Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.15
13:25
Я розхоюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2026.06.14
20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
/
Вірші на задану тему
Тема 5. Весна 2007
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 5. Весна 2007
Весна вже поруч. Зовсім близько. Промине декілька тижнів і нові "теми" віршів заграють усіма фарбами наших воскреслих жадань. Теми надаються редакторами і нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Теми №5: 
з 16.02 по 6.04. 2007 р.
"Народна" :
"Весняного проміння променад:
не дихати, не пити алкоголю..."(2007)(Майстерні):)
"Високолоба" :
"Котячі любощі затихли, врешті-решт,
і тьмяний місяць завітав до спальні..."(1692)
(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
"Класична":
"Краплинки сліз, що на очах застигли,
я витер би листочком молодим..." (1688)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Визначення переможців - І півріччя 2007 року"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
Про публікацію
