ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 ****

«…Людмила смакувала себе під мужиками далеко за північ. ЇЇ постійний життєвий епіграф:віддатися. Де-небудь. З ким-небудь. Як-небудь. А любов? Вона не пасажирський потяг. Почекає. Головне: втамувати спрагу свого завжди невгамовного тіла. Пригадується, здається, Вільям Шекспір: «Постоянства Женщина не знает, тот безумец, кто ей доверяет» Василь Владиславов, стаття «Епідемія розпусти», журнал «Коментар» № 24 цього року



Мода на…блуд

Інститут сім’ї – архаїзм,

Відмирає поняття помалу,

Хтось запалить нервово цигарку,

І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

Хтось «ги-ги» та «га-га»,

Мов ця тема,

Є чужою,

Далекою нині,

А в країні – реальна проблема,

Майорить стяг «блакитний»,

Не синій…

Що змінились часи, то відомо,

Народити і виховать як?

Коли молодь кайфує від того,

Що свобода в усьому своя,

І Содом, і Гоморра,

Чи чули? Ось повстане,

Або повстає,

Роду цінність ми майже забули,

Хтось гарцює,

Хтось гроші кує.

Індустрія усе багатіє,

А сім’я – то уже архаїзм,

Дурень думкою лиш багатіє…

Блуд червоною ниткою крізь

Те студентське наївне бажання,

Те доросле і зріле табу,

Вибирай,

Чи сім’ю - сіль кохання,

Чи на каві пісну ворожбу…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 09:17:45
Переглядів сторінки твору 5569
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.788 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:07:58 ]
Дуже потрібний вірш, Віто. Правдивий. Трішки над закінченням варто попрацювати, нмд.
Взнаккохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:15:42 ]
згодна! поспішила, є варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:12:33 ]
Актуальна тема. І не тільки серед молоді...

У своїх творах так не зауважуєш неточностей, як у чужих:))) Ось мені побачилися деякі шляхи покращення ритму і звукопису у першій строфі Вашого вірша:

Мода на…блуд
(Інститут)-зайві склади) сім’ї – архаїзм, = Мода на...блуд. Сім'я - архаїзм.
Відмирає поняття помалу,
Хто(сь з)апалить нервово цигарку,= Хтось нервово запалить цигарку
І крі(зь з)уби – «розпуста є (скрізь) - повтор крізь-скрізь)»… = тільки чвиркне - "розпуста є скрізь"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:16:20 ]
Галю, згодна, з усім, супер, дякую!!!
"Разом й батька легше бити"

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:36:50 ]
И Природа предохраняется от перенаселения. Она движет не самыми лучшими устремлениями. А мы, как и многре живое, противостоим. Во блуде как-то живем - и ничего получается.
Венчания стали редкостью. Наш хор чаще собирается на литургиях, нежели для подработок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:13:50 ]
Алексий, природа предохраняется от атаки человека нарушить гармонию, каждой трави по паре, разве не так? Венчания редкость - факт, редко кому удается сохранить семью в мире соблазнов и свободных нравов, но путем преодоления трений между супругами можно получить в итоге больше, чем было на начальном этапе построения отношений.

Думаю, пора тебе халтурить на корпоративах), раз мало подработок в церкви)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 08:06:57 ]
Всех бы всем хватило: бабе мужика и мужика - бабе. Но его нужно суметь взрастить из юнца - да в мужа. Главенствующую роль играл личный пример отцов, глав семейств и крепких хозяйственников - вплоть до кулаков. Последних раскулачили, юнцы разъехались по городам и волостям, если не спились в деревнях в силу отсутствия отцовского положительного примера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:39:03 ]
Не лучше и во благозвучии...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:51:20 ]
не думаю, что мать-одиночка сможет вырастить настоящего мужчину, а не слабака... или женщина должна быть амазонкой))) согласна с тобой, полностью


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 17:30:33 ]
Дякую за пропозицію надати варіанти). Я з тих авторів, що самотужки поліпшують свій текст. Хто як не сам автор, має дошліфувати?))) але спробую. Це лише імпровізація на задану тему...)



Мода на блуд. Інститут сім"ї - архаїзм.
І ширіють, і множаться шпарки...
Хтось по сексі запалить цигарку,
Чвиркне слина:"Розпуста є скрізь...".
Хтось кива на зопрілу богему,
Ніби тема ця рівна травині,
А в країні глобальна проблема!
Бачу стяги блакитні - не сині.

Дніпр тече, багатіємо смогом.
Народити і виховать як?
Яра молодь кайфує за рогом,
Бо свобода - твоя і моя.

І Содом, і Гоморра - минуле?
Модно - хвойдою і бабієм...
Цінність роду свого призабули.
Хтось рабує, хтось "мані" кує.

Лихварюга щодня багатіє,
А сім"я - ніби корж-архаїзм.
Дурень думку милує-леліє...
Блуд - червоною ниткою вліз
І в студентське наївне бажання,
І в доросле зважніле табу...

Обирай: чи сім"ю - сіль кохання,
Чи на каві пісну ворожбу.
......................................

Отаке вийшло, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:15:10 ]
Вийшло дуже сильно, Світлано, Ви перевершили оригінал))) чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:15:05 ]
:)Віто, рано ще... Кожне покоління, старіючи, починає лаяти наступне за розпусту. Є категорія особистостей, схильних бачити тільки погане, а є, для рівноваги, ті, що намагаються здаватись гіршими, ніж насправді, аби подратувати тих, кому подобається бути роздратованим. :)Кожному поколінню притаманний певний відсоток осіб з моральними відхиленнями, недорозвитком і каліцтвами. Але не думаю, що той відсоток нині збільшився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:19:27 ]
Таню, привіт, тут справа не у віці, не раз задумувалась над тим, що спостерігаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 11:39:04 ]
І я спостерігала, Вітусь. Починаючі зі школи. І впевнилась, що усе не так кепсько, як здавалось спочатку.:)Багато хто з таких от йдуть до шлюбу більш вдало, ніж недосвідчені дівчатка, та й шлюб свій цінують, ну, звичайно, якщо їхня поведінка до нього не була обумовлена психічно-розумовими відхиленнями... Зверни увагу, скільки "цнотливиць", по дурості і недосвідченості уклавши невдалий шлюб, перетворюються на нещасних плаксійок або мегер чи гулящіх дружин, чи, щвидше, заміжніх повій, котрі і власних дітей не здатні нормально виховати, стільки гидоти на їхньому серці накопичується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:49:33 ]
я не про "до шлюбу ні-ні", я про те надмірне нерозважливе і бездумне...перегоріти можна, якщо не знати міри, стаття саме про те...

з повагою