ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Надія Рябенко (1940) / Вірші

 Світлій пам'яті Івана Низового
"Без мрії вже давно помер би.
До вас, мої плакучі верби
понад Сулою в кожнім сні
Лечу..."
Хоч прізвище звичайне – Низовий,
Слова високі проникали в душі
Тому в народній пам’яті живий
А мудрі книги - оберегом служать.

Ти не корився долі і рокам,
Плекав надії в зраненому серці:
Не кланявся новим панам, чинам,
А просто жив по совісті і честі.

Долали спрага і пекучий біль,
Страждав, терпів неутолимі муки,
Чекав, даремно, звістки звідусіль...
Були хвилини відчаю й розпуки.

А ти не здався і лились вірші
Не догоджав новій “народній” владі,
Ховався відчай в зболеній душі –
Поету це не стало на заваді.

Борець за правду і людське життя,
За рідний край, і верби, і калину,
Жив мріями до самозабуття,
Про світлу долю неньки-України.
19.06.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 13:20:06
Переглядів сторінки твору 4778
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.834 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.230 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.05.29 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:27:11 ]
Дрога моя пані Надіє! Я розчулена вже самим фактом написання цього вірша. А коли прочитала його, я була вражена, наскільки глибоко Ви відчуваєте мого батька, як Ви його розумієте. Як правдиво Ви відбили образ Низового, його душу, характер, покликання, прагнення і сенс життя...
Пані Надіє, на мою думку, цю посвяту написано слізьми і кров"ю... І я не перебільшую.

Низький уклін Вам.
Я безмежно вдячна!!!

І, з вашого дозволу, я включу її до спеціального розділу майбутнього видання "Пам"яті поета".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:13:11 ]
Пані Лесю, щиро вдячна за вашу високу оцінку вірша. З повагою Надія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:34:14 ]
Щиросердно писалося. Троха ше подумайте над рядочком про грім у вухах.А так файненько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:14:13 ]
Пані Параско, дякую за щірі слова і підказку яку я використаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:42:34 ]
Пані Надіє, з великим зворушенням прочитав Ваш вірш, присвячений світлій пам’яті мого вчителя і земляка Івана Даниловича Низового. Справді, дуже точно Ви вловили його душу, його настрій, його життєву й громадянську позицію. Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:28 ]
Пане Юрко дякую вам за добрі слова, які я потребую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 15:17:22 ]
Присвята вдалась! Нормально!
Дозвольте висловити кілька дрібненьких побажань:
а) прислухайтесь до поради Параски. Грім "в вухах" - не зовсім добре. А ще збіг приголосних "в в";
б) "і біль кипів у зболеній душі" - це вже я виправив рід "болю" на чоловічий. Там вище у Вас є біль чоловічого роду;
в) потрібно "вІрші". Пошукайте якусь іншу риму...
І насамкінець. Це лише побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:55 ]
Пане Анатолію, вдячна вам за потрібні мені поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 18:43:03 ]
Написано з глибини серця та повагою до Майстра поетичного слова. Це відчувається одразу. Трохи технічно допрацювати і все буде гаразд.
Сподобалося, Надіє. Бажаю Вам великого натхнення на поетичній ниві та таких вчителів, як Іван Низовий.
Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:16:27 ]
Пане Володимиру дякую за добрі побажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 23:13:38 ]
правда Ваша, п. Надіє.

А мудре слово – правдою у вуха...

ні долі не скорився, ні рокам...

Кипів твій біль у зболеній душі...

а він, той біль таки й справді кипів..!
як добре, що Ви завітали на вірші Низового - це мудрі рядки. І я дуже рада тому, що Ви завітали до сторінки з його віршами. Ваша присвята - чудова! дещо відредагувати і...!
Хай Вам щастить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:17:11 ]
Пані Людмило я ще попрацюю над віршем, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Нестеренко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:10:17 ]
Дорога панi Надiє, якщо можете видповiдiть будь ласка вашої подрузi Олександрi з Кременчука, яка уїхала до Харкова, а потiм до Kiїва: email: bil.hardy@mail.ru