ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Веніамін Блаженний (1921-1999)
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Непрочитаний рукопис (велике коло ронделів)
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
1986. Розстання
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Рибась (1989) / Вірші

 Пам'ять
Правду хочеться знати.
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
Зараз і пісню вистогнуть.
Хто з них воює за землю,
Хто за дітей чи батьків.
Падає в пам'ять зерном
Тінь тих кривавих років.

2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-23 21:15:20
Переглядів сторінки твору 5587
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.770 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.470 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.23 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-23 21:39:55 ]
"Істина пахне вистрілом" - класно сказано.
А тут: "Падає в пам'ять зерном" - наче на один склад більше мало б бути? І в наступному збіг: " ти(х кр)ивавих". Можливо "Сіються в пам'яті зерна - тіні кривавих років"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:27:14 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 11:17:55 ]
Правду, істину тих кривавих років до нині шукаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:28:01 ]
І цей пошук важливий для розуміння нашого сьогодні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-24 12:00:34 ]
"Этот стон у нас песней зовётся" (рос.).
(напевне, пам'ятаєте "Размышления у парадного подъезда" (рос.) - це звідти рядок).

Доволі цікавою у Вас вийшла алюзія на бурлацтво, але вже на якесь солдатське.
"Зараз і пісню вистогнуть". Саме не проспівають, а вистогнуть, як оті бурлаки свою бурлацьку, і свою військову.

ВИСТОГНАТИ, ну, неш, док., розм.

1. Простогнати протягом певного часу. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила так (Марко Кропивницький, II, 1958, 151).

2. Стогнучи, вимовити, через силу сказати. Гриць піднісся з землі і витріщив на пана свої сиві очі. — Біда, паночку? — вистогнав (Іван Франко, II, 1950, 100); Вистогнала з себе [Оля] щось рівнозначне з «вибачте, що забрала вам стільки часу» і пішла до дверей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 534).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 501.

А як рима - чудова дактилічна рима.

Як на мене, збігаються докупи докупи слова у цьому рядку: "тіньтихкривавихроків.

А як вірш - інтересний новий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:37:06 ]
Дякую за Ваш інтерес! І за час, приділений складанню такого змістовного коментаря.
Чи є у вірші бурлацікі алюзії? За задумом ні, а читач все одно бачить те, що бачить. Тож, тут втілюється право кожного розпізнати щось своє. А пояснювати, що автор "хотів сказати" не бачу сенсу, адже, власне, вже сказав.
Останній рядок, як і весь вірш, писаний рубано, різко, тому вважаю його виправданим і доречним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 14:41:05 ]
Так, спроба цікава, але коефіцієнт прозорості промовистий - є проблеми. (
Та дрібні )
Пробачте, не втримався, від свого, чоловічого бачення вашої симпатичної творчої знахідки.
"Правду хочеться знати?
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
маками пісню вистогнуть.
Хто з них впаде за землю,
Хто за дітей, батьків...
пам'ять... як зерна
Тінню кривавих років."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:43:28 ]
Дякую за коментар, Редакціє Майстерень!
Є кілька зауваг, це моє, жіноче бачення.
По-перше, це не спроба, а цілком самостійний твір, який існує окремо від автора вже понад 5 років.
По-друге, суб'єктивно, коефіцієнт прозорості ще не є свідченням якості поезії. Є ж алітерації, асонанси - і це робить поетичну мову виразнішою і рельєфнішою. Щодо безпосередньо цього мого вірша - то він інакшим бути не може, інакше втратить власну суть. На мою скромну авторську думку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:26:51 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 21:35:43 ]
Справді, "тінню" набагато краще, ніж "тіньтих".
А вірш цікавий. У мене колись істина пахла димом, у Вас - вистрілом... Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:46:35 ]
Дякую, та, як на мене, зміст якнайповніше втілюється в авторському варіанті.
Дякую за побажання! Навзаєм зичу натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 22:12:27 ]
Шановна Оксано, тут просто ділимося досвідом. І тому завжди корисно вказувати якого року цей досвід - за промовчанням досвід теперішній.
Щодо самостійності твору, то це проявляється, нмсд, у відсутності потреби авторського виконання. Тобто, щоби відразу сприйняти твір не потрібний особливий підхід.
Наразі два останні рядки помітно "випадають" зі схеми ритмізації, обраної для першої частини твору. Це не велика проблема для 5-ти річної давності твору, напевно було би проблемніше для твору нового. Саме про новий твір я і думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-25 11:42:06 ]
Дякую за слушне зауваження, я зазначу рік написання.