ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Краплі бузкового меду
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова…
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
орфей
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
* * *
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Вигнанець
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Імаго
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Пустомедія
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Він любить
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
***
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
* * *
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Він - вона - вони - воно...
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Надія Рябенко (1940) / Вірші

 Світлій пам'яті Івана Низового
"Без мрії вже давно помер би.
До вас, мої плакучі верби
понад Сулою в кожнім сні
Лечу..."
Хоч прізвище звичайне – Низовий,
Слова високі проникали в душі
Тому в народній пам’яті живий
А мудрі книги - оберегом служать.

Ти не корився долі і рокам,
Плекав надії в зраненому серці:
Не кланявся новим панам, чинам,
А просто жив по совісті і честі.

Долали спрага і пекучий біль,
Страждав, терпів неутолимі муки,
Чекав, даремно, звістки звідусіль...
Були хвилини відчаю й розпуки.

А ти не здався і лились вірші
Не догоджав новій “народній” владі,
Ховався відчай в зболеній душі –
Поету це не стало на заваді.

Борець за правду і людське життя,
За рідний край, і верби, і калину,
Жив мріями до самозабуття,
Про світлу долю неньки-України.
19.06.2013

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-20 13:20:06
Переглядів сторінки твору 4379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.834 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.230 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.05.29 15:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:27:11 ]
Дрога моя пані Надіє! Я розчулена вже самим фактом написання цього вірша. А коли прочитала його, я була вражена, наскільки глибоко Ви відчуваєте мого батька, як Ви його розумієте. Як правдиво Ви відбили образ Низового, його душу, характер, покликання, прагнення і сенс життя...
Пані Надіє, на мою думку, цю посвяту написано слізьми і кров"ю... І я не перебільшую.

Низький уклін Вам.
Я безмежно вдячна!!!

І, з вашого дозволу, я включу її до спеціального розділу майбутнього видання "Пам"яті поета".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:13:11 ]
Пані Лесю, щиро вдячна за вашу високу оцінку вірша. З повагою Надія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:34:14 ]
Щиросердно писалося. Троха ше подумайте над рядочком про грім у вухах.А так файненько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:14:13 ]
Пані Параско, дякую за щірі слова і підказку яку я використаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 14:42:34 ]
Пані Надіє, з великим зворушенням прочитав Ваш вірш, присвячений світлій пам’яті мого вчителя і земляка Івана Даниловича Низового. Справді, дуже точно Ви вловили його душу, його настрій, його життєву й громадянську позицію. Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:28 ]
Пане Юрко дякую вам за добрі слова, які я потребую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 15:17:22 ]
Присвята вдалась! Нормально!
Дозвольте висловити кілька дрібненьких побажань:
а) прислухайтесь до поради Параски. Грім "в вухах" - не зовсім добре. А ще збіг приголосних "в в";
б) "і біль кипів у зболеній душі" - це вже я виправив рід "болю" на чоловічий. Там вище у Вас є біль чоловічого роду;
в) потрібно "вІрші". Пошукайте якусь іншу риму...
І насамкінець. Це лише побажання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:15:55 ]
Пане Анатолію, вдячна вам за потрібні мені поради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-20 18:43:03 ]
Написано з глибини серця та повагою до Майстра поетичного слова. Це відчувається одразу. Трохи технічно допрацювати і все буде гаразд.
Сподобалося, Надіє. Бажаю Вам великого натхнення на поетичній ниві та таких вчителів, як Іван Низовий.
Щасти!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:16:27 ]
Пане Володимиру дякую за добрі побажання


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-20 23:13:38 ]
правда Ваша, п. Надіє.

А мудре слово – правдою у вуха...

ні долі не скорився, ні рокам...

Кипів твій біль у зболеній душі...

а він, той біль таки й справді кипів..!
як добре, що Ви завітали на вірші Низового - це мудрі рядки. І я дуже рада тому, що Ви завітали до сторінки з його віршами. Ваша присвята - чудова! дещо відредагувати і...!
Хай Вам щастить!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Рябенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-21 16:17:11 ]
Пані Людмило я ще попрацюю над віршем, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Нестеренко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-29 07:10:17 ]
Дорога панi Надiє, якщо можете видповiдiть будь ласка вашої подрузi Олександрi з Кременчука, яка уїхала до Харкова, а потiм до Kiїва: email: bil.hardy@mail.ru