Він бачить три метри у скло на своїм шоломі
Вона – чисте небо в мереживах прапорових.
Вони все життя прожили ув одному домі,
і навіть в дитинстві ріднились, здається, кров’ю.

Виходить – сестра. Захищав ще п’ять років тому
від гопників, швалі та всякого роду бидла.
Сиділа би краще «падруга» сьогодні вдома,
бо мусить, накажуть якщо, побити.

(Як важко без мозку! Як жити без мозку важко,
і вірити всім, хто за гречку прийшов у владу.)
Далась ця Європа сусідці його Наташкє
і цим тисячам! А йому от ніяк нє нада,

щоб гомікі різні женились і ціни дикі.
А Путін для нього «свій парєнь» і Вітя також.
Він вірить наївно в братерство слов’ян довіку,
він зробить усе, що потрібно і що накажуть…

Хоч віра, по суті, йому ні до чого. Просто
робота така. Треба бити? То буде бити.
Щоб стати одним із, то мало здоров’я й росту –
бабла відвалив, кому треба. Колись би біту

у руки – і в інші структури точно.
Та нині «серйозні рєбята» давно у Раді...
А ще обіцяли надбавки «за врєдность». Дочка
у нього маленька. То чом не побити гадів,

що тут протестують і лізуть на барикади?
Яке йому діло, чи мирні вони... Є служба!
Він битиме всіх… і її, якщо скажуть «нада»,
і буде до дупи колишня дитяча дружба.