я прокинувся від головного а отже тупого болю
головне тепер випити пігулочку спазмалгону
прочитати молитву тиху
на понищення алкоголю
…тебе нема тебе не було тебе не буде до скону

тебе я придумав увечері вчора — не далі —
тоді я хотів ще придумувати це і таке інше
але звідки ці розсипані покотом
на підлозі коралі
і ці підозрілі розкидані де попало як вірші.

Цифри на папірці семизначні —
либонь номери телефонні
які записала напевно та якої нема не було
і не буде
які крутити — все одно що крутити пальцем
побіля скроні
бо результат той самий: тебе немає усюди

а далі — місто яке трамваями і сабвеями
зранку морили
шурхіт машин виповзає із-під гардинних китиць
все що було — разом із пам’яттю та із надією
разом — згоріло
головне тепер правильно
попелом розпорядитись