ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Вячеслав Руденко
2026.11.01 12:30
Журба заклякла горілиць,
Гузьким лежить між блискавиць,
Летить крихке між довгих віт,
По гіллю сходить чорний кіт,
До змерзлих відьом на льоду
Підносить всохлу лободу,
Говорить відьмам: — Ворожба
Перлинам пер знайшла гриба!

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому

Світлана Пирогова
2026.10.31 19:59
А жовтень прохолодою повіяв,
І стіни кам'яні мовчать, німі.
Ти і сьогодні білий парус-мрія.
Невидно крізь шибки мутні в пітьмі.

Ти тільки будь, - молюся я ночами,
А вдень у круговерті різних справ
Бинтую порожнечі сірі рани,

Ігор Терен
2026.10.31 19:13
Кого немає у хатині скраю,
тих доля випихає за Дунай,
щоб загодя не трафили у рай,
якого на землі ніде немає
(хоча і пекла не буває теж
за межами руїни і пожеж),
та де не буду, серце уміщає
все, що дарує доля на врожай:

Іван Потьомкін
2026.10.31 18:48
Люблю людей, у кого, як-то кажуть, руки золоті,
За що не візьмуться, усе у них гаразд,
Легко й мовби без зусиль надмірних.
Це в побуті. Навдивовижу, і в майстерні духа
Є також наділені даром отаким.
…У знаній в Парижі кав’ярні «Режанс»
Франс

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 ****

«…Людмила смакувала себе під мужиками далеко за північ. ЇЇ постійний життєвий епіграф:віддатися. Де-небудь. З ким-небудь. Як-небудь. А любов? Вона не пасажирський потяг. Почекає. Головне: втамувати спрагу свого завжди невгамовного тіла. Пригадується, здається, Вільям Шекспір: «Постоянства Женщина не знает, тот безумец, кто ей доверяет» Василь Владиславов, стаття «Епідемія розпусти», журнал «Коментар» № 24 цього року



Мода на…блуд

Інститут сім’ї – архаїзм,

Відмирає поняття помалу,

Хтось запалить нервово цигарку,

І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

Хтось «ги-ги» та «га-га»,

Мов ця тема,

Є чужою,

Далекою нині,

А в країні – реальна проблема,

Майорить стяг «блакитний»,

Не синій…

Що змінились часи, то відомо,

Народити і виховать як?

Коли молодь кайфує від того,

Що свобода в усьому своя,

І Содом, і Гоморра,

Чи чули? Ось повстане,

Або повстає,

Роду цінність ми майже забули,

Хтось гарцює,

Хтось гроші кує.

Індустрія усе багатіє,

А сім’я – то уже архаїзм,

Дурень думкою лиш багатіє…

Блуд червоною ниткою крізь

Те студентське наївне бажання,

Те доросле і зріле табу,

Вибирай,

Чи сім’ю - сіль кохання,

Чи на каві пісну ворожбу…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 09:17:45
Переглядів сторінки твору 5925
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.788 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:07:58 ]
Дуже потрібний вірш, Віто. Правдивий. Трішки над закінченням варто попрацювати, нмд.
Взнаккохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:15:42 ]
згодна! поспішила, є варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:12:33 ]
Актуальна тема. І не тільки серед молоді...

У своїх творах так не зауважуєш неточностей, як у чужих:))) Ось мені побачилися деякі шляхи покращення ритму і звукопису у першій строфі Вашого вірша:

Мода на…блуд
(Інститут)-зайві склади) сім’ї – архаїзм, = Мода на...блуд. Сім'я - архаїзм.
Відмирає поняття помалу,
Хто(сь з)апалить нервово цигарку,= Хтось нервово запалить цигарку
І крі(зь з)уби – «розпуста є (скрізь) - повтор крізь-скрізь)»… = тільки чвиркне - "розпуста є скрізь"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:16:20 ]
Галю, згодна, з усім, супер, дякую!!!
"Разом й батька легше бити"

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:36:50 ]
И Природа предохраняется от перенаселения. Она движет не самыми лучшими устремлениями. А мы, как и многре живое, противостоим. Во блуде как-то живем - и ничего получается.
Венчания стали редкостью. Наш хор чаще собирается на литургиях, нежели для подработок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:13:50 ]
Алексий, природа предохраняется от атаки человека нарушить гармонию, каждой трави по паре, разве не так? Венчания редкость - факт, редко кому удается сохранить семью в мире соблазнов и свободных нравов, но путем преодоления трений между супругами можно получить в итоге больше, чем было на начальном этапе построения отношений.

Думаю, пора тебе халтурить на корпоративах), раз мало подработок в церкви)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 08:06:57 ]
Всех бы всем хватило: бабе мужика и мужика - бабе. Но его нужно суметь взрастить из юнца - да в мужа. Главенствующую роль играл личный пример отцов, глав семейств и крепких хозяйственников - вплоть до кулаков. Последних раскулачили, юнцы разъехались по городам и волостям, если не спились в деревнях в силу отсутствия отцовского положительного примера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:39:03 ]
Не лучше и во благозвучии...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:51:20 ]
не думаю, что мать-одиночка сможет вырастить настоящего мужчину, а не слабака... или женщина должна быть амазонкой))) согласна с тобой, полностью


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 17:30:33 ]
Дякую за пропозицію надати варіанти). Я з тих авторів, що самотужки поліпшують свій текст. Хто як не сам автор, має дошліфувати?))) але спробую. Це лише імпровізація на задану тему...)



Мода на блуд. Інститут сім"ї - архаїзм.
І ширіють, і множаться шпарки...
Хтось по сексі запалить цигарку,
Чвиркне слина:"Розпуста є скрізь...".
Хтось кива на зопрілу богему,
Ніби тема ця рівна травині,
А в країні глобальна проблема!
Бачу стяги блакитні - не сині.

Дніпр тече, багатіємо смогом.
Народити і виховать як?
Яра молодь кайфує за рогом,
Бо свобода - твоя і моя.

І Содом, і Гоморра - минуле?
Модно - хвойдою і бабієм...
Цінність роду свого призабули.
Хтось рабує, хтось "мані" кує.

Лихварюга щодня багатіє,
А сім"я - ніби корж-архаїзм.
Дурень думку милує-леліє...
Блуд - червоною ниткою вліз
І в студентське наївне бажання,
І в доросле зважніле табу...

Обирай: чи сім"ю - сіль кохання,
Чи на каві пісну ворожбу.
......................................

Отаке вийшло, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:15:10 ]
Вийшло дуже сильно, Світлано, Ви перевершили оригінал))) чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:15:05 ]
:)Віто, рано ще... Кожне покоління, старіючи, починає лаяти наступне за розпусту. Є категорія особистостей, схильних бачити тільки погане, а є, для рівноваги, ті, що намагаються здаватись гіршими, ніж насправді, аби подратувати тих, кому подобається бути роздратованим. :)Кожному поколінню притаманний певний відсоток осіб з моральними відхиленнями, недорозвитком і каліцтвами. Але не думаю, що той відсоток нині збільшився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:19:27 ]
Таню, привіт, тут справа не у віці, не раз задумувалась над тим, що спостерігаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 11:39:04 ]
І я спостерігала, Вітусь. Починаючі зі школи. І впевнилась, що усе не так кепсько, як здавалось спочатку.:)Багато хто з таких от йдуть до шлюбу більш вдало, ніж недосвідчені дівчатка, та й шлюб свій цінують, ну, звичайно, якщо їхня поведінка до нього не була обумовлена психічно-розумовими відхиленнями... Зверни увагу, скільки "цнотливиць", по дурості і недосвідченості уклавши невдалий шлюб, перетворюються на нещасних плаксійок або мегер чи гулящіх дружин, чи, щвидше, заміжніх повій, котрі і власних дітей не здатні нормально виховати, стільки гидоти на їхньому серці накопичується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:49:33 ]
я не про "до шлюбу ні-ні", я про те надмірне нерозважливе і бездумне...перегоріти можна, якщо не знати міри, стаття саме про те...

з повагою