ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 :)
П’ятниця, тринадцяте. Хмарно.
Сподівалась на дощ. Та марно.
Квіти посадила. Темніє.
Поливаю з відра і мрію:
Відьмою була б я, скажімо…
Мала б з того користь, ще й зриму.
Я відром не носила б воду,
А мітлу б ухопила – й ходу.
В небо полетіла би шпарко
Й квіти поливала би з хмарки…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-13 22:56:14
Переглядів сторінки твору 4164
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-14 00:36:16 ]
Тетяно, мені вірш сподобався!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 22:36:18 ]
Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 07:15:56 ]
О, це чудова ідея...
я би ще додав, що не лише поливала, а "доїла би хмарки" - щось воно у тім доїнні таки відьмацького є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 22:43:30 ]
:)Хай пізніше. Я подумаю, бо й сама збиралась "доїти", але щось відволікло і забула. Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 08:11:11 ]
Кожна жінка є трішечки відьмою, але одні жінки знають про це і користаються цим, а інші не відають цього, а тому лиш мріють про відьмацький статус.
так мені здається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 15:29:54 ]
"Усі жінки - ангели, але, якщо їм ламають крила, вони починають літати на мітлі" (Нагадали цей невеселий жарт).

А щось таки в цьому є, адже "відьма" - від слова "відати, знати".

Таню, нагадали про мій вірш з осінньо-відьомським відтінком:) Завтра опублікую, бл сьогодні ліміт вже вичерпано:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 23:07:44 ]
Валю, то не дуже вдалий жарт, він ставить стерво і відьму на одну площину, між тим, як справжнє стерво - це егоїстичне створіння, а справжня відьма - від слова "відати", як Ви і зазначили, а це вже дещо змінює... Вірш Ваш вже прочитала, гарний і сумно-романтичний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 22:56:33 ]
Так, Олександре, усі ми трішки відьми, трішки ангели (пропорції співвідношення - показник індивідуальний), але нам так не вистачає умінь і можливостей, котрі зазвичай пов'язують з цими персонажами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 09:38:58 ]
"П’ятниця, тринадцяте. Хмарно."
Але вдалося усе гарно!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 23:08:35 ]
:))Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 13:12:55 ]
Гарненький чудернацький віршик! Незвичайний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-15 23:12:10 ]
Дякую, Нінель, хоча мій внутрішній критик підказує мені, що на "чудернацький" і "незвичайний" він таки не дотягує.:)