Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.10
17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків
2026.08.10
12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
2026.08.10
12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.
Сніг владно і уперто наступа,
2026.08.10
12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?
2026.08.10
08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є
2026.08.10
07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,
2026.08.10
06:45
Історія на вістрі сариса
Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів.
– За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс
2026.08.10
01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."
Замордований літом, я планів його не порушу.
На
2026.08.09
23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
2026.08.09
22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
2026.08.09
21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
/
Вірші на задану тему
Тема 5. Весна 2007
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 5. Весна 2007
Весна вже поруч. Зовсім близько. Промине декілька тижнів і нові "теми" віршів заграють усіма фарбами наших воскреслих жадань. Теми надаються редакторами і нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Теми №5: 
з 16.02 по 6.04. 2007 р.
"Народна" :
"Весняного проміння променад:
не дихати, не пити алкоголю..."(2007)(Майстерні):)
"Високолоба" :
"Котячі любощі затихли, врешті-решт,
і тьмяний місяць завітав до спальні..."(1692)
(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
"Класична":
"Краплинки сліз, що на очах застигли,
я витер би листочком молодим..." (1688)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Визначення переможців - І півріччя 2007 року"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
Про публікацію
