ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
Лютий
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Битва під Бельовом 4-5 грудня 1437 року
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Рибась (1989) / Вірші

 Пам'ять
Правду хочеться знати.
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
Зараз і пісню вистогнуть.
Хто з них воює за землю,
Хто за дітей чи батьків.
Падає в пам'ять зерном
Тінь тих кривавих років.

2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-23 21:15:20
Переглядів сторінки твору 5707
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.770 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.470 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.23 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-23 21:39:55 ]
"Істина пахне вистрілом" - класно сказано.
А тут: "Падає в пам'ять зерном" - наче на один склад більше мало б бути? І в наступному збіг: " ти(х кр)ивавих". Можливо "Сіються в пам'яті зерна - тіні кривавих років"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:27:14 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 11:17:55 ]
Правду, істину тих кривавих років до нині шукаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:28:01 ]
І цей пошук важливий для розуміння нашого сьогодні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 12:00:34 ]
"Этот стон у нас песней зовётся" (рос.).
(напевне, пам'ятаєте "Размышления у парадного подъезда" (рос.) - це звідти рядок).

Доволі цікавою у Вас вийшла алюзія на бурлацтво, але вже на якесь солдатське.
"Зараз і пісню вистогнуть". Саме не проспівають, а вистогнуть, як оті бурлаки свою бурлацьку, і свою військову.

ВИСТОГНАТИ, ну, неш, док., розм.

1. Простогнати протягом певного часу. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила так (Марко Кропивницький, II, 1958, 151).

2. Стогнучи, вимовити, через силу сказати. Гриць піднісся з землі і витріщив на пана свої сиві очі. — Біда, паночку? — вистогнав (Іван Франко, II, 1950, 100); Вистогнала з себе [Оля] щось рівнозначне з «вибачте, що забрала вам стільки часу» і пішла до дверей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 534).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 501.

А як рима - чудова дактилічна рима.

Як на мене, збігаються докупи докупи слова у цьому рядку: "тіньтихкривавихроків.

А як вірш - інтересний новий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:37:06 ]
Дякую за Ваш інтерес! І за час, приділений складанню такого змістовного коментаря.
Чи є у вірші бурлацікі алюзії? За задумом ні, а читач все одно бачить те, що бачить. Тож, тут втілюється право кожного розпізнати щось своє. А пояснювати, що автор "хотів сказати" не бачу сенсу, адже, власне, вже сказав.
Останній рядок, як і весь вірш, писаний рубано, різко, тому вважаю його виправданим і доречним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 14:41:05 ]
Так, спроба цікава, але коефіцієнт прозорості промовистий - є проблеми. (
Та дрібні )
Пробачте, не втримався, від свого, чоловічого бачення вашої симпатичної творчої знахідки.
"Правду хочеться знати?
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
маками пісню вистогнуть.
Хто з них впаде за землю,
Хто за дітей, батьків...
пам'ять... як зерна
Тінню кривавих років."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:43:28 ]
Дякую за коментар, Редакціє Майстерень!
Є кілька зауваг, це моє, жіноче бачення.
По-перше, це не спроба, а цілком самостійний твір, який існує окремо від автора вже понад 5 років.
По-друге, суб'єктивно, коефіцієнт прозорості ще не є свідченням якості поезії. Є ж алітерації, асонанси - і це робить поетичну мову виразнішою і рельєфнішою. Щодо безпосередньо цього мого вірша - то він інакшим бути не може, інакше втратить власну суть. На мою скромну авторську думку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:26:51 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 21:35:43 ]
Справді, "тінню" набагато краще, ніж "тіньтих".
А вірш цікавий. У мене колись істина пахла димом, у Вас - вистрілом... Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:46:35 ]
Дякую, та, як на мене, зміст якнайповніше втілюється в авторському варіанті.
Дякую за побажання! Навзаєм зичу натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 22:12:27 ]
Шановна Оксано, тут просто ділимося досвідом. І тому завжди корисно вказувати якого року цей досвід - за промовчанням досвід теперішній.
Щодо самостійності твору, то це проявляється, нмсд, у відсутності потреби авторського виконання. Тобто, щоби відразу сприйняти твір не потрібний особливий підхід.
Наразі два останні рядки помітно "випадають" зі схеми ритмізації, обраної для першої частини твору. Це не велика проблема для 5-ти річної давності твору, напевно було би проблемніше для твору нового. Саме про новий твір я і думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-25 11:42:06 ]
Дякую за слушне зауваження, я зазначу рік написання.