ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Рибась (1989) / Вірші

 Пам'ять
Правду хочеться знати.
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
Зараз і пісню вистогнуть.
Хто з них воює за землю,
Хто за дітей чи батьків.
Падає в пам'ять зерном
Тінь тих кривавих років.

2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-10-23 21:15:20
Переглядів сторінки твору 4955
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.770 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.470 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.663
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.01.23 13:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-10-23 21:39:55 ]
"Істина пахне вистрілом" - класно сказано.
А тут: "Падає в пам'ять зерном" - наче на один склад більше мало б бути? І в наступному збіг: " ти(х кр)ивавих". Можливо "Сіються в пам'яті зерна - тіні кривавих років"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:27:14 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 11:17:55 ]
Правду, істину тих кривавих років до нині шукаємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:28:01 ]
І цей пошук важливий для розуміння нашого сьогодні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-24 12:00:34 ]
"Этот стон у нас песней зовётся" (рос.).
(напевне, пам'ятаєте "Размышления у парадного подъезда" (рос.) - це звідти рядок).

Доволі цікавою у Вас вийшла алюзія на бурлацтво, але вже на якесь солдатське.
"Зараз і пісню вистогнуть". Саме не проспівають, а вистогнуть, як оті бурлаки свою бурлацьку, і свою військову.

ВИСТОГНАТИ, ну, неш, док., розм.

1. Простогнати протягом певного часу. [Захарко:] А як сердешна Домаха вимучилася: двоє день і дві ночі вистогнала та виквилила так (Марко Кропивницький, II, 1958, 151).

2. Стогнучи, вимовити, через силу сказати. Гриць піднісся з землі і витріщив на пана свої сиві очі. — Біда, паночку? — вистогнав (Іван Франко, II, 1950, 100); Вистогнала з себе [Оля] щось рівнозначне з «вибачте, що забрала вам стільки часу» і пішла до дверей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 534).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 501.

А як рима - чудова дактилічна рима.

Як на мене, збігаються докупи докупи слова у цьому рядку: "тіньтихкривавихроків.

А як вірш - інтересний новий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:37:06 ]
Дякую за Ваш інтерес! І за час, приділений складанню такого змістовного коментаря.
Чи є у вірші бурлацікі алюзії? За задумом ні, а читач все одно бачить те, що бачить. Тож, тут втілюється право кожного розпізнати щось своє. А пояснювати, що автор "хотів сказати" не бачу сенсу, адже, власне, вже сказав.
Останній рядок, як і весь вірш, писаний рубано, різко, тому вважаю його виправданим і доречним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 14:41:05 ]
Так, спроба цікава, але коефіцієнт прозорості промовистий - є проблеми. (
Та дрібні )
Пробачте, не втримався, від свого, чоловічого бачення вашої симпатичної творчої знахідки.
"Правду хочеться знати?
Істина пахне вистрілом.
Йдуть на війну солдати,
маками пісню вистогнуть.
Хто з них впаде за землю,
Хто за дітей, батьків...
пам'ять... як зерна
Тінню кривавих років."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:43:28 ]
Дякую за коментар, Редакціє Майстерень!
Є кілька зауваг, це моє, жіноче бачення.
По-перше, це не спроба, а цілком самостійний твір, який існує окремо від автора вже понад 5 років.
По-друге, суб'єктивно, коефіцієнт прозорості ще не є свідченням якості поезії. Є ж алітерації, асонанси - і це робить поетичну мову виразнішою і рельєфнішою. Щодо безпосередньо цього мого вірша - то він інакшим бути не може, інакше втратить власну суть. На мою скромну авторську думку.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:26:51 ]
Дякую, Тетяно, за слушні зауваги. Обіцяю подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-10-24 21:35:43 ]
Справді, "тінню" набагато краще, ніж "тіньтих".
А вірш цікавий. У мене колись істина пахла димом, у Вас - вистрілом... Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 21:46:35 ]
Дякую, та, як на мене, зміст якнайповніше втілюється в авторському варіанті.
Дякую за побажання! Навзаєм зичу натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-10-24 22:12:27 ]
Шановна Оксано, тут просто ділимося досвідом. І тому завжди корисно вказувати якого року цей досвід - за промовчанням досвід теперішній.
Щодо самостійності твору, то це проявляється, нмсд, у відсутності потреби авторського виконання. Тобто, щоби відразу сприйняти твір не потрібний особливий підхід.
Наразі два останні рядки помітно "випадають" зі схеми ритмізації, обраної для першої частини твору. Це не велика проблема для 5-ти річної давності твору, напевно було би проблемніше для твору нового. Саме про новий твір я і думав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2013-10-25 11:42:06 ]
Дякую за слушне зауваження, я зазначу рік написання.