Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Насипаний (1967) /
Проза
Сміх крізь сльози або Медицина (гумореска)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сміх крізь сльози або Медицина (гумореска)
Багато чого сказано вже про нашу медицину. Не тільки про її досягнення і біди. Але й про веселі моменти життя.
Підходить якось сусіда і питає: - В тебе знайомі медики є? – Та є один, кажу. – Нормальний? – Звичайно. Безкоштовним дохтором робить. – Ну, якщо безкоштовним, то, певно, слабенький? – Та ні, нормальний. – А він по яких органах? – Та по всіх відразу. – Такого не буває. – Як не буває? Паталогоанатом він.
Часом дивуєшся із дітей. А буває, що й цілком доросла пані може здивувати. Каже: цікаво. Як у мене може бути на праве око «мінус три», а на ліве – «мінус два», якщо тепер літо?
Заходить знайомий до сусіда, а той випиває. Питає: - Ти, що робиш? – Не бачиш. Науковий експеримент ставлю. У мене зараз 37,2, а горілка має 40 градусів. От я і досліджую, скільки треба випити, щоби піднялася до 39 або до 40.
Або ж цілком життєвий приклад. Дзвонить жіночка у «швидку». У мене головний біль і тиск. – А температура у вас яка? – У нас? Нормальна, кімнатна.
Або ж істина, котру важко заперечити. - Лікарю, які фрукти та овочі? Та він принципово не може бути вегетаріанцем. – Чого? – Бо у нього прізвище Вовк!
Колега по роботі колись спитав: - У тебе теща що робить? – Лікує. - кажу. – А ким працює: лікарем, медсестрою? – Та ні, кажу. Вона у мене пиявка. Кров ссе.
Бувають і кумедніші варіанти. – Лікарю, у мене серце болить! – Тоді вам треба догори. – Куди догори, на небо? – Спочатку догори, на другий поверх. Там кардіолог.
Або ж позитивні новини. – Ви мені казали замість пігулок їсти багато яблук, щоби пройшли проблеми із серцем, нирками і печінкою. Цілими днями їм. Тепер бігаю, як дитина! – От бачите, як організм оновлюється, очищається! Значить, тепер проблем нема? – Та не зовсім. Тепер проблема зі шлунком. Я ж у туалет бігаю.
А буває ще й не таке. Приходить дядько до лікаря і питає: - Ну що, ви все-таки знайшли у мене якусь патологію? Лікар подумав і каже: - Знайшов! У вас патологічна жадібність. – Чого це? – Бо вже п’ятий раз до мене приходите і без нічого.
Або взагалі трагікомічне. – А що у вас є від серця? – Та є різне. Вам для кого? – Для тещі. - А що саме треба? – Та щось таке надійне …
Але наша медицина – то не тільки сміх крізь сльози, але й щось парадоксальне. Як сказав один турист із Канади: як можуть бути нормальними ваші лікарі, котрі працюють за зовсім ненормальну зарплатню?
Підходить якось сусіда і питає: - В тебе знайомі медики є? – Та є один, кажу. – Нормальний? – Звичайно. Безкоштовним дохтором робить. – Ну, якщо безкоштовним, то, певно, слабенький? – Та ні, нормальний. – А він по яких органах? – Та по всіх відразу. – Такого не буває. – Як не буває? Паталогоанатом він.
Часом дивуєшся із дітей. А буває, що й цілком доросла пані може здивувати. Каже: цікаво. Як у мене може бути на праве око «мінус три», а на ліве – «мінус два», якщо тепер літо?
Заходить знайомий до сусіда, а той випиває. Питає: - Ти, що робиш? – Не бачиш. Науковий експеримент ставлю. У мене зараз 37,2, а горілка має 40 градусів. От я і досліджую, скільки треба випити, щоби піднялася до 39 або до 40.
Або ж цілком життєвий приклад. Дзвонить жіночка у «швидку». У мене головний біль і тиск. – А температура у вас яка? – У нас? Нормальна, кімнатна.
Або ж істина, котру важко заперечити. - Лікарю, які фрукти та овочі? Та він принципово не може бути вегетаріанцем. – Чого? – Бо у нього прізвище Вовк!
Колега по роботі колись спитав: - У тебе теща що робить? – Лікує. - кажу. – А ким працює: лікарем, медсестрою? – Та ні, кажу. Вона у мене пиявка. Кров ссе.
Бувають і кумедніші варіанти. – Лікарю, у мене серце болить! – Тоді вам треба догори. – Куди догори, на небо? – Спочатку догори, на другий поверх. Там кардіолог.
Або ж позитивні новини. – Ви мені казали замість пігулок їсти багато яблук, щоби пройшли проблеми із серцем, нирками і печінкою. Цілими днями їм. Тепер бігаю, як дитина! – От бачите, як організм оновлюється, очищається! Значить, тепер проблем нема? – Та не зовсім. Тепер проблема зі шлунком. Я ж у туалет бігаю.
А буває ще й не таке. Приходить дядько до лікаря і питає: - Ну що, ви все-таки знайшли у мене якусь патологію? Лікар подумав і каже: - Знайшов! У вас патологічна жадібність. – Чого це? – Бо вже п’ятий раз до мене приходите і без нічого.
Або взагалі трагікомічне. – А що у вас є від серця? – Та є різне. Вам для кого? – Для тещі. - А що саме треба? – Та щось таке надійне …
Але наша медицина – то не тільки сміх крізь сльози, але й щось парадоксальне. Як сказав один турист із Канади: як можуть бути нормальними ваші лікарі, котрі працюють за зовсім ненормальну зарплатню?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
