ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
1962. Ніхто
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
З голосу Евріпіда
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
* * *
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
Сховане тимчасово
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
Кінські паралелі & Місяцевий дрифт (The Doors)
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
Валерій Шевчук
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
* * *
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Коханій, якої не існує
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Замальовка з натури. Думки…
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
* * *
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Тільки вір, кохана
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Ассоль
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
1958. Два та три
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Безголов’я нашого часу
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Ґаздиня-доля
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

 Колискова для коханого
Засни, засни, коханий, ув обіймах,
Вони - мов тиха гавань після дня.
Нехай, нехай від марев неспокійних
Моя любов тебе охороня.

Чи тепло на плечі моїм, чи зручно? –
В душі - турботи лагідні слова.
Цілую тільки поглядом, беззвучно,
Аби не потривожити, бува.

Малює ніч на прядиві зірчастім
Мазками найніжніших диво-фарб
Дві долі, оповиті спільним щастям, –
Довірений мені безцінний скарб.

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 05:32:33
Переглядів сторінки твору 4299
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 08:48:43 ]
Надзвичайно гарний вірш, переповнений коханням та ніжністю жінки-берегині...
Дай, Боже, щоб це все у Вас тривало вічно...
З теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 08:50:16 ]
Буду старатися, щоб тривало. Бо це ж - "довірений мені безцінний скарб", тому багато чого залежить від мене самої.
Дякую за теплоту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 12:36:35 ]
Гарно, ніжно... Валю, подивиться: "чи тепло (кому) любесонечку). Оті злиття... Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:16:19 ]
Дякую, Інно!
Редагувати вірші, написані раніше, буває складніше, ніж писати нові:) Хочеться і емоцій не втратити, і технічно вдосконалити. Тому іноді такі моменти й виникають. А збоку, звісно ж, їх помітити легше.
Змінила, хоча в тому "любосонечку" щось таки є:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 13:54:46 ]
Так само як існує кількість шкіл кунг-фу (у т.ч. і кун-фу, і кунг фу, і кунфу, і кунгфу), яка не піддається лічбі, так само, напевне, може співіснувати з іншими школами - наприклад, школами художньо-літературної та інтимної метафористики (а таких на сайті я бачив, щонайменше, з 5) і Ваша.
"Цілую подиХ ТВій беззвучно". Заради такої метафори як ця, не шкода принести у жертву навіть звукопис - настільки вона літературно-художньо-оковирна.
Я погано собі уявляю, як можна цілувати подих, оце втягування та виштовхування повітря через спеціальні отвори на обличчі, і воно, якщо бути точним у дефініціях, продукує видих і вдих.
Справжній читач, звісно, може зауважити - мовляв, вчись по-справжньому читати, хлопче.
Категорія "справжніх читачів" на сайті існує теж. Можливо, вона вже не одна, так само як і не одна школа літературно-художньої метафористики.
Існує ж поняття "справжня людина", так само як повість про неї. То чому не існувати і "справжньому читачу"?
Загалом вірш мною сприймається на рівні високого позитиву. Це такий великий + (не плюсик, а саме плюс).

Без підтекстів і зауважень,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:22:03 ]
О, Гарріо, до чого тільки закохана жінка не додумається, щоб висловити свої почуття!:)
"Я буду цілувати голос твій,
Душею ніжно душу обіймати..."
Це десь тут на початку моєї сторінки теж є.
Не судіть суворо, ми, жінки, трішки по-іншому сприймаємо і життя взагалі, і почуття, і близьку людину. Звичайно, кожна по-своєму...
Ото таке кунг-фу...
Та я прислухалася до Вашого зауваження, хоча б тому, що у процитованому тут вірші вже і кожен подих теж був поцілований (повтрююсь, шо-то с памятью моєй стало...)
Дякую Вам щиро! Приємно з Вами спілкуватися:)З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 23:31:39 ]
Дай Боже, щоб такими ж почуттями був виповнений і Ваший коханий, пані Валентино. Та ще й на довгі літа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 09:23:18 ]
Дякую, Іване! Дай Боже, щоб так і було!
І я Вам зичу многая літ, любові від тих, хто поруч!
(І від тих, хто далеко)