ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 ****

«…Людмила смакувала себе під мужиками далеко за північ. ЇЇ постійний життєвий епіграф:віддатися. Де-небудь. З ким-небудь. Як-небудь. А любов? Вона не пасажирський потяг. Почекає. Головне: втамувати спрагу свого завжди невгамовного тіла. Пригадується, здається, Вільям Шекспір: «Постоянства Женщина не знает, тот безумец, кто ей доверяет» Василь Владиславов, стаття «Епідемія розпусти», журнал «Коментар» № 24 цього року



Мода на…блуд

Інститут сім’ї – архаїзм,

Відмирає поняття помалу,

Хтось запалить нервово цигарку,

І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

Хтось «ги-ги» та «га-га»,

Мов ця тема,

Є чужою,

Далекою нині,

А в країні – реальна проблема,

Майорить стяг «блакитний»,

Не синій…

Що змінились часи, то відомо,

Народити і виховать як?

Коли молодь кайфує від того,

Що свобода в усьому своя,

І Содом, і Гоморра,

Чи чули? Ось повстане,

Або повстає,

Роду цінність ми майже забули,

Хтось гарцює,

Хтось гроші кує.

Індустрія усе багатіє,

А сім’я – то уже архаїзм,

Дурень думкою лиш багатіє…

Блуд червоною ниткою крізь

Те студентське наївне бажання,

Те доросле і зріле табу,

Вибирай,

Чи сім’ю - сіль кохання,

Чи на каві пісну ворожбу…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 09:17:45
Переглядів сторінки твору 5354
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.788 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:07:58 ]
Дуже потрібний вірш, Віто. Правдивий. Трішки над закінченням варто попрацювати, нмд.
Взнаккохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:15:42 ]
згодна! поспішила, є варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:12:33 ]
Актуальна тема. І не тільки серед молоді...

У своїх творах так не зауважуєш неточностей, як у чужих:))) Ось мені побачилися деякі шляхи покращення ритму і звукопису у першій строфі Вашого вірша:

Мода на…блуд
(Інститут)-зайві склади) сім’ї – архаїзм, = Мода на...блуд. Сім'я - архаїзм.
Відмирає поняття помалу,
Хто(сь з)апалить нервово цигарку,= Хтось нервово запалить цигарку
І крі(зь з)уби – «розпуста є (скрізь) - повтор крізь-скрізь)»… = тільки чвиркне - "розпуста є скрізь"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:16:20 ]
Галю, згодна, з усім, супер, дякую!!!
"Разом й батька легше бити"

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:36:50 ]
И Природа предохраняется от перенаселения. Она движет не самыми лучшими устремлениями. А мы, как и многре живое, противостоим. Во блуде как-то живем - и ничего получается.
Венчания стали редкостью. Наш хор чаще собирается на литургиях, нежели для подработок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:13:50 ]
Алексий, природа предохраняется от атаки человека нарушить гармонию, каждой трави по паре, разве не так? Венчания редкость - факт, редко кому удается сохранить семью в мире соблазнов и свободных нравов, но путем преодоления трений между супругами можно получить в итоге больше, чем было на начальном этапе построения отношений.

Думаю, пора тебе халтурить на корпоративах), раз мало подработок в церкви)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 08:06:57 ]
Всех бы всем хватило: бабе мужика и мужика - бабе. Но его нужно суметь взрастить из юнца - да в мужа. Главенствующую роль играл личный пример отцов, глав семейств и крепких хозяйственников - вплоть до кулаков. Последних раскулачили, юнцы разъехались по городам и волостям, если не спились в деревнях в силу отсутствия отцовского положительного примера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:39:03 ]
Не лучше и во благозвучии...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:51:20 ]
не думаю, что мать-одиночка сможет вырастить настоящего мужчину, а не слабака... или женщина должна быть амазонкой))) согласна с тобой, полностью


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 17:30:33 ]
Дякую за пропозицію надати варіанти). Я з тих авторів, що самотужки поліпшують свій текст. Хто як не сам автор, має дошліфувати?))) але спробую. Це лише імпровізація на задану тему...)



Мода на блуд. Інститут сім"ї - архаїзм.
І ширіють, і множаться шпарки...
Хтось по сексі запалить цигарку,
Чвиркне слина:"Розпуста є скрізь...".
Хтось кива на зопрілу богему,
Ніби тема ця рівна травині,
А в країні глобальна проблема!
Бачу стяги блакитні - не сині.

Дніпр тече, багатіємо смогом.
Народити і виховать як?
Яра молодь кайфує за рогом,
Бо свобода - твоя і моя.

І Содом, і Гоморра - минуле?
Модно - хвойдою і бабієм...
Цінність роду свого призабули.
Хтось рабує, хтось "мані" кує.

Лихварюга щодня багатіє,
А сім"я - ніби корж-архаїзм.
Дурень думку милує-леліє...
Блуд - червоною ниткою вліз
І в студентське наївне бажання,
І в доросле зважніле табу...

Обирай: чи сім"ю - сіль кохання,
Чи на каві пісну ворожбу.
......................................

Отаке вийшло, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:15:10 ]
Вийшло дуже сильно, Світлано, Ви перевершили оригінал))) чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:15:05 ]
:)Віто, рано ще... Кожне покоління, старіючи, починає лаяти наступне за розпусту. Є категорія особистостей, схильних бачити тільки погане, а є, для рівноваги, ті, що намагаються здаватись гіршими, ніж насправді, аби подратувати тих, кому подобається бути роздратованим. :)Кожному поколінню притаманний певний відсоток осіб з моральними відхиленнями, недорозвитком і каліцтвами. Але не думаю, що той відсоток нині збільшився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:19:27 ]
Таню, привіт, тут справа не у віці, не раз задумувалась над тим, що спостерігаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 11:39:04 ]
І я спостерігала, Вітусь. Починаючі зі школи. І впевнилась, що усе не так кепсько, як здавалось спочатку.:)Багато хто з таких от йдуть до шлюбу більш вдало, ніж недосвідчені дівчатка, та й шлюб свій цінують, ну, звичайно, якщо їхня поведінка до нього не була обумовлена психічно-розумовими відхиленнями... Зверни увагу, скільки "цнотливиць", по дурості і недосвідченості уклавши невдалий шлюб, перетворюються на нещасних плаксійок або мегер чи гулящіх дружин, чи, щвидше, заміжніх повій, котрі і власних дітей не здатні нормально виховати, стільки гидоти на їхньому серці накопичується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:49:33 ]
я не про "до шлюбу ні-ні", я про те надмірне нерозважливе і бездумне...перегоріти можна, якщо не знати міри, стаття саме про те...

з повагою