ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 ***
Кінець підкрався непомітно
(і має ж ваду - сам узявсь).
Еквілібрист, бо підкрадавсь
повітрям якось, очевидно.

Ну, менше з тим, а дружній клопіт -
у шоколаді без фольги.
З якої не вставай ноги -
на подушках до біса Orbit.

Кудлата пика прилипає
і за живе тебе гризе.
У три погибелі верзе
вчорашнє щастя п'яним краєм.

А, може, ти тому і плачеш,
що не кінець це... Навпаки!
Якщо тобою сплять кутки -
щось, очевидно, ти ще значиш...


8.09.2013




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-08 14:21:56
Переглядів сторінки твору 3433
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 15:41:17 ]
"Якщо тобою сплять кутки -
щось, очевидно, ти ще значиш..." - як на мене, краще:
"Якщо крокуєш навпрямки-
щось, очевидно, ти ще значиш..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 17:43:51 ]
.. подумаю, Мирославе!))
Дяка1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:21:36 ]
а мені подобається перший варіант, глибока фраза...
і другий може мати своє місце, але я б не викидала першого....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 10:47:29 ]
привіт, Тетяно!
"кутки", бо - "глухий кут"... правильно)
дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 23:31:33 ]
Наскільки пам'ятаю, Orbit - це жуйка, а не шоколад ))) хоча, можливо ЛГ порозсипав по подушках і шоколад і жуйки )) А вони липнуть - ого-го!
"Якщо тобою СНЯТЬ кутки" - а як Вам таке?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 10:54:05 ]
дяка!
пані Галино! "Таке" мені теж приходило у голову, але... Колись у війську я потрапив до лікарні. Там мені зустрівся один, котрого порятували від смерті: обгорів. От він мені розказував, що коли почав горіти, то, окрім больового шоку, став відчувати себе так, ніби засинає... Кажуть, коли людина замерзає, теж тягне заснути.
От я і вирішив, що "кутки" "сплять": і гіпербола, і водночас уособлення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-09 00:53:05 ]
Кудлата пика прилипає
і за живе тебе гризе...

!!!

І взагалі я такого науявляла)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 10:55:29 ]
???
обережніше!
уява коріниться у нашій свідомості.
дяка!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-09 10:53:55 ]
І мені "снять" більше... І теж науявляла!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 10:57:23 ]
а мені здається, що подібну ситуацію (хоч раз у житті) ми проходимо, нє?
дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 11:41:45 ]
До прочитання коментарів були незрозумілими деякі моменти, і, судячи з коментарів, не тільки мені. Тепер зрозуміло, що кутки – це не частини якої-небудь території, місцевості, а саме глухі кути, і вони не снять, тобто мріють про ЛГ, а сплять, тобто практично втрачають свідомість від ЛГ. Бо якщо вважати кути місцевістю, населеною людьми, то справді більш пасує «снять», бо якщо вже і вони «сплять», то вже точно для ЛГ повний кінець чи те слово, котре теж на «к», але не досить літературне, аби вставляти його у вірш, хоч воно аж проситься. :) Було б добре, якби Ви, Михайле, під віршем уточнили ці моменти ( про «кути» і «сплять») у зносках під віршем, бо багатозначність слів утруднює сприйняття. Думаю, зі зносками ці місця будуть сприйматись як знахідки, а не як незрозумілі моменти навіть такими не здогадливими, як я. :) Бо довго думала, яку роль грає Orbitна подушках, поки не дійшло, що жуйка може бути і словесною, а плітки і є, власне, одним з різновидів словесних жуйок… ну, принаймні, так я зрозуміла це місце…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 14:18:51 ]
Пані Тетяно!
Щиро вдячний Вам за Ваш поширений доречний виважений коментар))) Погоджуюся з Вами, але зноски (ох і лінивий же я та натура моя, даруйте) робитиму нехай уже до наступного випадку. Добре?) Тут уже, певно, все тепер ясно...
А слово "К.." прочитується, звісно, без особливих зусиль)))
Дяка!