ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Розмова із собою...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-26 21:59:31
Переглядів сторінки твору 11698
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 08:59:37 ]
О, ці розділові знаки... особливо зігнуті у баранячий ріг! Горбатий знак питання! Віл якийсь... Інша справа - стрункий знак оклику))) А ці дрібні курчатка-багатокрапка) Пані Світлано! А Ви пробували звернутися до інших розділових знаків(востаннє запрягаю "вола", знак питання)
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:50 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 09:14:55 ]
Світлано! Вірш дихає глибоким переживанням.Нарешті до мене дійшло, чому пішла Парася: хтось образився на Вашу пародію і образив Вас. Годі-бо, не переймайтеся. Той "хтось" або позаздрив, що сам так не зуміє, або забронзовів так, що уявив себе класиком. А Ви така вразлива душа... Не знаю, як Вас підтримати. Коли Ви випускаєте свої рядки на люди, вони Вам уже не належать, Ви не можете передбачити реакцію на них інших людей, тому треба бути готовою до всього.
Толстой не любив Шекспіра. І що - від цього Шекспір змалів? Рецепція - складна річ, вона завжди суб'єктивна, патент на абсолютну істину належить тільки Всевишньому. Більше оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:58:22 ]
Тетянко, Ви помиляєтеся. УСІ АВТОРИ, на твори яких Парася писала пародії, відгукнулися схвально, дякували,не образилися, зараз підтримали...Це зовсім інше, повірте...Дякую за небайдужість!))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:36:22 ]
Який чудовий, який чуттєвий і щирий вірш... Простіть, хай їм ікнеться... Тримайтеся, ПОЕТЕ! Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:36 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хтось Дехто (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 11:05:46 ]
Використання синтаксичних термінів створює дуже оригінальне полотно - багатозначне (питальне?) речення)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:21:39 ]
Надіюсь...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 16:44:55 ]
Розмова із собою.
До самоспалення аж, до самозречення...

Сильні слова сильної особистості. Вся сила у любові!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:10 ]
Напевне...Дякую, Ксеню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 17:17:00 ]
"...Оголене серце пронести по долі своїй..." - це "хрест" усіх поетів! І це дуже нелегко. Ліна Костенко писала: "Жах привселюдності...". Так, саме жах, через який ми приречені проходити майже щодня. Тримайся, Поете! З великою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:50 ]
Це хрест...Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 18:22:39 ]
"Розмова із собою" - це пісня! У прямому та переносному значенні. Дякую, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:22 ]
І Вам велике спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 21:26:54 ]
Дуже особистий вірш!І красивий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:32:06 ]
Дякую щиро. І правда особистий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 22:00:37 ]
Треба триматися і не зламатися Вашій ЛГ, як би боляче не було. Як чорну полосу переживе, стане сильнішою і загартованішою в боротьбі з темними силами, які, до речі, теж їм треба дякувати, діють нам на користь. Сильний вірш, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 00:23:59 ]
В жодному разі.Звичайно. Дякую. Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 22:12:09 ]
Чудовий монолог.
Не зрозумів, попри те що здогадавсь, що це за "розуміючий". Нема такого ні прикметника, ні дієприкметника. Існує "розуміюче" як прислівник, але якесь воно також незрозуміле такому читачу як я.
Брава :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:20:05 ]
РОЗУМІЮЧИЙ, а, е, рідко. Який розуміється на ному-небудь. * Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках ї рівчаках, так загортала їх темнотою,., що Кравцову немов аж полегшало на душі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 192);
// Який виражає розуміння (у 1 знач.). Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 37).


1   2   3   Переглянути все