ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 ****

«…Людмила смакувала себе під мужиками далеко за північ. ЇЇ постійний життєвий епіграф:віддатися. Де-небудь. З ким-небудь. Як-небудь. А любов? Вона не пасажирський потяг. Почекає. Головне: втамувати спрагу свого завжди невгамовного тіла. Пригадується, здається, Вільям Шекспір: «Постоянства Женщина не знает, тот безумец, кто ей доверяет» Василь Владиславов, стаття «Епідемія розпусти», журнал «Коментар» № 24 цього року



Мода на…блуд

Інститут сім’ї – архаїзм,

Відмирає поняття помалу,

Хтось запалить нервово цигарку,

І крізь зуби – «розпуста є скрізь»…

Хтось «ги-ги» та «га-га»,

Мов ця тема,

Є чужою,

Далекою нині,

А в країні – реальна проблема,

Майорить стяг «блакитний»,

Не синій…

Що змінились часи, то відомо,

Народити і виховать як?

Коли молодь кайфує від того,

Що свобода в усьому своя,

І Содом, і Гоморра,

Чи чули? Ось повстане,

Або повстає,

Роду цінність ми майже забули,

Хтось гарцює,

Хтось гроші кує.

Індустрія усе багатіє,

А сім’я – то уже архаїзм,

Дурень думкою лиш багатіє…

Блуд червоною ниткою крізь

Те студентське наївне бажання,

Те доросле і зріле табу,

Вибирай,

Чи сім’ю - сіль кохання,

Чи на каві пісну ворожбу…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-04 09:17:45
Переглядів сторінки твору 5210
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.788 / 5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.683 / 5  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.19 21:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:07:58 ]
Дуже потрібний вірш, Віто. Правдивий. Трішки над закінченням варто попрацювати, нмд.
Взнаккохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:15:42 ]
згодна! поспішила, є варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 11:12:33 ]
Актуальна тема. І не тільки серед молоді...

У своїх творах так не зауважуєш неточностей, як у чужих:))) Ось мені побачилися деякі шляхи покращення ритму і звукопису у першій строфі Вашого вірша:

Мода на…блуд
(Інститут)-зайві склади) сім’ї – архаїзм, = Мода на...блуд. Сім'я - архаїзм.
Відмирає поняття помалу,
Хто(сь з)апалить нервово цигарку,= Хтось нервово запалить цигарку
І крі(зь з)уби – «розпуста є (скрізь) - повтор крізь-скрізь)»… = тільки чвиркне - "розпуста є скрізь"
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-04 13:16:20 ]
Галю, згодна, з усім, супер, дякую!!!
"Разом й батька легше бити"

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:36:50 ]
И Природа предохраняется от перенаселения. Она движет не самыми лучшими устремлениями. А мы, как и многре живое, противостоим. Во блуде как-то живем - и ничего получается.
Венчания стали редкостью. Наш хор чаще собирается на литургиях, нежели для подработок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:13:50 ]
Алексий, природа предохраняется от атаки человека нарушить гармонию, каждой трави по паре, разве не так? Венчания редкость - факт, редко кому удается сохранить семью в мире соблазнов и свободных нравов, но путем преодоления трений между супругами можно получить в итоге больше, чем было на начальном этапе построения отношений.

Думаю, пора тебе халтурить на корпоративах), раз мало подработок в церкви)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 08:06:57 ]
Всех бы всем хватило: бабе мужика и мужика - бабе. Но его нужно суметь взрастить из юнца - да в мужа. Главенствующую роль играл личный пример отцов, глав семейств и крепких хозяйственников - вплоть до кулаков. Последних раскулачили, юнцы разъехались по городам и волостям, если не спились в деревнях в силу отсутствия отцовского положительного примера.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 15:39:03 ]
Не лучше и во благозвучии...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:51:20 ]
не думаю, что мать-одиночка сможет вырастить настоящего мужчину, а не слабака... или женщина должна быть амазонкой))) согласна с тобой, полностью


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-10-04 17:30:33 ]
Дякую за пропозицію надати варіанти). Я з тих авторів, що самотужки поліпшують свій текст. Хто як не сам автор, має дошліфувати?))) але спробую. Це лише імпровізація на задану тему...)



Мода на блуд. Інститут сім"ї - архаїзм.
І ширіють, і множаться шпарки...
Хтось по сексі запалить цигарку,
Чвиркне слина:"Розпуста є скрізь...".
Хтось кива на зопрілу богему,
Ніби тема ця рівна травині,
А в країні глобальна проблема!
Бачу стяги блакитні - не сині.

Дніпр тече, багатіємо смогом.
Народити і виховать як?
Яра молодь кайфує за рогом,
Бо свобода - твоя і моя.

І Содом, і Гоморра - минуле?
Модно - хвойдою і бабієм...
Цінність роду свого призабули.
Хтось рабує, хтось "мані" кує.

Лихварюга щодня багатіє,
А сім"я - ніби корж-архаїзм.
Дурень думку милує-леліє...
Блуд - червоною ниткою вліз
І в студентське наївне бажання,
І в доросле зважніле табу...

Обирай: чи сім"ю - сіль кохання,
Чи на каві пісну ворожбу.
......................................

Отаке вийшло, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:15:10 ]
Вийшло дуже сильно, Світлано, Ви перевершили оригінал))) чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 21:15:05 ]
:)Віто, рано ще... Кожне покоління, старіючи, починає лаяти наступне за розпусту. Є категорія особистостей, схильних бачити тільки погане, а є, для рівноваги, ті, що намагаються здаватись гіршими, ніж насправді, аби подратувати тих, кому подобається бути роздратованим. :)Кожному поколінню притаманний певний відсоток осіб з моральними відхиленнями, недорозвитком і каліцтвами. Але не думаю, що той відсоток нині збільшився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 02:19:27 ]
Таню, привіт, тут справа не у віці, не раз задумувалась над тим, що спостерігаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 11:39:04 ]
І я спостерігала, Вітусь. Починаючі зі школи. І впевнилась, що усе не так кепсько, як здавалось спочатку.:)Багато хто з таких от йдуть до шлюбу більш вдало, ніж недосвідчені дівчатка, та й шлюб свій цінують, ну, звичайно, якщо їхня поведінка до нього не була обумовлена психічно-розумовими відхиленнями... Зверни увагу, скільки "цнотливиць", по дурості і недосвідченості уклавши невдалий шлюб, перетворюються на нещасних плаксійок або мегер чи гулящіх дружин, чи, щвидше, заміжніх повій, котрі і власних дітей не здатні нормально виховати, стільки гидоти на їхньому серці накопичується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:49:33 ]
я не про "до шлюбу ні-ні", я про те надмірне нерозважливе і бездумне...перегоріти можна, якщо не знати міри, стаття саме про те...

з повагою