ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Гора Батька
Образ твору Я жив - як вітер: він перестає дути - і є
Тільки нескінченна прозорість повітря всюди.
Так і серде духовне: якщо політ-медитація
Зупиняється - тобто є тільки Світло Любові - Божественне Світло,
Яке перебуває в Спокої - Радості.
... Гора Отця, так звуть Мене.
Імен у Мене було багато ..., не раз Я приходив на Землю ...
Я став Будинком для всіх, хто шукали Мене,
Я став Отцем для всіх, хто любили Мене,
І йшли в Мене. Я став Тим, Хто занурює в Себе.
Відчуй Мої Руки і на них - землі Мої: степи, ліси, озера ...,
І летючих над ними вершників Життя.
Все це жило в Мені століття за століттям, за роком рік,
І Я вбирав досягаючих - у Себе.
- Як Ти живеш зараз, кому допомагаєш?
- Як Я живу - ти бачиш: з безмежних глибин
Виходячи Великою Горою любові,
Я відкриваю Безмежне Світло - людям Землі!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-27 17:19:10
Переглядів сторінки твору 2977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-13 23:46:24 ]
Кто сам себя выставляет на свет, тот не блестит. Кто сам себя восхваляет, тот не добудет славы. Кто нападает, не достигает успеха. Кто сам себя возвышает, не может стать старшим среди других.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 05:07:59 ]
Спасибо за отзыв. Припомнилось мне:
...Запомни, внимающий! Будущее — начинается сегодня! Оно начинается — прямо сейчас!
Всегда — именно сейчас начинается и твоё будущее, и будущее Земли! Запомни это!
Вот — Мой ключ к Свободе: Каждый определяет своё будущее собою! И ты прямо сейчас можешь создавать своё будущее!
Более того, даже не ведая об этом, ты это неизбежно делаешь. Но человек способен делать это осознанно!
Каждый момент времени — это и есть то настоящее, которое определяет твоё будущее!
Прошлое — уже закончилось. Его всегда уже нет! С тобой из прошлого остаётся только то, что ты не готов оставить, что тебе дорого, за что ты держишься крепко, к чему привязан. Это может быть и положительное — и отрицательное, влекущее тебя вперёд — или сдерживающее твою эволюцию… Но каждый раз именно ты можешь выбрать из всего этого то, что ты хочешь взять в своё будущее!
Негативная карма существует до тех пор, пока человек не сможет, осознанно выбрав только Создателя и оставив всё остальное, вступить в Жизнь Творящей Божественной Силы.
Но подготовкой к этому погружению будет управление своим будущим.
Ведь именно ты можешь выбирать то, как ты хочешь жить дальше!
Ты выбираешь это прямо сейчас — тем, как ты мыслишь, действуешь, в каких эмоциях живёшь!
И реши: для чего и как ты намереваешься дальше жить?
… Прошлое открыто тому, кто умеет видеть в потоке времени.
Будущее создаёт тот, кто понял своё прошлое.
Будущее не зафиксировано. Оно изменяется там, где новые причины создают новые следствия. Именно так человек сам создаёт своё будущее прямо сейчас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:02:42 ]
"Я відкриваю Безмежне Світло - людям Землі!" Позвольте спросить:"А кто закрыл свет от людей Земли?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:04:14 ]
"Поняв однажды, что ничто воспринимаемое или мыслимое не может быть вами, вы свободны от своих представлений. Видеть всё как воображаемое, порождённое желанием, необходимо для самореализации. Мы упускаем реальное из-за недостатка внимания и создаём нереальное избытком воображения." Нисаргадатта Махарадж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:10:23 ]
"Зачем в "аватарки" прячемся? -
Красивее быть хотим?
Ведь взрослые, а дурачимся-
Да здравствует псевдоним!…
Лицо, нам природой данное,
Стараемся скрыть от всех.
Вот времечко виртуальное…
И смех в этом есть, и грех.
И мы, словно в детство впавшие,
Скрываемся от кого?
Мы прячем глаза уставшие,
А в них наше волшебство…
И смайлики солнцеобразные
В привычку уже вошли.
Мы все, бесконечно разные,
"До ручки" одной дошли.
А впрочем, о чём я, милые?
Не слушайте вы меня.
Упрячьте глаза красивые,
Смысл имени затая,
Живите в согласьи с совестью,
Картинкой прикрывшись вновь,
Но в жизненной вашей повести
Навряд ли мелькнёт любовь"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-18 12:11:45 ]
Не может даже Атлант Чашей поднять океан. Большая любовь- талант, Который не каждому дан. Но счастье стремиться к ней Любому из нас дано: Разве люди бедней, Что Солнце на всех одно?