ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
13:56
Though my soul may set in darkness,
it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night
And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…
it will rise in perfect light:
I have loved the stars too fondly,
to be fearful of the night
And when the night is cloudy
There is still a light that shines on me
Shine on until tomorrow, let it be…
2024.03.29
13:55
The number one reason most people don't get
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.
The fastest way to make
money is to solve a problem.
what they want is that
they don't know what they want.
Rich people are totally clear
that they want wealth.
The fastest way to make
money is to solve a problem.
2024.03.29
13:54
There is a battle of two wolves inside us.
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f
one is evil.
It is anger, jealousy, greed,
resentment, lies, inferiority and ego.
The other is good. It is joy, peace, love,
hope humility, kindness, empathy and truth.
The wolf that wins is the one you f
2024.03.29
13:53
I don’t know how many roles
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
mentor and grandfather to
my children are working out quite well
I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,
I can ask my dad to play in my life,
but so far, father, best friend, role model,
mentor and grandfather to
my children are working out quite well
I've reprised roles in the theater,
which is somehow more accepted,
2024.03.29
13:52
Крізь кожне серце,
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.
З неслухняної дочки свавільна жінка.
крізь кожні мережі
Проб'ється моє свавілля.
Мене - бачиш кучері безпутні ці? -
Земною не зробиш сіллю.
З неслухняної дочки свавільна жінка.
2024.03.29
13:51
Нашим девізом має бути не
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».
Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.
«Прощаючи тих, хто мене критикує,
«Прощайте один одному»,
але швидше за: «Зрозумійте одне одного».
Життя навчило мене багато прощати,
але ще більше шукати прощення.
«Прощаючи тих, хто мене критикує,
2024.03.29
13:49
Ліс – прекрасний прояв сили природи
і самий яскравий приклад її досконалості.
і самий яскравий приклад її досконалості.
2024.03.29
13:47
«Вчинок - все; репутація - ніщо»
«Практика та теорія, мій друг, суха,
але вічно зеленіє дерево життя»
І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
«Подумавши як слід, думка викладай,
«Практика та теорія, мій друг, суха,
але вічно зеленіє дерево життя»
І сонце сходило в безодні…
Ти не прийшла в вечірній час.
«Подумавши як слід, думка викладай,
2024.03.29
13:39
Єдина річ у Всесвіті,
яку ми дійсно можемо контролювати -
це наші думки.
У космосі нічого не пропадає.
Шлях до зірок веде багаторічне ув’язнення.
Астронавтика пахнет в’язницею.
Та й взагалі космос потрібно любити,
хоча б за те, що дарує почуття
яку ми дійсно можемо контролювати -
це наші думки.
У космосі нічого не пропадає.
Шлях до зірок веде багаторічне ув’язнення.
Астронавтика пахнет в’язницею.
Та й взагалі космос потрібно любити,
хоча б за те, що дарує почуття
2024.03.29
13:37
уява - спогади
з минулого та майбутнього
вашого втілення.
Це спогади та бачення нами
лише іншими очима.
Я часто згадую, ті дні важкі,
і з щастям розумію,
з минулого та майбутнього
вашого втілення.
Це спогади та бачення нами
лише іншими очима.
Я часто згадую, ті дні важкі,
і з щастям розумію,
2024.03.29
13:35
Заяложені слова
Дуду спішить образити тебе
І кожну хвилину шукає привід,
Щоб сказати тобі заяложені слова…
Не думаючи, що каже, що робить
Бруднить себе і всіх навколо
Набридла всім дуду брехня,
Дуду спішить образити тебе
І кожну хвилину шукає привід,
Щоб сказати тобі заяложені слова…
Не думаючи, що каже, що робить
Бруднить себе і всіх навколо
Набридла всім дуду брехня,
2024.03.29
13:35
я до серця ключ шукала.
у тому світі, де живе кохання,
але світ той був у душі закритий
і ключ знайти я не могла...
Наївність і довіра до всіх живе в мені
з'явився момент поранити і поранили мене
поки що... не зустріла тебе.
знайти шлях до серця т
у тому світі, де живе кохання,
але світ той був у душі закритий
і ключ знайти я не могла...
Наївність і довіра до всіх живе в мені
з'явився момент поранити і поранили мене
поки що... не зустріла тебе.
знайти шлях до серця т
2024.03.29
13:33
я уявила образ,
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
уявляє себе героєм,
але ніколи герой не буде простіше
дивуєшся часом,
як все-таки марнославні люди.
Не суть, чим вважає себе герой ...,
а суть, що герой себе вважає Богом.
Величчі своє малює картинка
2024.03.29
13:33
Стародавній текст зашифрований
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
візерунок на грудях, на шиї, рукаві
Немов камінь у стіну замурований,
він мовчить, як пам'ять у голові.
Її вдягнувши гордість відчуваєш,
За нашу Батьківщину, за народ!
Духовний символ наш, сила роду,
2024.03.29
13:32
Міріади частинок я розсиплю,
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
Ніби зоряний пил…
Нехай увесь світ вогнями мерехтить.
І любов’ю - серця щапалює.
Нехай горить вона яскраво та пристрасно,
Адже вона не небезпечна.
І ніби у мене цілий Космос живе.
2024.03.29
13:30
Ви знаєте, я завжди думала: "Чого я хочу?"
І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І найчастіше все зводилося до думки,
що мені потрібна людина, в яку я закохаюся,
яка завжди буде поруч.
Який вислухає, коли треба – підтримає.
Який обійме, притисне до себе,
і ти забудеш про проблеми.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.03.26
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Проза
/
РЕДАКТОРСЬКИЙ ЩОДЕННИК
Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07
Шановна Z,
Ви цитуєте коментар і закономірно запитуєте, що це?:
Коментар: "Майстер-клас та й годі! Якщо вже кортить перекладати з російської на українську, то робіть це коректно. А так маємо переклад з російської на суржик.
Де Ви бачили в українській мові такі слова та звороти як: "банька", "Угорю", “Пособи!”, "нахмурить лице"
"Тщательней нужно", Пане Редакторе, писати ;-), особливо коли маєш статус R1"
Це життя, шановна Z! :)
Утім, і тут помітні деякі його літературні різновиди, про які додам пару слів нижче, хоча відповіді на конкретний коментар можете переглянути на відповідній сторінці перекладу Володимира Висоцького "Банька" http://www.maysterni.com/publication.php?id=9202
Про мистецтво - від кохання і до любові?
В мене інколи складається враження, що посеред авторів і читачів, закоханих в українську мову, літературу, є такі, які зробили собі з видимої їм частини Прекрасного такого собі Ідола, і бачать Предмет тільки певним чином, можливо, як фотографію коханої. А їхнє творче існування наповнене служінням цій світлині - у цьому для них сенс буття - оберігати видимі їм завіти і устої, а, зрештою, і свій образ, своє бачення, з певною поляризацією - бачення себе високими у високому служінні? Чи не тому вони так жорстко відносяться до різноманітних живих, актуальних, інколи експериментальних процесів співпраці інших з мовою в середовищі Поезії, до повноцінного використання тих Її континентів, яких самі вони не бачать, чи не освоїли? Думаю, що основне тут, схоже, ось у чому: а де, власне, Мистецтво, так?
Якщо вважати, що Мистецтво, це завжди передовий фронт "боротьби" (звичайно, що не відповідний поняттю земному, війни) з'єднання - Творчості, Любові, Свободи Особистості – і, щонайменше, в обсязі Мови і Культури (як сукупності різноманітних традицій продовження Життя в напрямку Творця). То в тому ж напрямку погляду можна побачити і чисельні Шедеври мистецтва, які, наче значимі колишні перемоги вселяють сили і дух у передові частини, приймають, лікують, надихають зранених, втомлених, виховують, направляють, одним словом, виконують свою геніальну місію. А ще є і охоронці шедеврів Мистецтва, так? що, в основному, тилові частини творчих сил, бо не всі шедеври бастіонами височать на передовій, і більшість їх вже за спинами. :) Потрібні такі охоронці? Дуже потрібні! Але чи тільки вони потрібні? Чи тільки у цій охороні - надія на майбутнє, на достойне сучасне мови, літератури? Бо десь таки, цілком очевидно, потужно гуркочуть земні війни :)
Для мене також очевидно, що потрібно рухатись далі, тим більше, коли напрям таки більш-менш відомий -)
Ось така картинка, шановна Z, в мене виникла перед очима.
Так чи інакше, наша мова і література напуваються творами мистецтва – і це найголовніше, і ця тема буде завжди актуальною :)
Для наших поважних критиків тут ніби і поле діяльності - якщо взяти наш скромний ресурс “Майстерень”, то, наприклад, на головній сторінці блок "Кращі твори" ("Усі вибрані твори") - вони претендують на відношення до того самого Мистецтва. Будь-ласка, якщо є бажання - відкривайте нам очі :)
Та, частіше за все, це обопільний процес.
З повагою, редактор.
Ви цитуєте коментар і закономірно запитуєте, що це?:
Коментар: "Майстер-клас та й годі! Якщо вже кортить перекладати з російської на українську, то робіть це коректно. А так маємо переклад з російської на суржик.
Де Ви бачили в українській мові такі слова та звороти як: "банька", "Угорю", “Пособи!”, "нахмурить лице"
"Тщательней нужно", Пане Редакторе, писати ;-), особливо коли маєш статус R1"
Це життя, шановна Z! :)
Утім, і тут помітні деякі його літературні різновиди, про які додам пару слів нижче, хоча відповіді на конкретний коментар можете переглянути на відповідній сторінці перекладу Володимира Висоцького "Банька" http://www.maysterni.com/publication.php?id=9202
Про мистецтво - від кохання і до любові?
В мене інколи складається враження, що посеред авторів і читачів, закоханих в українську мову, літературу, є такі, які зробили собі з видимої їм частини Прекрасного такого собі Ідола, і бачать Предмет тільки певним чином, можливо, як фотографію коханої. А їхнє творче існування наповнене служінням цій світлині - у цьому для них сенс буття - оберігати видимі їм завіти і устої, а, зрештою, і свій образ, своє бачення, з певною поляризацією - бачення себе високими у високому служінні? Чи не тому вони так жорстко відносяться до різноманітних живих, актуальних, інколи експериментальних процесів співпраці інших з мовою в середовищі Поезії, до повноцінного використання тих Її континентів, яких самі вони не бачать, чи не освоїли? Думаю, що основне тут, схоже, ось у чому: а де, власне, Мистецтво, так?
Якщо вважати, що Мистецтво, це завжди передовий фронт "боротьби" (звичайно, що не відповідний поняттю земному, війни) з'єднання - Творчості, Любові, Свободи Особистості – і, щонайменше, в обсязі Мови і Культури (як сукупності різноманітних традицій продовження Життя в напрямку Творця). То в тому ж напрямку погляду можна побачити і чисельні Шедеври мистецтва, які, наче значимі колишні перемоги вселяють сили і дух у передові частини, приймають, лікують, надихають зранених, втомлених, виховують, направляють, одним словом, виконують свою геніальну місію. А ще є і охоронці шедеврів Мистецтва, так? що, в основному, тилові частини творчих сил, бо не всі шедеври бастіонами височать на передовій, і більшість їх вже за спинами. :) Потрібні такі охоронці? Дуже потрібні! Але чи тільки вони потрібні? Чи тільки у цій охороні - надія на майбутнє, на достойне сучасне мови, літератури? Бо десь таки, цілком очевидно, потужно гуркочуть земні війни :)
Для мене також очевидно, що потрібно рухатись далі, тим більше, коли напрям таки більш-менш відомий -)
Ось така картинка, шановна Z, в мене виникла перед очима.
Так чи інакше, наша мова і література напуваються творами мистецтва – і це найголовніше, і ця тема буде завжди актуальною :)
Для наших поважних критиків тут ніби і поле діяльності - якщо взяти наш скромний ресурс “Майстерень”, то, наприклад, на головній сторінці блок "Кращі твори" ("Усі вибрані твори") - вони претендують на відношення до того самого Мистецтва. Будь-ласка, якщо є бажання - відкривайте нам очі :)
Та, частіше за все, це обопільний процес.
З повагою, редактор.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію