Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.14
15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
2026.02.14
11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.
***
А бевзям до душі усе супутнє
2026.02.14
11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу
2026.02.14
11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.
Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,
2026.02.14
10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.
Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі
2026.02.14
07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.
2026.02.13
22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*
Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
2026.02.13
20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
2026.02.13
18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.
Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,
2026.02.13
16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
я сплю
сонце ляга
на ріллю
небо
пошите з калюж
стежкою в’ється
2026.02.13
14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок
2026.02.13
10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року.
Місце проведення — Головний офіс
Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я
2026.02.13
10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.
Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
2026.02.13
07:49
Із Леоніда Сергєєва
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!
2026.02.13
06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
2026.02.13
03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом
Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі 54.1. Візуалізація: Михайло Десна … лише сірник. (Вибрані тексти Поетичних Майстере
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі 54.1. Візуалізація: Михайло Десна … лише сірник. (Вибрані тексти Поетичних Майстере
Михайло Десна
***
Сірку
урегулював
сірник.
Дим згубив і напрям свій,
і фініш.
Віриш, втрачено невтрачене
"не звик"?
Бачу: усвідомлюєш
і віриш.
Декілька
миттєвостей
тому -
стільки сподівань вогню
і світла!
Сліпла поміркованість, що
напряму
щедро обридала. І...
обридла.
Правда
уживалася
в брехні.
Прагнення осушували
мрії.
Вії розривали рабство
уві сні.
Серце ходуном
воліло дії.
Море
призначалося
для рік.
Сім'я* призначалося
для росту.
Просто із речей у нас -
лише сірник.
Шоста ранку.
Одиночно шоста.
21.09.2013
* у значенні "насіння"
Сірникові пристрасті або досконалий непорядок
(пошук абсурдної гармонії вербального та візуального)
Перше, що підсвідомо, а потім утвердно, а далі, як певний, бажаний (уже існуючий) стиль … прийшло мені на ум, так це слова Володимира Ляшкевича: “Поезія, це, в першу чергу, межі. Це, в першу чергу, оправданий Чимось Вищим порядок – сумарний порядок, даних Зверху ритмів, стилів, зачісок, подихів, рухів, думок – перекладений Поетом в означені образи.” *
Друге, - слова Б - І Антонича: “… сіріють тіні просиво-зелені…” ** - як бажаний колір ночі (тло і нюанси)…
І третє… банальна, обов’язково колись-кимось вже сказана фраза: “для того, щоб творити поезію, потрібно надихнутись*** - а щоб її читати .., треба бути не менш надихнЕнним!” (Хтось) .
Та ось… не приходить до “споживача” мить “вдохновенна”? Залишається римований текст! В даному випадку – досконало римований – “сумарний порядок, даних Зверху ритмів…” (В Ляшкевич) , що Михайло Десна поскладав так:
…Декілька
миттєвостей
тому -
стільки сподівань вогню
і світла!
Сліпла поміркованість, що
напряму
щедро обридала. І...
обридла…
А можна було поскладати й так:
Декілька миттєвостей тому -
стільки сподівань вогню і світла! Сліпла
поміркованість, що напряму
щедро обридала. І... обридла.
Але тоді текст був би менш піднесеним (видовженим), і оскільки: ”…із речей у нас - лише сірник…” (М Десна) , а сірник тоненький, довгий (високий)… хтось скаже: повний абсурд!. О-о-о, як я люблю такий досконалий “непорядок” (абсурд) у голові - вищу ступінь логічної гармонії!
* Володимир Ляшкевич Поезія і не поезія вільних віршів. В чому різниця? http://maysterni.com/publication.php?id=7921
** Богдан – Ігор Антонич Поезії вид. “Радянський письменник” 1989 ст. 50 Свічка:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки…
***Всіляко стараюсь оминати слово натхнення, бо цілковито пристаю на позицію Ігоря Качуровського, котрий “переконливо з’ясовує, що у слові натхнення корінь тх асоціюєть ся зі словом тхнути, тхір – тобто мати неприємний, смердючий запах… Зрозуміло, що корінь дх пов'язаний з поняттями зовсім протилежного, піднесеного змісту: дух, душа, духовний…”.
Богдан Метик На захист желехівки вид. Тріада плюс 2008 р. ст. 76
2013 р.
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
***
Сірку
урегулював
сірник.
Дим згубив і напрям свій,
і фініш.
Віриш, втрачено невтрачене
"не звик"?
Бачу: усвідомлюєш
і віриш.
Декілька
миттєвостей
тому -
стільки сподівань вогню
і світла!
Сліпла поміркованість, що
напряму
щедро обридала. І...
обридла.
Правда
уживалася
в брехні.
Прагнення осушували
мрії.
Вії розривали рабство
уві сні.
Серце ходуном
воліло дії.
Море
призначалося
для рік.
Сім'я* призначалося
для росту.
Просто із речей у нас -
лише сірник.
Шоста ранку.
Одиночно шоста.
21.09.2013
* у значенні "насіння"
Сірникові пристрасті або досконалий непорядок
(пошук абсурдної гармонії вербального та візуального)
Перше, що підсвідомо, а потім утвердно, а далі, як певний, бажаний (уже існуючий) стиль … прийшло мені на ум, так це слова Володимира Ляшкевича: “Поезія, це, в першу чергу, межі. Це, в першу чергу, оправданий Чимось Вищим порядок – сумарний порядок, даних Зверху ритмів, стилів, зачісок, подихів, рухів, думок – перекладений Поетом в означені образи.” *
Друге, - слова Б - І Антонича: “… сіріють тіні просиво-зелені…” ** - як бажаний колір ночі (тло і нюанси)…
І третє… банальна, обов’язково колись-кимось вже сказана фраза: “для того, щоб творити поезію, потрібно надихнутись*** - а щоб її читати .., треба бути не менш надихнЕнним!” (Хтось) .
Та ось… не приходить до “споживача” мить “вдохновенна”? Залишається римований текст! В даному випадку – досконало римований – “сумарний порядок, даних Зверху ритмів…” (В Ляшкевич) , що Михайло Десна поскладав так:
…Декілька
миттєвостей
тому -
стільки сподівань вогню
і світла!
Сліпла поміркованість, що
напряму
щедро обридала. І...
обридла…
А можна було поскладати й так:
Декілька миттєвостей тому -
стільки сподівань вогню і світла! Сліпла
поміркованість, що напряму
щедро обридала. І... обридла.
Але тоді текст був би менш піднесеним (видовженим), і оскільки: ”…із речей у нас - лише сірник…” (М Десна) , а сірник тоненький, довгий (високий)… хтось скаже: повний абсурд!. О-о-о, як я люблю такий досконалий “непорядок” (абсурд) у голові - вищу ступінь логічної гармонії!
* Володимир Ляшкевич Поезія і не поезія вільних віршів. В чому різниця? http://maysterni.com/publication.php?id=7921
** Богдан – Ігор Антонич Поезії вид. “Радянський письменник” 1989 ст. 50 Свічка:
В малій кімнаті стіни, наче руки,
тримають полохливу тишу в жмені.
Сіріють тіні просиво-зелені,
самітна свічка блимає зо скуки…
***Всіляко стараюсь оминати слово натхнення, бо цілковито пристаю на позицію Ігоря Качуровського, котрий “переконливо з’ясовує, що у слові натхнення корінь тх асоціюєть ся зі словом тхнути, тхір – тобто мати неприємний, смердючий запах… Зрозуміло, що корінь дх пов'язаний з поняттями зовсім протилежного, піднесеного змісту: дух, душа, духовний…”.
Богдан Метик На захист желехівки вид. Тріада плюс 2008 р. ст. 76
2013 р.
Худ. Я Саландяк – композиція на тему… (фотошоп).
• Текст твору редагувався.Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Нечорночорно…"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 54. Візуалізація: Нінель Новікова - Нічний етюд. (Вибрані тексти Поетичних Майстере"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 54. Візуалізація: Нінель Новікова - Нічний етюд. (Вибрані тексти Поетичних Майстере"
Про публікацію
