ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
наТалка гЛід (1989) /
Інша поезія
Покоління Плутона
У наших теплих дитячих очах
Час-від-часу спалахує
Терпке сяйво бергамотового відчаю
Наші ахіллові сухожилля
Деформуються під неймовірною ваготою
Сандалі швидкохідного часу
У наших перезрілих душах
Щоранку горлопанять будильники
Неупокоєних військовополонених
Наші «матінки» феррефати
Залюбки проклинають наш
Дезоксирибонуклеїновий фатум
У наших розкомплексованих головах
Розкошують радощі та зухвальства
Витають найбожевільніші бажанки
Наші бешкетливі лінії життя
Ретельно порубцьовані після сутичок
Зі власною лінню та алогізмом
У наших кошиках для брудної білизни
Збираються згадки про колишніх
коханих ігуан доберманів
Наші планетарні коробки передач
Забезпечують нам гостросюжетне
Балансування системою «Яв-Прав-Нав»
У наших високовольтних судинах
Струмує сік мандрагори
І шаманська суміш самовідданості та недовіри
Ми перероджуємося витривалішими
Завдяки неминучому наближенню
Гематитової кулі десятої планети
Ми не відшукуємо симулякрів
Не заморочуємося з приводу
Зіткнення протонів у великому андронному колайдері
Ми не беремося за патанатомію
Внутрішньо- та міжособистісних конфліктів
Пересічних представників виду Гомо Практікус
(Ми вже намагалися одягати рясу емпатика
Та це зайве
З нас нікудишні благодійники)
У наших афоризмовивідних протоках
Щомісяця застрягають дрібненькі
Філософські камені
Наші зусилля вивільнити їх звідтіль
Процесом дегустації рідких речовин з алкалоїдами
Завсякчас зазнають фіаско
У наших перелатаних наплічниках
Теплі вовняні шкарпетки гуцульські писанки
І пожмакана мапа Сполучених Штатів
Наші «матінки» феррефати
Залюбки проклинають наш
Дезоксирибонуклеїновий фатум
У наші антрацитові mp3-плеєри
Закачаний «thrash-metal»
задля того, аби не слухати спазматичного трешшшшу вулиці
Наша слабкість до об’єктивного розцінювання істот
За дев`ятипромінною енеаграмою
Завершується екскурсією до відділку «лідокаїнозалежних»
У нашій асуспільній свідомості
Закоренилася тяга до гострих відчуттів
І неочікуваних оточуючими вчинків саме тому
Наші затяті співрозмовники
Безпрецедентно вносять у простір упереджену інформацію
Про займання у нашому світогляді домінуючої позиції елементів тамас-гуни
Ми перероджуємося витривалішими
Ми упиваємося абсентом безпідставних образ
Ми не відшукуємо симулякрів
У наших теплих дитячих очах
Час-від-часу спалахує
Терпке сяйво бергамотового відчаю
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Покоління Плутона
(Плутон у Скорпіоні перебував
протягом 1983-1995рр.)
У наших теплих дитячих очах
Час-від-часу спалахує
Терпке сяйво бергамотового відчаю
Наші ахіллові сухожилля
Деформуються під неймовірною ваготою
Сандалі швидкохідного часу
У наших перезрілих душах
Щоранку горлопанять будильники
Неупокоєних військовополонених
Наші «матінки» феррефати
Залюбки проклинають наш
Дезоксирибонуклеїновий фатум
У наших розкомплексованих головах
Розкошують радощі та зухвальства
Витають найбожевільніші бажанки
Наші бешкетливі лінії життя
Ретельно порубцьовані після сутичок
Зі власною лінню та алогізмом
У наших кошиках для брудної білизни
Збираються згадки про колишніх
коханих ігуан доберманів
Наші планетарні коробки передач
Забезпечують нам гостросюжетне
Балансування системою «Яв-Прав-Нав»
У наших високовольтних судинах
Струмує сік мандрагори
І шаманська суміш самовідданості та недовіри
Ми перероджуємося витривалішими
Завдяки неминучому наближенню
Гематитової кулі десятої планети
Ми не відшукуємо симулякрів
Не заморочуємося з приводу
Зіткнення протонів у великому андронному колайдері
Ми не беремося за патанатомію
Внутрішньо- та міжособистісних конфліктів
Пересічних представників виду Гомо Практікус
(Ми вже намагалися одягати рясу емпатика
Та це зайве
З нас нікудишні благодійники)
У наших афоризмовивідних протоках
Щомісяця застрягають дрібненькі
Філософські камені
Наші зусилля вивільнити їх звідтіль
Процесом дегустації рідких речовин з алкалоїдами
Завсякчас зазнають фіаско
У наших перелатаних наплічниках
Теплі вовняні шкарпетки гуцульські писанки
І пожмакана мапа Сполучених Штатів
Наші «матінки» феррефати
Залюбки проклинають наш
Дезоксирибонуклеїновий фатум
У наші антрацитові mp3-плеєри
Закачаний «thrash-metal»
задля того, аби не слухати спазматичного трешшшшу вулиці
Наша слабкість до об’єктивного розцінювання істот
За дев`ятипромінною енеаграмою
Завершується екскурсією до відділку «лідокаїнозалежних»
У нашій асуспільній свідомості
Закоренилася тяга до гострих відчуттів
І неочікуваних оточуючими вчинків саме тому
Наші затяті співрозмовники
Безпрецедентно вносять у простір упереджену інформацію
Про займання у нашому світогляді домінуючої позиції елементів тамас-гуни
Ми перероджуємося витривалішими
Ми упиваємося абсентом безпідставних образ
Ми не відшукуємо симулякрів
У наших теплих дитячих очах
Час-від-часу спалахує
Терпке сяйво бергамотового відчаю
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію