ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 14 ЧЕРВНЯ 2013 РОКУ
Малюнок Ольги Кваші Густе цвітіння яблуні.
Тривога.
На серці молодому депресняк.
Так сумно, мов опрірвилась дорога...
Чи друг твій зрадив предківського Бога...
Хоча... не певен...
Може, і не так.

Після такого болю треба ждати
(Такий закон покладено душі)
Дрімотної, мов котик, благодаті,
Мов язичком знімати мед з ножів.

Від того всього, мов «сльоза по с...ці»,
З небес до яблунь зірка потече.
Перевернувся у Землі Горацій,
А Муза зашептала «Ще... іще...»

Передбачаю яблука огромні
У цім саду, що знав грозу й бджолу...

Продовжувала Муза:
«Omnia! Omnia!»*
І якось акцентовано: «Лублу...»

І я люблю.
Караюся і каюсь.
Висока Літургія почуттів...

Густе цвітіння яблуні.
Світає.

Скажіть мені, в якому я житті.
__________________
Слово з виразу «Omnia mea mecum porto» (лат.) – «Все своє ношу з собою».


Контекст : http://poezia.org/ua/id/37558/


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-08 17:32:28
Переглядів сторінки твору 5952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 17:52:59 ]
Зі знання т(д)іла, як ти кажеш!
А ти, Ігорю, молодець і рицар! Це треба ТАК доглибно любити, щоб бідолаха з рідної української перейшла на латину...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 18:10:39 ]
Кх-кх... :) на те ж вона, Толік, і Муза моя - ще та... мови знає... Кама Сутру також... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-08 18:28:39 ]
Мені сподобалось! Науявляла...

Дякую, Ігорю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 18:30:56 ]
За оце "науявляла", пані Лесю, взаємна дяка. :) Хай нам проститься почуття доброго гумору. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 20:25:49 ]
Шановний Поете! Моя найближча подруга Парася, яка зараз відпочиває на Канарах, просила передати Вам дружню пародію:
Де я живу?
В якому я житті? І сам не знаю...
Густе цвітіння яблунь.
Аромат.
І дивна Муза( може, ще впізнаю...)
І мова інша... І нерайський сад...
І слово акцентоване. І тиша...
Дрімотна, наче котик, благодать...
Горацій у Землі притих,не дише...
Не згадує ні "с..ку", ані "м..ть"...
Від того всього,мов сльоза щокою,
З небес до яблунь зірка потече...
А Муза буде плакати за мною
І стиха шепотіти:"Ще...Іще..."
...Так знову легко пишеться й живеться
(Закон для грішних тіл і для сердець).
...А друг, що зрадив,
Більше так не зветься...
Най йому грець!
Сприйміть з гумором))):)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 20:46:29 ]
Файна і талановита дівка та - Парася. Чудову пародія втяла! Сім футів Їй під кілем на Канарах і на Гаваях разом. :)Передайте, пані Світлано, Їй вітання і подяку. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 20:51:06 ]
Передам неодмінно:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 21:39:35 ]
Передай братану Депресняку, аби більше не показувався, бо надмір Муз довго лікується)) Горацій теж щось таке казав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2013-07-08 22:52:19 ]
Аплодисменти!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 09:37:27 ]
Кланяюсь. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 09:42:42 ]
Горацій наш Чоловік, а Депресняк - москаль. :) Ми з Горацієм із Музами розібралися вже. :) Всьому свій час. Сидимо собі, добрі і світлі, на березі Лети, про вирій мріємо. І Тебе запрошуємо, друже Ярославе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 09:43:27 ]
Дякую. :) Оце на біс, Юліє, ще один вірш розміщу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-07-09 11:38:05 ]
Не написати пародію на цей Ваш вірш, шановний пане Ігорю, було просто понад мої сили. :)
Тому прошу прийняти з гумором та толерантністю:

http://maysterni.com/publication.php?id=92990


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-09 15:39:51 ]
Суперово, Ігоре! І насправді надихаюче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-10 11:34:01 ]
Давно аз грішний таких віршів не писав... :) А треба іноді... :)