Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.06
10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
2026.02.05
22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
2026.02.05
21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
2026.02.05
21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
2026.02.05
17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
2026.02.05
11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.
Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,
2026.02.05
11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.
2026.02.04
23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.
Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
2026.02.04
19:03
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
Дійові особи:
• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв
2026.02.04
18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.
ІІ
2026.02.04
18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода
2026.02.04
11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.
Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
/
Вірші на задану тему
Тема 5. Весна 2007
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 5. Весна 2007
Весна вже поруч. Зовсім близько. Промине декілька тижнів і нові "теми" віршів заграють усіма фарбами наших воскреслих жадань. Теми надаються редакторами і нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Теми №5: 
з 16.02 по 6.04. 2007 р.
"Народна" :
"Весняного проміння променад:
не дихати, не пити алкоголю..."(2007)(Майстерні):)
"Високолоба" :
"Котячі любощі затихли, врешті-решт,
і тьмяний місяць завітав до спальні..."(1692)
(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
"Класична":
"Краплинки сліз, що на очах застигли,
я витер би листочком молодим..." (1688)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Визначення переможців - І півріччя 2007 року"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
Про публікацію
