
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 54. Візуалізація: Нінель Новікова - Нічний етюд. (Вибрані тексти Поетичних Майстере
Мандри в космосі 54. Візуалізація: Нінель Новікова - Нічний етюд. (Вибрані тексти Поетичних Майстере
Нінель Новікова
Нічний етюд
Заколисує тиша
На ніч трави шовкові,
І дерева складають
Оди юній весні.
Срібним пензликом пише
Місяць твори казкові.
В хороводах кружляють
Зорі в небі нічнім...
Хай так буде віками –
Ні кінця, ні початку.
В цьому світі чудовім,
Лихо, нас обмини!
Бо під боком у мами
Спить маленьке дівчатко
І йому кольорові
Ніч показує сни...
2013
Текст (зміст): візуалізація, ілюстрація - “композиція на тему…”
(абсурдні інспірації з приводу: зображення - зображення зображення*…)
Реалізуючи власні амбіції в плані трансформації тексту (змісту) у візуальну площину, беручи сам цей текст за об’єкт візуальної композиції… щонайперше виникає проблема обрання іншими об’єктами для композиції образів заложених (схованих) у тексті, вже об’єкті даної композиції. З’являючись в уяві при читанні, вони (образи), природно “різночитні”**, а подаючи власний, візуальний образний ряд, автор ілюстративної композиції задає ”читність”, звужуючи або розширюючи загальну ідею до власного бачення…
Отже: “ніч”, “трави”, “дерева”, “місяць”, “зорі” – “… під боком у мами спить маленьке дівчатко…”. Якщо перших п’ять об’єктів (окремо взятих) матимуть лиш незначні різночитання, то “… під боком у мами спить маленьке дівчатко…” має , як мінімум, два прочитання: просто матір - дитя (особини Homo sapiens) та - матір усього живого: матір – матері матір (материзна, матерія) а, отже тут і “матріархальні претензії” та (небезпідставне) підтвердження основоположності жіночого земного начала… і “ ні кінця, ні початку…” начебто засвідчує глобальність заявлень автора тексту… Що було перше – курка чи яйце? “Яйце” - воно, в даному випадку вона, а не він!?.
Таке моє прочитання, очевидно, матиме якесь відображення в “композиції на тему…” – “кольорові ніч показує сни...” , але вільне сприйняття та “різночитання” загАлом уже самої візуальної композиції … поза “спроможністю” автора… Зрештою… все одно для усіх (для кожного окремо) буде не так, як задумано. Ніколи! Це оптимістичний висновок.
*”…зображення - зображення зображення” – в розумінні: зображення (іменник) - зображення (дієслово) зображення (іменник).
**Що? – Різночитання (тексту)! Читання (тексту – композиції), які - різночитні?! Різночитні – не різночитні – читні ?
Жовтень 2013 р.
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
"Мандри в космосі 54.1. Візуалізація: Михайло Десна … лише сірник. (Вибрані тексти Поетичних Майстере"
• Перейти на сторінку •
"Люби"
Нічний етюд
Заколисує тиша
На ніч трави шовкові,
І дерева складають
Оди юній весні.
Срібним пензликом пише
Місяць твори казкові.
В хороводах кружляють
Зорі в небі нічнім...
Хай так буде віками –
Ні кінця, ні початку.
В цьому світі чудовім,
Лихо, нас обмини!
Бо під боком у мами
Спить маленьке дівчатко
І йому кольорові
Ніч показує сни...
2013
Текст (зміст): візуалізація, ілюстрація - “композиція на тему…”
(абсурдні інспірації з приводу: зображення - зображення зображення*…)
Реалізуючи власні амбіції в плані трансформації тексту (змісту) у візуальну площину, беручи сам цей текст за об’єкт візуальної композиції… щонайперше виникає проблема обрання іншими об’єктами для композиції образів заложених (схованих) у тексті, вже об’єкті даної композиції. З’являючись в уяві при читанні, вони (образи), природно “різночитні”**, а подаючи власний, візуальний образний ряд, автор ілюстративної композиції задає ”читність”, звужуючи або розширюючи загальну ідею до власного бачення…
Отже: “ніч”, “трави”, “дерева”, “місяць”, “зорі” – “… під боком у мами спить маленьке дівчатко…”. Якщо перших п’ять об’єктів (окремо взятих) матимуть лиш незначні різночитання, то “… під боком у мами спить маленьке дівчатко…” має , як мінімум, два прочитання: просто матір - дитя (особини Homo sapiens) та - матір усього живого: матір – матері матір (материзна, матерія) а, отже тут і “матріархальні претензії” та (небезпідставне) підтвердження основоположності жіночого земного начала… і “ ні кінця, ні початку…” начебто засвідчує глобальність заявлень автора тексту… Що було перше – курка чи яйце? “Яйце” - воно, в даному випадку вона, а не він!?.
Таке моє прочитання, очевидно, матиме якесь відображення в “композиції на тему…” – “кольорові ніч показує сни...” , але вільне сприйняття та “різночитання” загАлом уже самої візуальної композиції … поза “спроможністю” автора… Зрештою… все одно для усіх (для кожного окремо) буде не так, як задумано. Ніколи! Це оптимістичний висновок.
*”…зображення - зображення зображення” – в розумінні: зображення (іменник) - зображення (дієслово) зображення (іменник).
**Що? – Різночитання (тексту)! Читання (тексту – композиції), які - різночитні?! Різночитні – не різночитні – читні ?
Жовтень 2013 р.
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).

• Перейти на сторінку •
"Люби"
Про публікацію