Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
2026.02.26
11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —
2026.02.26
11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться
2026.02.26
09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.
Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків
2026.02.26
09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.
До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
2026.02.26
06:09
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Про плотське кохання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про плотське кохання
Дружина одного купця попросила: _ Розкажи нам про плотське кохання. І грек розповів: _ Чоловіки і жінки шепочуться між собою, тому що вони перетворюють священній жест на гріховний акт. Таким є світ, у якому ми живемо. І небезпечно намагатися змінити його нинішню реальність. Проте непокора може стати чеснотою, коли ми навчимося застосовувати її.
Якщо поєднуються лише тіла, секс не існує _ існує лише втіха. Плотське кохання, в духовному поєднанні, перебуває дуже далеко від втіхи. У ньому поєднуєтся розлабленність і напруга, біль і радість, боязкість і мужність, що штовхає нас далеко за прийняті межі. Як об*єднати в симфонію стільки протележних станів? Для цього існує лише один спосіб: віддатися. Бо віддатися означає: " Я тобі довіряю".
Годі уявити соби, що відбувається, якщо ми дозволимо собі поєднати не тільки наші тіла, а й наші душі. Отже, виходьмо разом на небезпечну дорогу "віддатися". Хоч вона й небезпечна, вона єдина, яка дозволить нам пройти по собі. І хоч це й спричинить великі перетворення в нашому світі, не біймося щось загубити _ бо ми досягнемо стану повного кохання й відчинимо двері, які дозволять поєднати тіло з духом.
Забудьмо те, чого нас навчали: про те, що благородно давати й принизливо отримувати. Бо для більшості людей великодушність полягає в тому, щоб давати. Але одержувати _ це також акт любові. Дозволити іншому зробити нас щасливим і його.
У сексуальному акті, коли ми надто великодушні й наша головна турбота _ догодити партнерові, наша втіха може зменшитися або й зовсім зійти нанівець. Колі ми спроможні давати й одержувати однаково затято, тіло стає напруженним, як тятива лука, але розум розслаблюється, як стріла, що готова вилетіти. Мозок більше не керує процесом, єдиним провідніком залишається інстинкт. Тіло й душа зустрічаються, й Божественна Енергія вибухає. І не тільки в тих частинах організму, які більшість людей вважають єротичними. Кожна волосинка на голові, кожен клаптик шкіри випромінює світло іншого кольору, сприяючого тому, щоб дві річки злилися в одну, могутнішу і гарнішу.
Усе духовне виражає себе у видимій формі, усе видиме перетворюється на духовну енергію. Усе дозволяється, якщо все приймається. Любов іноді стомлюється говорити лише мовою ніжності. Тоді ми дозволяємо, щоб вона виразила себе в усьому блиску, палаючи, як сонце, й руйнуючи ліс своїм вітром. Якщо один із партнерів віддається цілком, другий зробить те саме _ тоді сором перетвориться на цікавість. А цікавість спонукає нас дослідити в собі все те, чого ми раніше не знали.
Ми намагаємося дивитись на секс, як на жертвоприношення.
Ритуал перетворення. Як і в кожному ритуалі, екстаз присутній і звеличує фінал. Але він не єдина мета. Набагато важливіше подолати з партнером дорогу, яка привела на невідому територію, де ми знайшли золото, ладан и мирру.
Надайте священному зміст священного. Іноді трапляються хвилини сумніву, але завжди слід пам*ятати: ми не самотні в ці хвилини - обидві сторони відчувають те саме. Відкривайте без страху скриньку своїх фантазій. Мужність одного стимулює хоробрість другого. І справжні закохані зможуть увійти в сад краси без страху, що їх осудять. Тепер ітиметься не про зустріч двох тіл і двух душ, а про єдине джерело звідки б*є справжня вода життя.
Зорі милуватимуться вашими голими тілами, і вони не знатимуть сорому. Пташки літатимуть близько, і закохані наслідуватимуть пурхання їхніх крил.
Дикі звірі наближатимуться до вас з осторогою, бо те, що вони побачать, також буде виявом життя дикого. Й вони нахилятимуть голови на знак поваги й покори. І час перестане існувати. Бо на землі втіхи, де народжується справжне кохання, усе нескінченне.
Якщо поєднуються лише тіла, секс не існує _ існує лише втіха. Плотське кохання, в духовному поєднанні, перебуває дуже далеко від втіхи. У ньому поєднуєтся розлабленність і напруга, біль і радість, боязкість і мужність, що штовхає нас далеко за прийняті межі. Як об*єднати в симфонію стільки протележних станів? Для цього існує лише один спосіб: віддатися. Бо віддатися означає: " Я тобі довіряю".
Годі уявити соби, що відбувається, якщо ми дозволимо собі поєднати не тільки наші тіла, а й наші душі. Отже, виходьмо разом на небезпечну дорогу "віддатися". Хоч вона й небезпечна, вона єдина, яка дозволить нам пройти по собі. І хоч це й спричинить великі перетворення в нашому світі, не біймося щось загубити _ бо ми досягнемо стану повного кохання й відчинимо двері, які дозволять поєднати тіло з духом.
Забудьмо те, чого нас навчали: про те, що благородно давати й принизливо отримувати. Бо для більшості людей великодушність полягає в тому, щоб давати. Але одержувати _ це також акт любові. Дозволити іншому зробити нас щасливим і його.
У сексуальному акті, коли ми надто великодушні й наша головна турбота _ догодити партнерові, наша втіха може зменшитися або й зовсім зійти нанівець. Колі ми спроможні давати й одержувати однаково затято, тіло стає напруженним, як тятива лука, але розум розслаблюється, як стріла, що готова вилетіти. Мозок більше не керує процесом, єдиним провідніком залишається інстинкт. Тіло й душа зустрічаються, й Божественна Енергія вибухає. І не тільки в тих частинах організму, які більшість людей вважають єротичними. Кожна волосинка на голові, кожен клаптик шкіри випромінює світло іншого кольору, сприяючого тому, щоб дві річки злилися в одну, могутнішу і гарнішу.
Усе духовне виражає себе у видимій формі, усе видиме перетворюється на духовну енергію. Усе дозволяється, якщо все приймається. Любов іноді стомлюється говорити лише мовою ніжності. Тоді ми дозволяємо, щоб вона виразила себе в усьому блиску, палаючи, як сонце, й руйнуючи ліс своїм вітром. Якщо один із партнерів віддається цілком, другий зробить те саме _ тоді сором перетвориться на цікавість. А цікавість спонукає нас дослідити в собі все те, чого ми раніше не знали.
Ми намагаємося дивитись на секс, як на жертвоприношення.
Ритуал перетворення. Як і в кожному ритуалі, екстаз присутній і звеличує фінал. Але він не єдина мета. Набагато важливіше подолати з партнером дорогу, яка привела на невідому територію, де ми знайшли золото, ладан и мирру.
Надайте священному зміст священного. Іноді трапляються хвилини сумніву, але завжди слід пам*ятати: ми не самотні в ці хвилини - обидві сторони відчувають те саме. Відкривайте без страху скриньку своїх фантазій. Мужність одного стимулює хоробрість другого. І справжні закохані зможуть увійти в сад краси без страху, що їх осудять. Тепер ітиметься не про зустріч двох тіл і двух душ, а про єдине джерело звідки б*є справжня вода життя.
Зорі милуватимуться вашими голими тілами, і вони не знатимуть сорому. Пташки літатимуть близько, і закохані наслідуватимуть пурхання їхніх крил.
Дикі звірі наближатимуться до вас з осторогою, бо те, що вони побачать, також буде виявом життя дикого. Й вони нахилятимуть голови на знак поваги й покори. І час перестане існувати. Бо на землі втіхи, де народжується справжне кохання, усе нескінченне.
Текст записано на на пергаменті, приблизно 1307 року християнської ери. Про це і розповів вам.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
