Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Про плотське кохання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про плотське кохання
Дружина одного купця попросила: _ Розкажи нам про плотське кохання. І грек розповів: _ Чоловіки і жінки шепочуться між собою, тому що вони перетворюють священній жест на гріховний акт. Таким є світ, у якому ми живемо. І небезпечно намагатися змінити його нинішню реальність. Проте непокора може стати чеснотою, коли ми навчимося застосовувати її.
Якщо поєднуються лише тіла, секс не існує _ існує лише втіха. Плотське кохання, в духовному поєднанні, перебуває дуже далеко від втіхи. У ньому поєднуєтся розлабленність і напруга, біль і радість, боязкість і мужність, що штовхає нас далеко за прийняті межі. Як об*єднати в симфонію стільки протележних станів? Для цього існує лише один спосіб: віддатися. Бо віддатися означає: " Я тобі довіряю".
Годі уявити соби, що відбувається, якщо ми дозволимо собі поєднати не тільки наші тіла, а й наші душі. Отже, виходьмо разом на небезпечну дорогу "віддатися". Хоч вона й небезпечна, вона єдина, яка дозволить нам пройти по собі. І хоч це й спричинить великі перетворення в нашому світі, не біймося щось загубити _ бо ми досягнемо стану повного кохання й відчинимо двері, які дозволять поєднати тіло з духом.
Забудьмо те, чого нас навчали: про те, що благородно давати й принизливо отримувати. Бо для більшості людей великодушність полягає в тому, щоб давати. Але одержувати _ це також акт любові. Дозволити іншому зробити нас щасливим і його.
У сексуальному акті, коли ми надто великодушні й наша головна турбота _ догодити партнерові, наша втіха може зменшитися або й зовсім зійти нанівець. Колі ми спроможні давати й одержувати однаково затято, тіло стає напруженним, як тятива лука, але розум розслаблюється, як стріла, що готова вилетіти. Мозок більше не керує процесом, єдиним провідніком залишається інстинкт. Тіло й душа зустрічаються, й Божественна Енергія вибухає. І не тільки в тих частинах організму, які більшість людей вважають єротичними. Кожна волосинка на голові, кожен клаптик шкіри випромінює світло іншого кольору, сприяючого тому, щоб дві річки злилися в одну, могутнішу і гарнішу.
Усе духовне виражає себе у видимій формі, усе видиме перетворюється на духовну енергію. Усе дозволяється, якщо все приймається. Любов іноді стомлюється говорити лише мовою ніжності. Тоді ми дозволяємо, щоб вона виразила себе в усьому блиску, палаючи, як сонце, й руйнуючи ліс своїм вітром. Якщо один із партнерів віддається цілком, другий зробить те саме _ тоді сором перетвориться на цікавість. А цікавість спонукає нас дослідити в собі все те, чого ми раніше не знали.
Ми намагаємося дивитись на секс, як на жертвоприношення.
Ритуал перетворення. Як і в кожному ритуалі, екстаз присутній і звеличує фінал. Але він не єдина мета. Набагато важливіше подолати з партнером дорогу, яка привела на невідому територію, де ми знайшли золото, ладан и мирру.
Надайте священному зміст священного. Іноді трапляються хвилини сумніву, але завжди слід пам*ятати: ми не самотні в ці хвилини - обидві сторони відчувають те саме. Відкривайте без страху скриньку своїх фантазій. Мужність одного стимулює хоробрість другого. І справжні закохані зможуть увійти в сад краси без страху, що їх осудять. Тепер ітиметься не про зустріч двох тіл і двух душ, а про єдине джерело звідки б*є справжня вода життя.
Зорі милуватимуться вашими голими тілами, і вони не знатимуть сорому. Пташки літатимуть близько, і закохані наслідуватимуть пурхання їхніх крил.
Дикі звірі наближатимуться до вас з осторогою, бо те, що вони побачать, також буде виявом життя дикого. Й вони нахилятимуть голови на знак поваги й покори. І час перестане існувати. Бо на землі втіхи, де народжується справжне кохання, усе нескінченне.
Якщо поєднуються лише тіла, секс не існує _ існує лише втіха. Плотське кохання, в духовному поєднанні, перебуває дуже далеко від втіхи. У ньому поєднуєтся розлабленність і напруга, біль і радість, боязкість і мужність, що штовхає нас далеко за прийняті межі. Як об*єднати в симфонію стільки протележних станів? Для цього існує лише один спосіб: віддатися. Бо віддатися означає: " Я тобі довіряю".
Годі уявити соби, що відбувається, якщо ми дозволимо собі поєднати не тільки наші тіла, а й наші душі. Отже, виходьмо разом на небезпечну дорогу "віддатися". Хоч вона й небезпечна, вона єдина, яка дозволить нам пройти по собі. І хоч це й спричинить великі перетворення в нашому світі, не біймося щось загубити _ бо ми досягнемо стану повного кохання й відчинимо двері, які дозволять поєднати тіло з духом.
Забудьмо те, чого нас навчали: про те, що благородно давати й принизливо отримувати. Бо для більшості людей великодушність полягає в тому, щоб давати. Але одержувати _ це також акт любові. Дозволити іншому зробити нас щасливим і його.
У сексуальному акті, коли ми надто великодушні й наша головна турбота _ догодити партнерові, наша втіха може зменшитися або й зовсім зійти нанівець. Колі ми спроможні давати й одержувати однаково затято, тіло стає напруженним, як тятива лука, але розум розслаблюється, як стріла, що готова вилетіти. Мозок більше не керує процесом, єдиним провідніком залишається інстинкт. Тіло й душа зустрічаються, й Божественна Енергія вибухає. І не тільки в тих частинах організму, які більшість людей вважають єротичними. Кожна волосинка на голові, кожен клаптик шкіри випромінює світло іншого кольору, сприяючого тому, щоб дві річки злилися в одну, могутнішу і гарнішу.
Усе духовне виражає себе у видимій формі, усе видиме перетворюється на духовну енергію. Усе дозволяється, якщо все приймається. Любов іноді стомлюється говорити лише мовою ніжності. Тоді ми дозволяємо, щоб вона виразила себе в усьому блиску, палаючи, як сонце, й руйнуючи ліс своїм вітром. Якщо один із партнерів віддається цілком, другий зробить те саме _ тоді сором перетвориться на цікавість. А цікавість спонукає нас дослідити в собі все те, чого ми раніше не знали.
Ми намагаємося дивитись на секс, як на жертвоприношення.
Ритуал перетворення. Як і в кожному ритуалі, екстаз присутній і звеличує фінал. Але він не єдина мета. Набагато важливіше подолати з партнером дорогу, яка привела на невідому територію, де ми знайшли золото, ладан и мирру.
Надайте священному зміст священного. Іноді трапляються хвилини сумніву, але завжди слід пам*ятати: ми не самотні в ці хвилини - обидві сторони відчувають те саме. Відкривайте без страху скриньку своїх фантазій. Мужність одного стимулює хоробрість другого. І справжні закохані зможуть увійти в сад краси без страху, що їх осудять. Тепер ітиметься не про зустріч двох тіл і двух душ, а про єдине джерело звідки б*є справжня вода життя.
Зорі милуватимуться вашими голими тілами, і вони не знатимуть сорому. Пташки літатимуть близько, і закохані наслідуватимуть пурхання їхніх крил.
Дикі звірі наближатимуться до вас з осторогою, бо те, що вони побачать, також буде виявом життя дикого. Й вони нахилятимуть голови на знак поваги й покори. І час перестане існувати. Бо на землі втіхи, де народжується справжне кохання, усе нескінченне.
Текст записано на на пергаменті, приблизно 1307 року християнської ери. Про це і розповів вам.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
