ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Проза

 Люби
        Вона є киця, хоч і блудниця,– колодязь насолоди-красоти…
        Ти сієш сім’я і твоє ім’я! За все, завжди відповідаєш ти.

автор
            1

    Вони твердо знали,– любіть ближнього! Коли він її зустрів, то аж крикнув щиро:”Боже! Як я люблю її!” Коли вона глянула на нього, то крикнула щиро: ”Боже! Я люблю його!” Злились вони устами, сплелись тілами…Він посіяв сім’я своє в лоно її. Коли сім’я прийнялось, і це стало видно, то вона перестала бути такою красивою, як до того. Тоді він щиро сказав: ”О Боже! Я ж не люблю її насправді!” Почувши такі його слова, вона сказала щиро: ”Я не такого його любила! Я не люблю його насправді.” Він пішов жити до іншої, тої, яку ”насправді любив”. А вона… народила сина, сказала немічному: ”Живи собі, як знаєш!” і пішла жити до іншого, того, якого ”справді любила”.
    І запанувала довкруг ”палка і щира любов”.
            2
    Милосердні божі люди взялись ростити покинутого сина.Ростили його в постійній праці та богобоязним. Вони завжди казали йому:”…шануй батька й матір своїх!”
    Коли він виріс, обжився та збудував будинок собі, то запитав: ”А котра є матір моя?” Йому відповіли: ”Он та, під муром, вся вже синя від недуг!” І впав він їй до ніг: ”Прости мені, мамо!” Взяв її на руки, відніс до лікарів… ”Мамо, ось мій дім, ось тобі кімната, живи тут.”Знову запитав він: ”А котрий є батько мій?” Йому відповіли:”Он той, бездомний, що на смітнику живе!” І впав він йому до ніг: ”Прости мені батьку мій. Я знаю, ти не маєш де жити. У моєму дворі є простора собача будка, приходь, можеш поселитись в ній!”
            3
    Сувора і холодна була осінь. Прийшов батько в двір сина свого, тай поселився в собачій буді, і живе там. Як побачив це син, то зм’якло серце його:”Іди тату в будинок, ось тобі кімната, живи там, а я куплю собаку, хай живе в тій буді.” Як почув такі слова батько, то аж загарчав несамовито і вхопився зубами за край буди: ”Мій любий синочку, не купляй собі собаку. Дозволь, хай я буду охороняти твоє майно, тебе і матір, бо я заслужив бути собакою!”

До 2009 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-10-05 13:30:37
Переглядів сторінки твору 3482
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2024.08.17 05:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-05 16:09:02 ]
Хотіла написати, що Ви мене вразили життєвою правдою, потім подумала, ні, тим, як тонко вловили людську подобу, і я знала родину. в якій батько так сказав............., а діти сказали - ні. Сумно, але.... Прекрасно? Певне, бо народжуються такі діти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-05 17:54:20 ]
Це тема трохи іншого сюжету...але чому іншого? - Загалом , того ж самого!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-05 18:04:26 ]
я зрозуміла нюанс, але попри все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 12:25:04 ]
Якесь святотатство, від вас, шановна Флоро, щодо людської подоби? - "тонко вловили людську подобу"... Чи я щось не так зрозумів?
Ви ж погоджуєтесь, що "Людина за Образом і в Подібності (До Творця)".
Словом, не потрібно неоднозначностей щодо людини - Творець сказав однозначно: Людина - це добро, це добре...
Антисистема - називає багатьма нелюдськими устами людину грішною, а любов (і Бог є любов) уже як тільки не припасовують до всього... Від того, що ці бідаки не знають, що говорять, і що, відповідно, коять, - напрямок їхнього руху не змінюється, самі ж і руйнуються на радість злу... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-05 17:44:51 ]
Казково-фольклорно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-05 17:56:51 ]
Печальна та "казка", хоч і з оптимістичним завершенням...
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-10-05 19:27:01 ]
На жаль, в реальному житті таке всепрощення трапляється дуже нечасто...
Але твір - прекрасний і повчальний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 08:35:36 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-10-05 20:00:56 ]
боляче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 08:37:35 ]
Дякую за співчуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-10-05 21:25:19 ]
Вражаюче закінчення, хоча й неможливе в реальному житті (комент з власного досвіду).
Двоногий "собака" ніколи не стане людиною... Тому надаю перевагу "чотиролапим":)
Проте повчально, це факт. Але де ті, хто мав би чогось навчитися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 08:36:20 ]
Дякую, Ксеню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Флора Генрик (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 11:14:04 ]
Ксеню,стають.але запізно і дуже рідко, 0,000000000001....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-06 12:18:53 ]
Цікава історія-притча, і попри, як на мене, певну іронію в ній усіх і до вся, вельми повчальна, як на мене, і для читачів, і для авторів ПМ. Фундаментальною проблемою, нмсд, є та ж, про яку тут беззупинно говорить адміністрація ПМ. ) - Не перекручувати означення, бо будемо жити під парканами, і в псячих будах, чи в такій "несправедливій" ситуації, як зараз в Україні. Хоча, чому несправедлива, якщо ми ж самі все перекручуємо, перебріхуємо, або ж приймаємо брехню за істину...

Отже, герої історії поняття зеленого не мали, що таке любов, зрештою, як, здебільшого, і читачі й автори на ПМ. І тим не менше, незнання не стало і не стане нашим виправданням. І це не покарання - Творець не карає - це просто рух, індивідуальний наш вільний рух в особисто обраному напрямку - під паркан життя...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-06 13:05:51 ]
Дякую!