Вас все налагодилось ))
Дякую за відгук, висловлене міркування і вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 20:09:45 ]
п"ю Ваше "Передсвітанкове" - краса!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:01:47 ]
Щиро радію Вашому візиту, Роксоланочко! Приємно, що Вам сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 23:12:05 ]
Перший варіант зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:03:43 ]
Тішуся, що завітали, пані Наталю! Вдячна за висловлене відчуття! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 18:32:33 ]
Пані Галино! Фахівці "розібрали" Ваш чудовий віршик "по кісточках". А мені дуже сподобався перший варіант! Дякую за Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-05 01:59:07 ]
А я дякую Вам за Ваш ))) Приємна мені Ваша увага до вже трохи давнішої публікації. Я теж люблю той перший варіант. А другий - то як зразок абсолютизації вимог. Звичайно - все добре у міру.


1   2   3   Переглянути все