ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Надія Рябенко (1940) / Вірші

 Світлій пам'яті Івана Низового
"Без мрії вже давно помер би.
До вас, мої плакучі верби
понад Сулою в кожнім сні
Лечу..."
Хоч прізвище звичайне – Низовий,
Слова високі проникали в душі
Тому в народній пам’яті живий
А мудрі книги - оберегом служать.

Ти не корився долі і рокам,
Плекав надії в зраненому серці:
Не кланявся новим панам, чинам,
А просто жив по совісті і честі.

Долали спрага і пекучий біль,
Страждав, терпів неутолимі муки,
Чекав, даремно, звістки звідусіль...
Були хвилини відчаю й розпуки.

А ти не здався і лились вірші
Не догоджав новій “народній” владі,
Ховався відчай в зболеній душі –
Поету це не стало на заваді.

Борець за правду і людське життя,
За рідний край, і верби, і калину,
Жив мріями до самозабуття,
Про світлу долю неньки-України.
19.06.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 13:20:06
Переглядів сторінки твору 4664
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.834 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.230 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.05.29 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:27:11 ]
Дрога моя пані Надіє! Я розчулена вже самим фактом написання цього вірша. А коли прочитала його, я була вражена, наскільки глибоко Ви відчуваєте мого батька, як Ви його розумієте. Як правдиво Ви відбили образ Низового, його душу, характер, покликання, прагнення і сенс життя...
Пані Надіє, на мою думку, цю посвяту написано слізьми і кров"ю... І я не перебільшую.

Низький уклін Вам.
Я безмежно вдячна!!!

І, з вашого дозволу, я включу її до спеціального розділу майбутнього видання "Пам"яті поета".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:13:11 ]
Пані Лесю, щиро вдячна за вашу високу оцінку вірша. З повагою Надія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:34:14 ]
Щиросердно писалося. Троха ше подумайте над рядочком про грім у вухах.А так файненько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:14:13 ]
Пані Параско, дякую за щірі слова і підказку яку я використаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:42:34 ]
Пані Надіє, з великим зворушенням прочитав Ваш вірш, присвячений світлій пам’яті мого вчителя і земляка Івана Даниловича Низового. Справді, дуже точно Ви вловили його душу, його настрій, його життєву й громадянську позицію. Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:28 ]
Пане Юрко дякую вам за добрі слова, які я потребую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 15:17:22 ]
Присвята вдалась! Нормально!
Дозвольте висловити кілька дрібненьких побажань:
а) прислухайтесь до поради Параски. Грім "в вухах" - не зовсім добре. А ще збіг приголосних "в в";
б) "і біль кипів у зболеній душі" - це вже я виправив рід "болю" на чоловічий. Там вище у Вас є біль чоловічого роду;
в) потрібно "вІрші". Пошукайте якусь іншу риму...
І насамкінець. Це лише побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:55 ]
Пане Анатолію, вдячна вам за потрібні мені поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 18:43:03 ]
Написано з глибини серця та повагою до Майстра поетичного слова. Це відчувається одразу. Трохи технічно допрацювати і все буде гаразд.
Сподобалося, Надіє. Бажаю Вам великого натхнення на поетичній ниві та таких вчителів, як Іван Низовий.
Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:16:27 ]
Пане Володимиру дякую за добрі побажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 23:13:38 ]
правда Ваша, п. Надіє.

А мудре слово – правдою у вуха...

ні долі не скорився, ні рокам...

Кипів твій біль у зболеній душі...

а він, той біль таки й справді кипів..!
як добре, що Ви завітали на вірші Низового - це мудрі рядки. І я дуже рада тому, що Ви завітали до сторінки з його віршами. Ваша присвята - чудова! дещо відредагувати і...!
Хай Вам щастить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:17:11 ]
Пані Людмило я ще попрацюю над віршем, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Нестеренко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:10:17 ]
Дорога панi Надiє, якщо можете видповiдiть будь ласка вашої подрузi Олександрi з Кременчука, яка уїхала до Харкова, а потiм до Kiїва: email: bil.hardy@mail.ru