...

...

Проза 24 апреля 2013 22:13:50
Автор: Славiк

Номер 69


_Пардон... міс, а що коли ми зараз станемо отут серед мосту і вдамо з себе щасливу, закохану пару ?

Ну й нахаба ! Подумала б дівчина з рудим, кучерявим волоссям, але волосся довгоногої блондинки ледь колихнувшися від повороту голови у бік чоловічого голосу прикрило куточок палаючої посмішки.

_ Ой... а... а ви з франції ? Ви француз ? Так ??? ( о !!! Який він красень !!! )

_ З Монреалю !!! - ( О !!! А вона те що треба !!! ))) Посміхнувся псевдо француз - Там також говорять на моїй рідній, по лінії матері, а батько завжди вчив мене італійської, він у мене з гангстерів... То може перенесем наше знайомство до мого номеру, а то щось тут якось холодно...

І він мов справжній джентльмен зняв свою дешеву вітрівку та поклав дівчині на плечі.

Готель, якщо його можна так назвати, знаходився неподалік, у приміщенні колишнього гуртожитку інституту механіки. Отвори та видряпані фрази на стінах були недбало заквецяні розбавленою фарбою, а східці місцями витерті до ям, запах стояв бридкий, було сиро, сіро і незатишно... Ніде не було а ні душі, про те що то готель говорили лише номерки на дверях.

_ О, 69, мій.

Двері було не замкнено.

_Проходь люба...

_ Так ви ще знаєте моє ім*я !!!

Радісно заверещала дівчинка.

_ Я все знаю, така професія... щось я вже забагато тобі розповів... Ті амо !!!

З тими словами чоловічок повалив дівчину на металеве ліжко і уп*явся в її шию, ні це не жахи, він уп*явся у шию поцілунками. Розціловува він її і роздягав, а вона тільки сопіла та позойкувала і тривало так аж поки вони не лишилися геть голі... і от та мить коли має здійснитися акт котрого добивався "мачо", коли не тут то було... а дівчина то, не зовсім і дівчина, одно слово - Екзотика... Чоловічок той, він хоч і натякав про поріднення з Бондом, тим що Джеймс, коли говорив про професію, та щось зовсім був не підготовлений ні морально, ні фізично і дівка скористалася ним "анально"...

Розповідь банальна, але і повчальна: Намагаючись одурити когось, не ведись на його простоту, сам же стаєш від того надто вразливим.

А за дверима з номером 69 довго чулися крики і зойки і сміх і плач, та ніхто того не чув і на порятунок не поспішав... оце вже жах...

...