ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *

Контекст : http://poezia.org/ua/id/38116/


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-25 19:01:14
Переглядів сторінки твору 8158
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.12 18:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 19:38:52 ]
Заклинання мої, замовляння –
Між Богом і Бугом. !!!

Прекрасно.

А ось це насторожує... Якось не віриться, що вони за межею поряд:
...Матінка Божа
І сиві, мов космос, курви.

Хоча, можливо, мені до цього розуміння ще треба дорости...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 19:47:33 ]
Знаєте, пані Любо, прислухаюся до Вас...
І дещо поміняю цю ситуацію.
Бо, чує моя душа, про це питатимуть і питатимуть...
Хоча так буває...

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 07:04:17 ]
Дякую, що дослухаєтесь... Я довго думала ще над Вашими рядками.
І дійшла висновку, що... швидше за все, так і буває, а може, і є. Магдалина ж теж не була святою до свого народження у Христі. І оте Ваше геніальне "сиві, мов Космос" дає розуміння того, що всі гріхи і митарства (принаймні, тілесні)цих жінок у далекому минулому. Але... тут з'являється один нюанс, балансування на лезі, так би мовити, - якщо вони вже поруч Марії, то цим словом "к...и" називати їх зась.
Дякую Вам за спонукання до роздумів.
Найбільше за це люблю Вашу поезію. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:54:42 ]
Вдячний за відчування-розуміння, пані Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 20:22:04 ]
...така потрясаюча образність...і сосни, як відьми у церкві, і нетутешня вода, і спалені вірші, і шлях вертикальний...
але найбільше - то таки ось ці рядки:
А наразі мені
Благодаттю відсвічує біль ще,
Наче смертю і хлібом –
Гострюща коса...- ніколи раніше не думала, що коса поєднує смерть і хліб...хоча так і є, і це геніально - вміти таке бачити!..
Дякую, Поете! Вчуся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:55:17 ]
:) І я вчуся, Галинко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 20:22:31 ]
Листя і пір’я на вже нетутешній воді.
Сосни – як відьми у церкві...
Вітер - для здачі.
Це, як на мене, просто пречудово.
Мені трохи двозначно
"Нагадає березу, не тую."
Тую (оту) березу чи тую - дерево? Може, це тільки мені...
Натхнення, пане Ігорю! І удачі на 30-е!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 08:55:57 ]
Тримайте кулаки, пані Інно. Дякую. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-09-25 22:32:24 ]
"Тільки прірви скажені
До білих висот нас готують.
Це пізнав на собі.
І тепер не боюся падінь." - це добре. А епопея вартує, щоб її дописати...
Щасти!
("А мене ж бо хвилює Христос,
Що гна(в з хр)аму бариг..." - а не краще: "А мене ж бо хвилює Христос -
гнав із храму бариг..." суть, здається, та ж)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:29:23 ]
Дякую, Мирославе.
Суть дещо інша...
Еле милозвучність також - святе.

Тому, прислухаючись, змінюю на так: "А мене ж бо хвилює Христос - той, що в храмі бариг..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-25 22:46:08 ]
Між Бугом і Богом прірви стануть початком висоти:)Справжньої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:31:27 ]
Да... уж. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 08:09:34 ]
Більше пишу, як живу,
Чи живу я усе-таки більше?..

Захоплена образністю і роздумами...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:32:35 ]
:)) Старію, тому більше роздумую, ніж роблю...
Щастя+ Вам, Ксеніє! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 09:51:46 ]
Моцно написано! Останнім часом від поезії віє потужним "вітром перемін" - і це тішить! До речі, про вітер - "Вітер для здачі", тут "здачі" - у якому сенсі?
Закінчення суто Павлюківське, філософсько-витончене...
ПС. Із заувагою Люби солідарний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:30:35 ]
:))
Дякую, Іване! Може, на вареники сьогодні?..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 20:49:51 ]
...ага, то от звідки почало варениками пахнути!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-09-26 10:12:58 ]
Чітко, ясно, послідовно, виважено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:31:08 ]
Вєсомо, грубо, зрімо... :) Тисну руку, Вікторе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-09-26 10:40:31 ]
Ще трохи так попишеш - то й на камені, певно, лишишся. Десь над Бугом, під Богом.