ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Насипаний (1967) / Проза

  Сміх крізь сльози або Медицина (гумореска)
Багато чого сказано вже про нашу медицину. Не тільки про її досягнення і біди. Але й про веселі моменти життя.
Підходить якось сусіда і питає: - В тебе знайомі медики є? – Та є один, кажу. – Нормальний? – Звичайно. Безкоштовним дохтором робить. – Ну, якщо безкоштовним, то, певно, слабенький? – Та ні, нормальний. – А він по яких органах? – Та по всіх відразу. – Такого не буває. – Як не буває? Паталогоанатом він.
Часом дивуєшся із дітей. А буває, що й цілком доросла пані може здивувати. Каже: цікаво. Як у мене може бути на праве око «мінус три», а на ліве – «мінус два», якщо тепер літо?
Заходить знайомий до сусіда, а той випиває. Питає: - Ти, що робиш? – Не бачиш. Науковий експеримент ставлю. У мене зараз 37,2, а горілка має 40 градусів. От я і досліджую, скільки треба випити, щоби піднялася до 39 або до 40.
Або ж цілком життєвий приклад. Дзвонить жіночка у «швидку». У мене головний біль і тиск. – А температура у вас яка? – У нас? Нормальна, кімнатна.
Або ж істина, котру важко заперечити. - Лікарю, які фрукти та овочі? Та він принципово не може бути вегетаріанцем. – Чого? – Бо у нього прізвище Вовк!
Колега по роботі колись спитав: - У тебе теща що робить? – Лікує. - кажу. – А ким працює: лікарем, медсестрою? – Та ні, кажу. Вона у мене пиявка. Кров ссе.
Бувають і кумедніші варіанти. – Лікарю, у мене серце болить! – Тоді вам треба догори. – Куди догори, на небо? – Спочатку догори, на другий поверх. Там кардіолог.
Або ж позитивні новини. – Ви мені казали замість пігулок їсти багато яблук, щоби пройшли проблеми із серцем, нирками і печінкою. Цілими днями їм. Тепер бігаю, як дитина! – От бачите, як організм оновлюється, очищається! Значить, тепер проблем нема? – Та не зовсім. Тепер проблема зі шлунком. Я ж у туалет бігаю.
А буває ще й не таке. Приходить дядько до лікаря і питає: - Ну що, ви все-таки знайшли у мене якусь патологію? Лікар подумав і каже: - Знайшов! У вас патологічна жадібність. – Чого це? – Бо вже п’ятий раз до мене приходите і без нічого.
Або взагалі трагікомічне. – А що у вас є від серця? – Та є різне. Вам для кого? – Для тещі. - А що саме треба? – Та щось таке надійне …
Але наша медицина – то не тільки сміх крізь сльози, але й щось парадоксальне. Як сказав один турист із Канади: як можуть бути нормальними ваші лікарі, котрі працюють за зовсім ненормальну зарплатню?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-12-27 19:04:51
Переглядів сторінки твору 1270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.605 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.216 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.17 14:13
Автор у цю хвилину відсутній