ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 ****

«…Людмила смакувала себе під мужиками далеко за північ. ЇЇ постійний життєвий епіграф:віддатися. Де-небудь. З ким-небудь. Як-небудь. А любов? Вона не пасажирський потяг. Почекає. Головне: втамувати спрагу свого завжди невгамовного тіла. Пригадується, здається, Вільям Шекспір: «Постоянства Женщина не знает, тот безумец, кто ей доверяет» Василь Владиславов, стаття «Епідемія розпусти», журнал «Коментар» № 24 цього року



Мода на…блуд

Інститут сім’ї – архаїзм,

Відмирає поняття помалу,

Хтось запалить нервово цигарку,

І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

Хтось «ги-ги» та «га-га»,

Мов ця тема,

Є чужою,

Далекою нині,

А в країні – реальна проблема,

Майорить стяг «блакитний»,

Не синій…

Що змінились часи, то відомо,

Народити і виховать як?

Коли молодь кайфує від того,

Що свобода в усьому своя,

І Содом, і Гоморра,

Чи чули? Ось повстане,

Або повстає,

Роду цінність ми майже забули,

Хтось гарцює,

Хтось гроші кує.

Індустрія усе багатіє,

А сім’я – то уже архаїзм,

Дурень думкою лиш багатіє…

Блуд червоною ниткою крізь

Те студентське наївне бажання,

Те доросле і зріле табу,

Вибирай,

Чи сім’ю - сіль кохання,

Чи на каві пісну ворожбу…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 09:17:45
Переглядів сторінки твору 5498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.788 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:07:58 ]
Дуже потрібний вірш, Віто. Правдивий. Трішки над закінченням варто попрацювати, нмд.
Взнаккохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:15:42 ]
згодна! поспішила, є варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:12:33 ]
Актуальна тема. І не тільки серед молоді...

У своїх творах так не зауважуєш неточностей, як у чужих:))) Ось мені побачилися деякі шляхи покращення ритму і звукопису у першій строфі Вашого вірша:

Мода на…блуд
(Інститут)-зайві склади) сім’ї – архаїзм, = Мода на...блуд. Сім'я - архаїзм.
Відмирає поняття помалу,
Хто(сь з)апалить нервово цигарку,= Хтось нервово запалить цигарку
І крі(зь з)уби – «розпуста є (скрізь) - повтор крізь-скрізь)»… = тільки чвиркне - "розпуста є скрізь"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:16:20 ]
Галю, згодна, з усім, супер, дякую!!!
"Разом й батька легше бити"

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:36:50 ]
И Природа предохраняется от перенаселения. Она движет не самыми лучшими устремлениями. А мы, как и многре живое, противостоим. Во блуде как-то живем - и ничего получается.
Венчания стали редкостью. Наш хор чаще собирается на литургиях, нежели для подработок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:13:50 ]
Алексий, природа предохраняется от атаки человека нарушить гармонию, каждой трави по паре, разве не так? Венчания редкость - факт, редко кому удается сохранить семью в мире соблазнов и свободных нравов, но путем преодоления трений между супругами можно получить в итоге больше, чем было на начальном этапе построения отношений.

Думаю, пора тебе халтурить на корпоративах), раз мало подработок в церкви)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 08:06:57 ]
Всех бы всем хватило: бабе мужика и мужика - бабе. Но его нужно суметь взрастить из юнца - да в мужа. Главенствующую роль играл личный пример отцов, глав семейств и крепких хозяйственников - вплоть до кулаков. Последних раскулачили, юнцы разъехались по городам и волостям, если не спились в деревнях в силу отсутствия отцовского положительного примера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:39:03 ]
Не лучше и во благозвучии...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:51:20 ]
не думаю, что мать-одиночка сможет вырастить настоящего мужчину, а не слабака... или женщина должна быть амазонкой))) согласна с тобой, полностью


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 17:30:33 ]
Дякую за пропозицію надати варіанти). Я з тих авторів, що самотужки поліпшують свій текст. Хто як не сам автор, має дошліфувати?))) але спробую. Це лише імпровізація на задану тему...)



Мода на блуд. Інститут сім"ї - архаїзм.
І ширіють, і множаться шпарки...
Хтось по сексі запалить цигарку,
Чвиркне слина:"Розпуста є скрізь...".
Хтось кива на зопрілу богему,
Ніби тема ця рівна травині,
А в країні глобальна проблема!
Бачу стяги блакитні - не сині.

Дніпр тече, багатіємо смогом.
Народити і виховать як?
Яра молодь кайфує за рогом,
Бо свобода - твоя і моя.

І Содом, і Гоморра - минуле?
Модно - хвойдою і бабієм...
Цінність роду свого призабули.
Хтось рабує, хтось "мані" кує.

Лихварюга щодня багатіє,
А сім"я - ніби корж-архаїзм.
Дурень думку милує-леліє...
Блуд - червоною ниткою вліз
І в студентське наївне бажання,
І в доросле зважніле табу...

Обирай: чи сім"ю - сіль кохання,
Чи на каві пісну ворожбу.
......................................

Отаке вийшло, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:15:10 ]
Вийшло дуже сильно, Світлано, Ви перевершили оригінал))) чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:15:05 ]
:)Віто, рано ще... Кожне покоління, старіючи, починає лаяти наступне за розпусту. Є категорія особистостей, схильних бачити тільки погане, а є, для рівноваги, ті, що намагаються здаватись гіршими, ніж насправді, аби подратувати тих, кому подобається бути роздратованим. :)Кожному поколінню притаманний певний відсоток осіб з моральними відхиленнями, недорозвитком і каліцтвами. Але не думаю, що той відсоток нині збільшився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:19:27 ]
Таню, привіт, тут справа не у віці, не раз задумувалась над тим, що спостерігаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 11:39:04 ]
І я спостерігала, Вітусь. Починаючі зі школи. І впевнилась, що усе не так кепсько, як здавалось спочатку.:)Багато хто з таких от йдуть до шлюбу більш вдало, ніж недосвідчені дівчатка, та й шлюб свій цінують, ну, звичайно, якщо їхня поведінка до нього не була обумовлена психічно-розумовими відхиленнями... Зверни увагу, скільки "цнотливиць", по дурості і недосвідченості уклавши невдалий шлюб, перетворюються на нещасних плаксійок або мегер чи гулящіх дружин, чи, щвидше, заміжніх повій, котрі і власних дітей не здатні нормально виховати, стільки гидоти на їхньому серці накопичується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:49:33 ]
я не про "до шлюбу ні-ні", я про те надмірне нерозважливе і бездумне...перегоріти можна, якщо не знати міри, стаття саме про те...

з повагою