
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Таїсія Цибульська (1975) /
Проза
/
Сатира та гумор
Щастя...
Іронічні роздуми на тему
Я так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щастя...
"Щастя - миттєве.
І щастя - таке бездонне!
Тільки
розкрийтеся,
в душу його
прийміть"
Любов Долик

Я так і знала! Це трапилося знову! Вкотре вже обіцяю собі, що більше НІКОЛИ, НІЗАЩО, НІ В ЯКОМУ РАЗІ не братиму участі в жодній лотереї! І це не просто слова! Ну не щастить мені на гроші та призи, хоч лусни! Навіть у безпрограшній лотереї мені вдається програти! Не фортунить, не щастить, не везе, не таланить!
Та проходить якийсь час, розчарування забувається і знову хочеться спробувати своє щастя. Як там співається? "Не везе у смерті, повезе в коханні"?
- Ну-ну...А ґулі від граблів не болять?(внутрішній голос).
Ану їх! Та хіба якісь ґулі можуть мене зупинити? Та коли це якісь граблі могли зупинити жінку у самому розквіті сил? Ну луснуть ще раз по лобі, то й що? Зате граблі мої власні та ще й з рожевим бантиком! Позитив!
Закосметимо нову ґулю тональним кремом, припудримо і готово! "Я просто королева, я просто богиня"! А тепер при повній бойовій готовності йдемо шукати невловиме Щастя!
- Ага...тільки тебе воно й чекає, більше йому робити нічого! Цей товар на полицях не залежується, до того ж строк зберігання мінімальний!(внутрішній голос)
Нічого-нічого! Все не розберуть, мене чергами не налякаєш: терпіння і ще раз терпіння, ну і лікті звичайно. Ану розступіться, я тут вже стояла! І ліктями їх, ліктями! А деяких, особливо впертих і нігтями можна! А що? Нехай знають! Недарма ж три години нігті полірувала та рисочки з крапочками вимальовувала, у кращому стилі авангардизму!
- Ги-ги! Битва титанів!(внутрішній голос).
Я зараз когось гигикну! Ще трошки, ще трішечки, ще трішунічки! Ось, ось воно нарешті в моїх руках! Таке довгоочікуване, таке багатообіцяюче, таке примарносолодке Щастя! Руки тремтять, очі "два бриліанта, три карата", серце "макарену" витанцьовує - ВІДКРИВАЮ і...пурхнуло щось між пальцями, тенькнуло по серцю і...зникло!
- А я тобі казав, а я попереджав!(внутрішній голос)
Замовкни, бо придушу! І так кепсько. Он, здається, нова ґуля з'явилася...добре, що косметичку не забула.
P.S
Розлітається Велике Щастя, розсипається перлинами, осідає росою життєдайною у кожному дні, у кожній годині. У сході сонця, у чашці кави, у телефонному дзвінку, у посмішці, у потиску рук.
Не шукай Щастя, воно поруч.
(внутрішній голос)
2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію