ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Пий свій чай, Семірамі
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Куточок раю" (Інтимна лірика)

 Перший цілунок
Образ твору Осінній подіум і дефіле арт-ню -
у моді айстри, хризантеми і жоржини…
Щаслива я іду !.. Куди й навіщо йду?
Чого мені ще треба ув оцю хвилину? -

Цілунок перший у долонях - диво-скарб.
Не розтулю – ачей ще виплигне мов коник,
чи злине ген по заотавлених лугах
лелечим леготом у променях червоних…

На згадку зберегти його я хочу. Як?
У пазуху? У сейф? Де той Сезам надійний?
А, може, хай летить у осінь, наче птах -
Ти подаруєш знов. І буде це постійно…

…(2013)

/Арт ню (англ. art nude) - художній жанр образотворчого мистецтва (живопису, скульптури, фотографії, кінематографу), що передає красу оголеної натури, переважно жіночої. Відрізняється від еротичного жанру відсутністю вираженого сексуального підтексту. Зародження арт ню в образотворчому мистецтві відбулося в епоху Відродження (XIV-XVI ст)./
– у моєму вірші цей образ відображає стан душі ЛГ ))

Сезам – печера зі скарбами у араб. казці про Алі-Бабу і сорок розбійників.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-10 09:06:56
Переглядів сторінки твору 5734
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 09:28:21 ]
Гарно!
Може: Цілунок перший у долонях наче скарб. Чи вам три сімки дуже до вподоби?)))
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 09:48:11 ]
:))) Наче джек-пот, чи щось таке ))
Для звукопису Ваш варіант слушний , пане Володимире. Дякую! Щоправда зникає слово "наш" щодо конкретизації поцілунку і цезура переноситься... Ще буду міркувати. Спасибі за творчий неспокій! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:09:52 ]
ловіть пародію :-)
якщо не сподобається, можете видалити

осінньо про поцілунки ( пародія)

осінній подіум і дефіле арт-ню –
як айстрово жоржинно хризантемно!
дивись мені, не підклади свиню,
хай показ мод залишиться таємним.

цілунок першенький як молоде лоша –
сховаєм коника в долонях, щоб не сплигнув
не клацай дзьобом, досить, тихо, ша!
запишемо його в червону книгу.

хай квітне там собі, як рідкісний будяк
а пазуха? а сейф? а що Сезам ? - порожні!
давай лети, ти ж – птах, то не питайся «як?»
цілуй... цілуй!..
чоло, і ніс, і нігтик.. кожний



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 10:28:01 ]
Клас! Дякую, Яно! Коли готувала цей вірш до публікації, то було відчуття, що то так просто не минеться... Приємно, що він став поштовхом натхнення для ранкової пародійної зарядки, та ще й такої реактивно швидкої ))) Позитивні емоції зранку - гарний настрій на весь день! До роботи - з усмішкою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:33:07 ]
тішуся, що не образилися :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:31:02 ]
Пробиває на "ги-ги" :)
"ховаймо коника в долонях"
"ховаймо коника у жмені".

Без "ги-ги" та "га-га" з оригіналу,
Г.С.
P.S. "що ще" можна замінити на що-небудь ліпше.
Рядок може вийти значно кращим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 10:33:26 ]
Гаррі, ну це ж експромт!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 11:17:10 ]
Поміркувала над Вашою заувагою і над пропозицією пана Володимира: збоку таки видніше )) Вношу зміни. Дякую, Гарріо!
Про коника )) : ще думала, давати, чи ні пояснення у примітках, що йдеться про комаху, але вирішила - хай залишається простір для читацьких трактувань... Так воно і вийшло ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 22:47:15 ]
Могло б не вийти, так як вийшло (я маю на увазі "коника", якого ми впізнали), якщо був би "горбоконик".
А "коник" - це "коник".
Сподобався мені його образ. Скільки я цих коників переловив, коли рибалив на Росі... Голавль їх полюбляв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віринея Гірська (М.К./Л.П.) [ 2013-09-10 13:52:33 ]
Цілунок перший і осінній. Цікава композиція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:37:56 ]
Так вже склалося, що описана епохальна подія у житті ЛГ сталася вже далекої юначої осені )) Дякую, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 14:13:38 ]
І буде це постійно! Хай завжди буде так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:39:15 ]
Хай буде!!! )) Спасибі, Іннусю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-10 14:47:49 ]
Щаслива я іду !.. Куди й навіщо йду?

Галюнь, дай Боже такого кожній жінці...)

Прекрасна лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 15:44:08 ]
Для щастя, насправді, треба так мало... і водночас так багато... Кожна жінка достойна його!
Зрештою, як і кожен, ким би він не був у гендерному відношенні (це уточнення роблю, щоб чоловіки не жалілися, що їх дискримінують :)))

Лесенько, ДЯКУЮ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 15:58:29 ]
Ще коники у травах, ще горизонт не побляк, ще тільки-тільки осінь..., ще поцілунок перший, і чи відпустите його, чи приховаєте, та щастя уже назавжди ваше.

"... у осінь відпускаю..." - ?


і мені пародія лоскотала: "цілунки - в ірій, жеребці - у стійло" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 16:18:29 ]
Який натхненно-осінній коментар! Дякую, Олено! Досконалості немає меж )) Стосовно варіанту передостаннього рядка - щось подібне є у мене в чорновику. Хай ще відстоїться )
Щодо пародії - цікаво, цікаво )) Може ще щось вилоскочеться?
Завжди рада бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 18:02:26 ]
У пам'яті сама надійна схованка. Завжди під рукою, тобто у голові. А тема варта уваги і такої поетизації, як у Вас, бо скільки людей, стільки і перших поцілунків. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 00:02:18 ]
Так і є... Спасибі, Олександре! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-10 19:24:28 ]
Чудовий осінній вірш про жіноче щастя!
Від нього легше та світліше на душі,
за що Вам, Галино, щира подяка!
З повагою і теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 00:06:51 ]
Якщо комусь бодай одному стало легше і світліше - значить не даремно цей вірш з'явився на світ...
Щиро вдячна Вам, Нінеле, за теплий душевний коментар.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 20:27:15 ]
Упевнений, що на ЛГ чекає не один диво-скарб, бо вона щаслива! А чого ще треба?)))
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 00:09:32 ]
О, так - моя ЛГ, то справжній олігарх в царині цілунків )) А у олігархів апетити весь час зростають))
Щиро вдячна, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-09-11 15:56:27 ]
Незосеніло про осіннє!!! Гарно ж , Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 20:37:27 ]
Дякую, Роксоланко! Душа не осеніє...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
просто Вільшанка (Л.П./М.К.) [ 2016-05-18 15:52:51 ]
Любові, ніжності, натхнення зичу Автору.
З подякою,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-19 23:43:40 ]
І я - з величезною подякою! Так приємно, що мої рядки Вам до душі. )