ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Костюк (2013) / Вірші

 Розмова із собою...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-26 21:59:31
Переглядів сторінки твору 10879
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.272 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.290 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2016.07.13 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 08:59:37 ]
О, ці розділові знаки... особливо зігнуті у баранячий ріг! Горбатий знак питання! Віл якийсь... Інша справа - стрункий знак оклику))) А ці дрібні курчатка-багатокрапка) Пані Світлано! А Ви пробували звернутися до інших розділових знаків(востаннє запрягаю "вола", знак питання)
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:50 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 09:14:55 ]
Світлано! Вірш дихає глибоким переживанням.Нарешті до мене дійшло, чому пішла Парася: хтось образився на Вашу пародію і образив Вас. Годі-бо, не переймайтеся. Той "хтось" або позаздрив, що сам так не зуміє, або забронзовів так, що уявив себе класиком. А Ви така вразлива душа... Не знаю, як Вас підтримати. Коли Ви випускаєте свої рядки на люди, вони Вам уже не належать, Ви не можете передбачити реакцію на них інших людей, тому треба бути готовою до всього.
Толстой не любив Шекспіра. І що - від цього Шекспір змалів? Рецепція - складна річ, вона завжди суб'єктивна, патент на абсолютну істину належить тільки Всевишньому. Більше оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:58:22 ]
Тетянко, Ви помиляєтеся. УСІ АВТОРИ, на твори яких Парася писала пародії, відгукнулися схвально, дякували,не образилися, зараз підтримали...Це зовсім інше, повірте...Дякую за небайдужість!))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 09:36:22 ]
Який чудовий, який чуттєвий і щирий вірш... Простіть, хай їм ікнеться... Тримайтеся, ПОЕТЕ! Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:36 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хтось Дехто (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 11:05:46 ]
Використання синтаксичних термінів створює дуже оригінальне полотно - багатозначне (питальне?) речення)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:21:39 ]
Надіюсь...Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-27 16:44:55 ]
Розмова із собою.
До самоспалення аж, до самозречення...

Сильні слова сильної особистості. Вся сила у любові!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:10 ]
Напевне...Дякую, Ксеню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 17:17:00 ]
"...Оголене серце пронести по долі своїй..." - це "хрест" усіх поетів! І це дуже нелегко. Ліна Костенко писала: "Жах привселюдності...". Так, саме жах, через який ми приречені проходити майже щодня. Тримайся, Поете! З великою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:22:50 ]
Це хрест...Дякую щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 18:22:39 ]
"Розмова із собою" - це пісня! У прямому та переносному значенні. Дякую, пані Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:23:22 ]
І Вам велике спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-27 21:26:54 ]
Дуже особистий вірш!І красивий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 21:32:06 ]
Дякую щиро. І правда особистий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-27 22:00:37 ]
Треба триматися і не зламатися Вашій ЛГ, як би боляче не було. Як чорну полосу переживе, стане сильнішою і загартованішою в боротьбі з темними силами, які, до речі, теж їм треба дякувати, діють нам на користь. Сильний вірш, вітаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 00:23:59 ]
В жодному разі.Звичайно. Дякую. Ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 22:12:09 ]
Чудовий монолог.
Не зрозумів, попри те що здогадавсь, що це за "розуміючий". Нема такого ні прикметника, ні дієприкметника. Існує "розуміюче" як прислівник, але якесь воно також незрозуміле такому читачу як я.
Брава :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 22:20:05 ]
РОЗУМІЮЧИЙ, а, е, рідко. Який розуміється на ному-небудь. * Образно. І була [земля] така прозорлива, розуміюча, по-старечому мудра, так добре ховала Кравцова і Бовдуляка в своїх улоговинках ї рівчаках, так загортала їх темнотою,., що Кравцову немов аж полегшало на душі (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 192);
// Який виражає розуміння (у 1 знач.). Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 37).


1   2   3   Переглянути все