ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,

хома дідим
2026.10.08 09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено
вірш видалено



• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-16 20:54:30
Переглядів сторінки твору 2575
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 23:32:33 ]
Отак, Костянтине.
Віриш твоїм віршам і версіям, а потім бачиш:
"Пилат Марії написав:
«Блаженна Ти між Дівами!»

Це було, якщо мислити ортодоксально, не так. То як ставитись до твоїх одкровень? Шукати приховані смисли?

Та ніяк ні до чого не треба ставитись. Все тимчасове. І не все треба читати так, як воно написано. І все не так, і все - шкереберть.
І поетичний сайт став пародійним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-18 18:38:28 ]
Гарріо Сидорів - поезія це такий вимір, в якому можливо усе; хто зна, як було насправді і що хто кому казав; історію Варавви можна прочитати у Лагеквиста чи додумати самому; смисли є в усьому, навіть у їх відсутності, бо це процес доуявлення недоуявленого; НМСД пародіями на сайті і не пахне - цим словом прикриваються для обсмоктування шароварно-гидких непристойностей; псевдогумор, ідіотське замилування дурнуватими "сало-цицьки-горілка- кум з кумою-перепих" і читацьке - на тридцять два зуби - "адабрЯмс", дописи на кшталт "ух, по сто пятдесят" замість відгуку щодо самого тексту автора, самовихваляння з великими пшиками, усі-пусі-які-ж-ми-розумні-і-гарнющі;
ця болячка набирає обертів; таких лестощів і хвастощів на срамотну бездарну дурню ще не було; сайт відверто деградує і опускається до примітивних, інстинктивних, споживацьких плотьських випорожнень; в словах, написаних дітьми на асфальті з помилками, більше поезії, ніж у жалюгідних "зашістьорених" саморуйнівних рефлексіях; шлях в нікуди, в обнулення ідентичності; нівелювання гідності; енергетична підтримка содомського плану антихриста; дивує самовпевненість, з якими бездарності доводять самому собі (а підлабузкики підтакують) свою винятковість (тобто не реагують на критику, не дослухаються до зауважень, зросійщують українську мову, навязують шириньковий гумор і вульгарні смаки).
Хеві метал!

P.S. це не крик душі, не розумування, не грюкання дверима, не попередження про кінець Світа чи обявлення себе месією, не моралізаторство, ні голос того, хто заблукав у своїх тупих святотацтвах (як думає переважна більшість); це спостереження, що я бачу; мені байдужі і оцінювання, і те, що це все відбувається (зрештою "це краще, ніж колотися" - може ошелешити якийсь реабілітований початківець чи невиправний "рубаїст" (який нічого не тямить ні на Рубаї, ні на віршах) ; мої слова нічого не варті - бо вони мотлох у цьомі бедламі; тому, якщо хтось, від нічого робити, прочитає цей допис - хай не зважає - це рефлексія на тему "щось потрібно відповісти Гаррі, доки двоє старших у діда з бабою, менша дивиться телек, дружина в церкві, а на мене чекають помиті яблука в пластмасовій мисці, щоб їх покришили для соковижималки";
"О капитан мой капитан!" http://www.youtube.com/watch?v=O0yfGUgnTi0