ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 передсвітанкове




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-22 16:44:55
Переглядів сторінки твору 7104
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-22 22:49:26 ]
Галю, поки перечитала усі коментрарі, щоб не повторюватись, Ви вже й вірші місцями поміняли. Залишається тільки сказати, що і мені первинний варіант більш до вподоби. А відносно сучасних тенденцій віршописання ми тут днями вели полеміку з Емілем Боєвим на сторінці одного з моїх віршів. Він теж сварив мене за дієслівні рими, бо десь там одна таки була у тому вірші.
А я якраз і розмірковую повсякчас, "шліфуючи" вірші до вимог сучасного віршописання: а чи при цьому не втрачаю щось цінніше, ніж досконалість рим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:07:53 ]
Я тому і подала, Валю, обидва варіанти, бо перший мені самій подобається більше )) І, як виявилось з коментарів колег-фахіців, - не такий вже він і "пропащий" )) Тому вкотре переконуюсь, що внутрішнє відчуття автора щодо змісту і форми твору - дуже чіткий орієнтир у пошуках отої "золотої серединки" співвідношення технічних і семантичних нюансів.
Дякую за Вашу думку. Вона - ще одне підтвердження мого внутрішнього відчуття і міркувань колег. Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 01:47:04 ]
Вірш - як передсвітанковий промінчик, який спонукав попри пізній час, зайти "на вогник"...

Справді,перший варіант - найкращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 06:12:34 ]
Дякую, пані Ірино! Ваш відгук - ще один голос "за" щодо мого внутрішнього відчуття, бо часом починаєш вже надто себе цензурувати, навіть там, де це не обов'язково ))) Цьом!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 08:00:39 ]
Образок цей доволі привабливий саме внутрішнім змістом, емоцією автора, котра стоїть незримро за зоряною тишею. У цьому плані перший варіант, власне, і є носім тої "родзинки". Якби було бажання щось тут ще покращувати (не плутати з "пакращеннями")), то, як на мене, ось тут:
1. Вже й зірки - тут і приголосних багато і те ВЖЕ грає не на руку автору, воно якось приземлює текст, прив`язує його до конкретного часу, а якраз головна приваба - у позачассі. Як варіант -
Зіроньки поснули.
2.ЛиШ Матіоли чаР ХМільниЙ П'янить - чудовий рядок, проте ледь затиснутий, скутий приголосними та суголосними, якось би йому трішки розправити крила)
3. І насамкінець ще раз подумати про повтори:
слухаю-слухаю, минуле -минулий минулий. Чи справді воно тут спрацьовує?
Багато чого тут залежить від того, як автор це відчуває, тому універсальних рецептів нема, прислухайтесь до серця.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:06:32 ]
Дуже вдячна, пане Ярославе, що Ви завітали на цю розмову і висловили своє фахове (і дотепне!)) бачення обговорюваної теми.
Мої міркування щодо Ваших зауваг:
Оте "вже", у моєму розумінні, мало би нести смислове навантаження, щоб показати наскільки вже глибока ніч, майже світанок, що "вже й зірки поснули", а оскільки матіола - нічна квітка і найсильніше пахне у темряві, (а зі світанком її аромат послаблюється і стає майже непомітним удень), то хотілося підкреслити, що матіоли чари ще п'янять, і тому ЛГ ніяк не може покинути такої розкоші і піти спати, а сидить і медитує у тих пахощах і роздумує про минуле...))
у такому контексті виділений Вами рядок про матіолу міг би бути отаким:

"лиш матіоли чар іще п'янить",

таким чином трішки меншає приголосних, але з'вляється, можливо, художньо небажане але смислово вмотивоване "іще". Тими "вже" й "іще" ніби фіксується ота передсвітанкова пора доби, коли вже майже не ніч, але ще не світанок.
Стосовно повторів, то їх я відчуваю так, як охарактеризував у своєму коментарі пан А.Криловець - як сугестію-навіювання.
Ще раз дякую за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 09:50:03 ]
Мені до вподоби перший варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 10:10:29 ]
Дякую, Олександре, що висловили своє враження. Думка і відчуття кожного коментатора для мене є важливими. Спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-23 11:38:55 ]
Висловлю і своє міркування: як на мене, то перший варіант навіть звучить якось більш філософськи наповненим... Сподобалось! Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 15:33:45 ]
Дякую, пане Сергію, за висловлені міркування і емоції. Ціную кожен відгук моїх читачів. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 17:28:51 ]
І мені перший ліг на душу... Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-23 21:46:28 ]
То я дякую Вам, Інно, що долучилися до бесіди і висловили своє враження! ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-23 23:09:48 ]
Кількаденні неполадки з компютером ізолювали мене від активності в обговоренні, а воно таки активне. Моє перше враження від прочитаного було однозначним - перший варіант. Це майстерне передсвітанкове.
З чим і вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 11:36:07 ]
Тішуся, що у Вас все налагодилось ))
Дякую за відгук, висловлене міркування і вітання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-05-27 20:09:45 ]
п"ю Ваше "Передсвітанкове" - краса!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:01:47 ]
Щиро радію Вашому візиту, Роксоланочко! Приємно, що Вам сподобалося! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-05-27 23:12:05 ]
Перший варіант зачаровує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-29 00:03:43 ]
Тішуся, що завітали, пані Наталю! Вдячна за висловлене відчуття! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-04 18:32:33 ]
Пані Галино! Фахівці "розібрали" Ваш чудовий віршик "по кісточках". А мені дуже сподобався перший варіант! Дякую за Ваш коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-05 01:59:07 ]
А я дякую Вам за Ваш ))) Приємна мені Ваша увага до вже трохи давнішої публікації. Я теж люблю той перший варіант. А другий - то як зразок абсолютизації вимог. Звичайно - все добре у міру.


1   2   3   Переглянути все