ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Менський (1970) / Вірші

 Для Удачі...
Для Удачі повішу підкову
Я на двері при вході у дім.
Може, зайде вона випадково
Відпочити на пару годин.

Є у хаті пожива нехитра,
Свіжа постіль, перина м'яка...
А для мене - цілюще повітря,
Коли гостя загляне така.
25.05.13р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-25 11:50:05
Переглядів сторінки твору 4053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.484 / 5.5  (5.065 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.466 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.04.18 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-25 11:51:46 ]
Особисто я в ніякі підкови не вірю, а ЛГ бажаю удачі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-25 13:11:19 ]
Підкова обов"язково має бути загубленою конем.
Насправді, це не та залізна, а та, яку загубив крилатий кінь. Чи не так?
Я теж не вірю в обереги, а в долю з висоти, удача приходить туди, де є талант і праця до сьомого поту.
Дякую, друже, за роздуми.
Завжди з цікавістю спішу ознайомитися з твоїм наступним віршем. Гарний коеф. прозорості, добре викладена тема, тому й оцінка максимальна!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:04:56 ]
Дякую, друже, за цікавість до моєї творчості та за максимальну оцінку. Мені це дуже приємно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-25 17:29:03 ]
Продовжую слідкувати за Вашими роздумами, Олександре!Я лише замість"на пару годин" написала б "на кілька годин". Але то мій погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:08:15 ]
Приємно, Світлано, що мої роздуми Вас цікавлять. Значить, не такі вони вже і погані. Над Вашою пропозицією ще подумаю. Завжди Вам радий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-25 23:06:11 ]
А я вірю... Трішки)))
Сашко, оптимістично, світло і мудро!
Молодець!) Спасибі за вірш!

Якщо можна, то на цю тему, але іронічно:

Знайшов підкову –
То є добрий знак
В житті моєму,
Що вже йде до схилу, –
Дитячу радість стримую насилу,
Фантазію не втримаю ніяк:
Удача буде, успіх! Недарма ж
Знайшлась мені чудесна ця підкова,
А значить, буде зміна і обнова,
Й мене, отож, не списано в тираж…
Я знахідку почистив.
Причепив,
Мов оберіг священний,
Над порогом –
Ніхто не віда,
Що я їв чи пив,
Про що тихцем погомонів я з Богом…
Підкова спокій мій оберіга –
Мов райдуга над обрієм порога,
Перевиса… Тактовна засторога
Моїм інтелігентним ворогам.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:10:14 ]
Дякую, Лесю, за щирий коментар і чудовий вірш Вашого батька. Щасти Вам у всьому!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-25 23:29:55 ]
Гарно! Ніколи не чула, щоб удачу заманювали поживою і периною... Цікаві і свіжі думки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:11:38 ]
Радий, Катерино, що Вам сподобалось. Удачі Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 08:35:35 ]
Я б назвав вірша "Заманювання удачі". Вона повинна клюнути на таку приманку.:)

"Є на кухні пожива нехитра,
Свіжа постіль, перина м'яка..." - може б:
"Є У ХАТІ пожива нехитра,
Свіжа постіль, перина м'яка...", бо виходить, що постіль і перина - на кухні.
Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:13:14 ]
Спасибі, Мирославе, за підказку. Звісно, так буде краще. І Вам удачі, навзаєм!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-26 11:07:14 ]
Хай і Лг, і Вас супроводжує удача... і без підкови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 11:14:00 ]
Дякую, Валентино. Щасти і Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-26 11:24:50 ]
Хай частіше гостює у Вас Удача, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-26 18:43:44 ]
Навзаєм, Інно! Дякую.