ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.17 20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ковальчук (1967) / Вірші

 * * *
Алея поглядів - екзамен для душі
Котру із масок одягати нині?
Якщо ти зможеш, то пробач в мені
Оту сценічність у життєвім плині

Пробач за меч. За що воюю? З ким?
Пробач за щит
Це смішно - не любити
Але кохання ми взяли на кпин
І змовились його обоє вбити

Алея перемог. Хто переміг?
Чи хто змовчав, чи хто все ж має рацію?
Якщо ти зможеш, то стерпи в мені
Душі таку болючу реставрацію

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-22 00:27:39
Переглядів сторінки твору 2167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.817 / 5.25  (4.988 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.941 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.24 08:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 13:42:37 ]
Доброго дня, пані Світлано!
Давати поради незнайомій людині - справа ризикована, бо не знаєш, як твої поради будуть сприйняті. Ризикну, оскільки є щось у Ваших віршах таке, що заслуговує уваги, отже, вони гідні того, щоб їх читали. Не так давно - півроку тому, я й сама прийшла сюди новачком, що не знав ні правил віршування, ні технічних моментів. Мені пощастило - помітили і почали вчити. А я безапеляційно слідувала порадам. Тому хочу й іншим допомогти, якщо готові приймати допомогу.
Отож, перше:
- збіги приголосних -"Якщо ли(Ш З)можеш" - таких речей варто уникати. Можна ж сказати, наприклад "Якщо ти зможеш" - може, трішки інший півтон, але звучить набагато краще.
Друге -ритміка вірша. В останній строфі віршорозмір змінюється. Спробуйте змінити.

Зараз я оціню ті вірші, які мені сподобалися найбільше. Після цього Ваші нові вірші після публікації бачитимуть на головній сторінці в анонсах (колонка справа на сайті). А Ви перед публікацією спробуйте "причепурити" вірш, щоб не було тих збігів, неправильних наголосів тощо. Бо коло читачів розшириться. Я хочу, щоб Ви їм сподобалися.
Якщо ж щось не так, то просто вибачте і видаліть цей коментар.
Щиро, з найкращими побажаннями.
П.С. Я і зараз "причепурюю" свої старі вірші, перш ніж оприлюднити тут:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 23:39:15 ]
Доброго дня, пані Валентино! Щиро дякую за Ваш відгук і пораду! Згідна із Вашими зауваженнями. Ще раз переглянула цей вірш. Ну так, якщо забрати частку "лиш", то втрачається той відтінок у реченні, який вона дає, але українська мова не любить збігів приголосних. Ріже вухо, напевне, ще "лиШ зможеШ". Останню строфу я пробувала змінювати ще тоді, коли написався цей вірш. Це ямб, в останній строфі зайві звуки. Але не змогла змінити. Дуже болючі почуття вкладено, а при редагуванні зміниться думка.
Ще раз щиро дякую за Ваш відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:28:06 ]
Дякую, щиро дякую за поради. Згідна із Вашими зауваженнями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:29:00 ]
Удачі Вам, Світлано!
Бачили б Ви, як змінюються мої вірші, коли я їх майже "перекроюю". Боляче втрачати емоційні відтінки, бо кожен писався не не мус, а ніби сам по собі. Однак є і бажання вдосконалюватися технічно, надавати творам "літературності". І саме на цьому сайті - досить висока планка. І саме тут вперше мені підказали, в чому мої огріхи. (Раніше публікувалася й на інших поетичних ресурсах, але там крім "гарно", "дуже гарно" і т.п. ніхто нічого не писав, ніяких зауважень, а я, схоже, тупцювалася на місці).
Це я Вам для того пишу, щоб Ви розуміли, що іноді доводиться щось і втрачати...