ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову (із неопублікованого, 1999 р.)
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Бажання
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Останні слова
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
1978. Шахи (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
***
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Сирена
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 Моє
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-28 12:42:42
Переглядів сторінки твору 7736
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.513 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 13:02:47 ]
"Вірші умивать, що цвіль поїла." - якщо "поїла", то вже немає , що умивать - їх зїли :); певно, мова йде про "вірші, що вкриті цвіллю";
"Трішки і до прілих однесу,
А до кращих я не маю діла." - а чому є діло до "зіпсованих" і немає діла до "кращих", адже ці всі рядки, як я зрозумів, розповідають про зцілення інфекованої матерії, тобто її очищення, метаа якого, щоб зробити їх "кращими", тобто таками, до яких немає діла літературному герою :) - ?
Вірш, як і назва, дійсно - Ваш!
з повагою, Костянтин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 13:28:36 ]
Маньєризм, до якого я зарахував свій вірш, передбачає нестандартні підходи.
Моєму Літературному Герою притаманне милосердя.
Нині і воно, на жаль, стає нетрадиційним явищем. Або спотвореним монетаризмом і корупційними схемами 'ти мені, я - тобі'. 'Ми переможці, нам все дозволено' і т.д. і все таке инше.
Нема моєму ЛГ діла до тих віршів, які, можна сказать, 'відбулись'. Він їх не хотів би заради ввічливости ні коментувать, ні оцінювать. Оцінювання останнього часу набуло ознак неконтрольованої маніакальности.
Адекватний поет вже мусить захищатись, забороняючи оцінювать завідомо високої поетичної краси вірш. А маніяк не вгамовується. Дай йому притулить 'шістку', бо йому муляє невикорстаний резерв його майстер-статусу.
Як Ви розумієте, я не закидаю нікому нічого, але бачать очі. І не хочеться мать діла (відношення) до експертної діяльности.
Дякую за закиди :)
Ви жартівник.
Дякую і за бал. Вчинок, гідний мого ЛГ. Справжня лікувальна вода і контрастний душ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 17:22:50 ]
Казочка "Про живу і мертву воду" на новий лад?
А колись тієї води ніде не мож було купити...

Закінчення - суперське!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 20:19:54 ]
Таке, як і має буть (це я про закінчення). Це як останній цвях у будівництві чи на залізниці. Золотий.
Я обрав тему, над нею працюю, зі мною поряд (раніше чи пізніше - у д.в. не важливо) колеги та друзі.
Я не знаю, що таке колгоспне господарювання у літературі, бо дбаю про своє. Моя хата скраю. Вона справжня, я у ній зимую і творю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-28 17:31:48 ]
злободенна тема...викрили по-своєму...отже, по- справжньому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 20:31:08 ]
Як вдалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 20:37:58 ]
Я - вчитель, але не мовник, тому казати щось стовідсотково не можу, та все ж мене у мене є сумнів відносно "Бареля правдивої води".
Куплю що? барель, бо купувати чого? бареля якось нелогічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 20:51:50 ]
І я фізкультурник. Коли мені деякі вчителі співів натякають на двобій, мені смішно.
Але та давня історія до цього вірша, біля якого ми зустрілись, не має відношення.
З барелем я бавлюсь. Дійсно, 'барелі'. А скільки тих барелів, ніхто, крім мене і брокера, не зна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-28 20:59:12 ]
тоді - фізкультпривіт!
на сади - насади зливається і заважає уявляти наші вишневі українські садочки)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-28 21:30:58 ]
:) Не можу не погодитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-29 08:36:02 ]
догляд і ще раз догляд!
Сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 09:41:20 ]
Це, напевне, одна і з Ваших творчих надзадач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 09:14:25 ]
"мов парость виноградної лози, плекайте мову"...
Ваш ЛГ поливає-омиває вірші, плекаючи Поезію...
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 09:39:16 ]
Без використання алегорій та инших засобів художнього відображення я не можу уявить Поезію. Вірші, у яких без різноманітних цих самих засобів оспівуватимуться навіть вареники з вишнями або сало з часником, так і залишаться віршами з солодощами і т.д. і всім таким иншим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-30 18:16:39 ]
Правильно, Семене! Хто догляне наш сад, якщо не ми самі. Іноді ми беремо щепку в когось і збагачуємо його, а іншим разом хтось залетить та й гілку обламає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 08:47:17 ]
Та ото ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 11:58:10 ]
Гарний вірш. Своєю сугестією чомусь нагадав мені декого з "Нової дегенерації", зокрема раннього І. Андрусяка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-13 20:21:50 ]
Піду читать. Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Віра (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-07 22:09:13 ]
"...Нею орошатиму сади,
Де зростають віршики солоні..."-сподобалось, зрештою, як і весь вірш. Успіхів автору!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-08 14:49:48 ]
Так, т.зв. солоні віршики мені не до вподоби.
Ні, якщо це просто римований анекдот-провокація, то хай собі буде просто римований анекдот-провокація.
Як на мене, це не Поезія, а, вибачте, римований анекдот-провокація.