ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Рябенко (1940) / Вірші

 Світлій пам'яті Івана Низового
"Без мрії вже давно помер би.
До вас, мої плакучі верби
понад Сулою в кожнім сні
Лечу..."
Хоч прізвище звичайне – Низовий,
Слова високі проникали в душі
Тому в народній пам’яті живий
А мудрі книги - оберегом служать.

Ти не корився долі і рокам,
Плекав надії в зраненому серці:
Не кланявся новим панам, чинам,
А просто жив по совісті і честі.

Долали спрага і пекучий біль,
Страждав, терпів неутолимі муки,
Чекав, даремно, звістки звідусіль...
Були хвилини відчаю й розпуки.

А ти не здався і лились вірші
Не догоджав новій “народній” владі,
Ховався відчай в зболеній душі –
Поету це не стало на заваді.

Борець за правду і людське життя,
За рідний край, і верби, і калину,
Жив мріями до самозабуття,
Про світлу долю неньки-України.
19.06.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 13:20:06
Переглядів сторінки твору 4422
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.834 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.230 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.05.29 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:27:11 ]
Дрога моя пані Надіє! Я розчулена вже самим фактом написання цього вірша. А коли прочитала його, я була вражена, наскільки глибоко Ви відчуваєте мого батька, як Ви його розумієте. Як правдиво Ви відбили образ Низового, його душу, характер, покликання, прагнення і сенс життя...
Пані Надіє, на мою думку, цю посвяту написано слізьми і кров"ю... І я не перебільшую.

Низький уклін Вам.
Я безмежно вдячна!!!

І, з вашого дозволу, я включу її до спеціального розділу майбутнього видання "Пам"яті поета".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:13:11 ]
Пані Лесю, щиро вдячна за вашу високу оцінку вірша. З повагою Надія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:34:14 ]
Щиросердно писалося. Троха ше подумайте над рядочком про грім у вухах.А так файненько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:14:13 ]
Пані Параско, дякую за щірі слова і підказку яку я використаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:42:34 ]
Пані Надіє, з великим зворушенням прочитав Ваш вірш, присвячений світлій пам’яті мого вчителя і земляка Івана Даниловича Низового. Справді, дуже точно Ви вловили його душу, його настрій, його життєву й громадянську позицію. Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:28 ]
Пане Юрко дякую вам за добрі слова, які я потребую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 15:17:22 ]
Присвята вдалась! Нормально!
Дозвольте висловити кілька дрібненьких побажань:
а) прислухайтесь до поради Параски. Грім "в вухах" - не зовсім добре. А ще збіг приголосних "в в";
б) "і біль кипів у зболеній душі" - це вже я виправив рід "болю" на чоловічий. Там вище у Вас є біль чоловічого роду;
в) потрібно "вІрші". Пошукайте якусь іншу риму...
І насамкінець. Це лише побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:55 ]
Пане Анатолію, вдячна вам за потрібні мені поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 18:43:03 ]
Написано з глибини серця та повагою до Майстра поетичного слова. Це відчувається одразу. Трохи технічно допрацювати і все буде гаразд.
Сподобалося, Надіє. Бажаю Вам великого натхнення на поетичній ниві та таких вчителів, як Іван Низовий.
Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:16:27 ]
Пане Володимиру дякую за добрі побажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 23:13:38 ]
правда Ваша, п. Надіє.

А мудре слово – правдою у вуха...

ні долі не скорився, ні рокам...

Кипів твій біль у зболеній душі...

а він, той біль таки й справді кипів..!
як добре, що Ви завітали на вірші Низового - це мудрі рядки. І я дуже рада тому, що Ви завітали до сторінки з його віршами. Ваша присвята - чудова! дещо відредагувати і...!
Хай Вам щастить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:17:11 ]
Пані Людмило я ще попрацюю над віршем, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Нестеренко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:10:17 ]
Дорога панi Надiє, якщо можете видповiдiть будь ласка вашої подрузi Олександрi з Кременчука, яка уїхала до Харкова, а потiм до Kiїва: email: bil.hardy@mail.ru