ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Гроші (1)
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
Гуцул на горі
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Дурень на горбі (The Beatles)
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Зелений світ
Зелений світ…Дарована оаза…
Впивайся, насолоджуйся, живи.
Одноосібно чи у гурті разом,
та не втрачай від цього голови.

Ти не плазун, не звір – істота вища,
але ж не все дозволено тобі.
Тож не руйнуй у поспіху, не знищуй
живого, що під небом голубим.

Світ викоханий Божими руками
з любов’ю для любові на віки,
І ні стебло, ні гілка, ані камінь
не зайві у природі, навпаки -

вони гармонії незмінна сутність,
ідилії природи статус-кво,
де кожен Вишній витвір – самобутній,
поруш його – і враз породиш зло.

Зелений світ видзвонює столунно,
у ньому – наш початок і кінець.
Залишмо для нащадків, як дарунок,
його таким, щоб тішився Творець…

12.09.2013

Карпати, с.Гребенів


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-12 21:55:28
Переглядів сторінки твору 3828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.415 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:18:03 ]
"Зелений світ видзвонює столунно,
у ньому – наш початок і кінець.
Залишмо для нащадків, як дарунок,
його таким, щоб тішився Творець…".

Так тому й бути! Амінь! Щиро дякую, пане Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:07:16 ]
Дякую, Юрку, за "амінь". Хай би так і було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 23:34:18 ]
Може, не "втрачай" голови? Чи тут інше значення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:10:56 ]
Рація, Наталю, але ж це синоніми.Можливо, як загальновживана фраза "не втрачати голови", вона більше на слуху. Можливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 05:06:00 ]
Мирославе, окрім того, що надзвичайно актуально, (замислює читача і сколихує думку), композиція твору - виконана цілісно! Образи- настанови, настільки легко подані, що і не вчувається той момент мудрої дози моралі, а лягають на душу і зворушують.
А ще й тема яка- Карпати!!!! - я вже вчуваючи про гори одразу згадую Вас та Вашу творчість. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:13:38 ]
Я й не мав на меті когось повчати, Роксоланко. Це просто роздуми на дуже болючу тему, особливо коли це відчуваєш візуально і повсякденно. А це ж НАША ЗЕМЛЯ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 23:00:49 ]
А мені ж, Мирославе, одразу пісня на тлі уяви зазвучала...
Пам*ятаєте:
" Гори наші, гори нашІ,
Гори наші - Бескиди!
Заповіли, вас берегти-
гей, наші діди-прадіди" - :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 08:36:06 ]
Зрозумілі й потрібні настанови, адже вони опромінені високою гідністю і благородством.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:16:21 ]
Я вже говорив у попередньому коментарі, Вікторе, що це не повчальні сентенції, це, радше, розмова зі самим собою про те, що бачиш власними очима...
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 08:40:00 ]
вони гармонії незмінна сутність...
...поруш його – і враз породиш зло.
Усім би таке відношення до природи, як у автора, - зелений світ би тільки буяв і квітнув у своїх оазах.
А сама Земля - це рай для життя, незбагненна дивина у Всесвіті пекла, холоду і смертельної небезпеки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:17:44 ]
Радий, Олександре, що мої думки близькі Вам. Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-13 12:21:14 ]
Зелений світ…Дарована оаза… Зворушує і знову манить у Карпати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:20:29 ]
Зелений світ - не тільки у Карпатах. Він - наше довкілля. А я лише викладаю те, що відчуваю зараз.
Дякую, Інно, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-13 19:46:40 ]
Багато Вам тут написали дуже розумних коментарів, Мирославе. Я ж хочу Вам просто вклонитись за такий вірш! З величезною повагою та теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 21:22:15 ]
Не сумніваюся, Нінеле, що ці слова - щирі. Адже ми усі - співжителі зеленого світу...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 22:24:04 ]
"Втрачати" й "губити" - так, це сеноніми.
Але ж є конкретний контекст! Губити можна гаманець, записку, голку тощо. А от голову, радість, щастя - втрачають, п. Мирославе.
Кохати й любити - теж синоніми. Але ж ви її "кохаєте, а інших "любите".
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 10:26:04 ]
Краще згубити гаманець, ніж втратити голову:)))
Як не прислухатися до аргументів досвідченого і такого чарівного редактора!)
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 22:25:37 ]
сИноніми (опечатка)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 21:36:15 ]
Зелений світ... - гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 23:33:58 ]
Гарно, що світ ще зелений...:)