
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2009.05.31
2006.12.10
2006.07.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Огляди конкурсів
/
Вірші на задану тему
Тема 5. Весна 2007
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тема 5. Весна 2007
Весна вже поруч. Зовсім близько. Промине декілька тижнів і нові "теми" віршів заграють усіма фарбами наших воскреслих жадань. Теми надаються редакторами і нашими користувачами, - пишіть, коментуйте_>>>
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6

Теми №5: 
з 16.02 по 6.04. 2007 р.
"Народна" :
"Весняного проміння променад:
не дихати, не пити алкоголю..."(2007)(Майстерні):)
"Високолоба" :
"Котячі любощі затихли, врешті-решт,
і тьмяний місяць завітав до спальні..."(1692)
(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
"Класична":
"Краплинки сліз, що на очах застигли,
я витер би листочком молодим..." (1688)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
Архів тем: № 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6



(класик:Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
(Мацуо Басьо, у перекладі Івана Бондаренка)
• Всі надіслані на цю тему твори
10.06. Отже весна проминула, літо на дворі, спекотно, саме час потішитися весняними згадками. Ваші вірші на задану тему - одні із них. Згадувати будемо поволі, так би мовити, йти від простіших згадок.
Приємно, що рядки класика японської поезії Мацуо Басьо викликали певні творчі пристрасті - невмирущим є поетичне слово, знаходить відгомін у широких верствах авторів.
Я, нахабно так, у підсумку залишив із усього надісланого тільки п'ять позицій, п'ять почесних місць, якими ми зараз пройдемо від п'ятого до першого. Оцінки, отримані авторами, думаю, у нашому випадку не настільки важливі, бо характеризують, швидше, місце, яке займає даний твір у творчому доробку того чи іншого поета, чи поетеси - тобто все трохи ускладнено, аби не було надто просто. :)
5 місце: вітаємо тут Тільки Лауру, мою загадкову землячку зі славного міста Мукачева.
4 місце: На четвертій сходинці Світлана Лавренчук із непереможної Волині.
3 місце: На третій сходинці Джорж Лонглі, з наявністю віршів якого всіх нас і вітаємо. Є у мене підозра, що пан Джорж існує на нашому сайті і під іншим іменем, можливо більш відомим. Але хіба це нині має особливе значення? Можливо потім, для потомків, які боротимуться за багатогранний творчий спадок митця. :)
2 місце: На другій сходинці прямо таки скупчення хороших авторів. Воно і зрозуміло буде чому таке скупчення, коли дійдемо до першої сходинки наших симпатій. Отож Володимир Семенко, Юрій Перехожий і Володимир Замшанський, їм завжди є що сказати, і цього разу вони все сказали. Від Класицизму до Маньєризму, через Перехожого, - від В.Семенка до В.Замшанського, через еклектичність Юрія.
Перше місце: І на першій сходинці нерозгадано-загадкова Золота Жінка. Граціозно і, так би мовити, з легкою потаємно-жаданною посмішкою від кращих взірців франзуського кінематографу, так заслужено і безпосередньо вона займає найближчий до небесної блакиті переможний майданчик.
Мені чомусь здається, що великий Мацуо Басьо за своїми просвітленими рядками, за ними, там, у гущавині життя, бачив щось схоже на те, про що нам написала Золота Жінка. Тому, від усього нашого куртуазного товариства хотів би запропонувати "З.Ж." прийняти, як додаток до "Золотої Жінки", і почесний титул Золотої Гейші (тобто більше ніхто у "Майстернях" не матимеме права на користання цим титулом).
Як вважаєте, шановне товариство?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Визначення переможців - І півріччя 2007 року"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
• Перейти на сторінку •
"Від кохання і до любові - Із листів_12_ІІ_07"
Про публікацію