Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Батьківські настанови до дітей
Одного разу діти запитали у татуся: Чому деякі люди домагаються більшого успіху, ніж інші?
Батько подивився до дітей і відповів: Успіх не залежить від того, визнають його інші чи не визнають. Він є результатом того, що ви задумали. Коли прийде пора збірати врожай, кожен може сказати собі самому: "Мені вдалося". Ви спромоглися закінчити те, що почали, попри те, що вам не вдалося передбачити всіх перешкод, які зустрілися на вашому шляху. А коли ваш єнтузіазм закінчується через труднощі, ві звертаєтеся до дисципліни. Коли буває таке, що дисципліна загрожувала покинути вас, ви використовували час для необхідного відпочинку і щоб обміркувати кроки, які доведеться зробити в майбутньому. І це дуже добре, адже ви недозволили поразкам, які неминучі для кожного, хто чимось ризикує, паралізувати себе. Ви не думали про те, що ви втратите, коли у вас виникла ідея, яка себе не виправдила, певного часу... Ви не зупинилися, коли мали хвилини слави, бо мети ще не було досягнуто. Коли ви зрозуміли, що вам доведеться просити допомоги, ви не відчули себе приниженим. А коли довідувалися, що хтось потребує допомоги, ви показали все, чого навчилися, не прагнучи відкрити таємниці, якими користувалися інші. Для того хто постукає в двері, вони відчиняться. Хто просить, знає, що отримає. Хто втішає, знає, що втішать і його. Навіть якщо це відбудеться тоді, коли ви чекаєте, рано чи пізно вам пощастить побачити плоди того, чим ви щедро й великодушно ділилися. Успіх приходить до тих, хто не гає часу, порівнюючи те, що він робить, із тим, що роблять інші. Він заходить у дім до того, хто щодня каже: " Тобі, я відам усе найкраще з того, що в мене є".
Люди, які прагнуть лише успіху, майже ніколи не домагаються його, бо він є не метою в собі, а наслідком. Одержимість не допомогає ні в чому, вона переплутує дороги й кінець кінцем забирає втіху - життя. Навіть увесь світ, який має купу золота, яку тільки ви можете собі уявити, не можна вважати багатим. Богатим є той, хто перебуває в контакті з енергією Любові в кожну мить існування. Важливо завжди зберігати в уяві свою мету. Але, коли ви просуваєтесь вперед, вам ніколи не варто вряди-годи зупинятися й роздивлятися навколо. За кожним кроком дороги ви можете бачити трохи далі - користуйтеся цим, щоб відкривати речі, яких ви досі не помічали. У такі хвилини важливо подумати: " Чи мої цінності недоторкані? Чи я намагаюся догодити іншим і зробити те, чого чекають вони від мене, або я цілком переконаний, що моя праця є виразом моєї душі й мого запалу. Я прагну досягти успіху за будь-яку ціну, або хочу себе вважати особою успішною, тому що наповнюю всі свої дні Любов*ю? Наповнення себе Любов*ю, саме в цьому полягає успіх - збагатити Любов*ю свое життя, а не напхати свої скрині золотом. Чодовік мjже сказати: " Я застосую свої гроші для того, щоб сіяти, обробляти поле, збирати врожай і наповнювати свої житниці плодами врожаю, аби мені нічого не бракувало". Але, з*являється Небажана Гостя й усі його зусилля стають марними.
Той, хто має вуха, не хай слухає, а той хто має очі - побачить.
Не намагайтеся скорочувати собі шлях, а проходьте його так, щоб кожна ваша дія залишала землю твердішою, а краєвид гарнішим.
Не намагайтеся бути Володарем Часу. Але, важливо бути Господарем свого життя. Якщо ви зберете раніше посіяні вами плоди, вони будуть зеленими й не подарують втіхи нікому. Якщо, зі страху чи через невпевненність ви відкладете Дар на потім, ваші плоди погниють. тому шануйте час між сівбою та збиранням врожаю. А потім чекайте чуда перетворення. Воно справдиться. Поки слова затримуються в горлі, їх не можна назвати поемою. Поки нитки не з*єднуються руками тих, хто з ними працює, їх не можна назвати тканиною.
Коли настає хвилина показати іншим свій Дар, усі проймаються захватом і кажуть, розмовляючи між собою: " Перед нами чоловік успіху, бо всі прагнуть його праці". Майже ніхто не поцікавиться, яких зусиль потрібно йому було, щоб здобути їх. Той, хто працював із Любовью, домагається, завжди,надзвичайної краси зробленного ним, що її не кожному можна побачити очима. Успіх, коли він приходить - здається чимось надприроднім у світі. А проте, якби хтось наважився запитати, творець успіху йому відповів би : я думав усе покинути, мені здавалося, що Бог мене не слухає(Прости мене, Боже!), багато разів мені доводилося змінити напрямок мого руху, а іноді я навіть сходив з дороги. Але попри все я знову рушав уперед, бо був переконаний, що немає іншого шляху прожити моє життя. Слава Тобі, Боже наш, я навчився розуміти, що мости випробувань потрібно переходити, після чого їх потрібно руйнувати.
Я, як поєт, хлібороб, митець, солдат, батько, комерсант, торговець, професор, політик, учений і чоловік, який майже не дбає про свій дім і своїх дітей.
Я бачу, що є чимало людей, більш знаменитих, ніж я, і в багатьох випадках свою славу вони заслужили. В інших випадках люди лише виражають дароване їм життя марнотою або гонором, і вони не витримають випробування часом.
Отже, то що ж таке успіх?
Це можливість щовечора лягати і вранці прокидатися з миром в душі.
Хай ваші кроки, в життєвій ниві, супроджують молитви - до Любові!
Ідіть із миром.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Батьківські настанови до дітей
« Тогда принял Бог человека как творение неопределенного образа и, поставив его в центре мира, сказал: "…Я ставлю тебя в центре мира, чтобы оттуда тебе было удобнее обозревать все, что есть в мире. Я не сделал тебя ни небесным, ни земным, ни смертным, ни бессмертным, чтобы ты сам, свободный и славный мастер, сформировал себя в образе, который ты предпочитаешь. Ты можешь переродиться в низшие, неразумные существа, но можешь переродиться по велению своей души и в высшие божественные. О, высшая щедрость Бога-отца! О высшее и восхитительное счастье человека, которому дано владеть тем, чем пожелает, и быть тем, чем хочет!"»
Пико делла Мирандолы «Речь о достоинстве человека»
Одного разу діти запитали у татуся: Чому деякі люди домагаються більшого успіху, ніж інші?
Батько подивився до дітей і відповів: Успіх не залежить від того, визнають його інші чи не визнають. Він є результатом того, що ви задумали. Коли прийде пора збірати врожай, кожен може сказати собі самому: "Мені вдалося". Ви спромоглися закінчити те, що почали, попри те, що вам не вдалося передбачити всіх перешкод, які зустрілися на вашому шляху. А коли ваш єнтузіазм закінчується через труднощі, ві звертаєтеся до дисципліни. Коли буває таке, що дисципліна загрожувала покинути вас, ви використовували час для необхідного відпочинку і щоб обміркувати кроки, які доведеться зробити в майбутньому. І це дуже добре, адже ви недозволили поразкам, які неминучі для кожного, хто чимось ризикує, паралізувати себе. Ви не думали про те, що ви втратите, коли у вас виникла ідея, яка себе не виправдила, певного часу... Ви не зупинилися, коли мали хвилини слави, бо мети ще не було досягнуто. Коли ви зрозуміли, що вам доведеться просити допомоги, ви не відчули себе приниженим. А коли довідувалися, що хтось потребує допомоги, ви показали все, чого навчилися, не прагнучи відкрити таємниці, якими користувалися інші. Для того хто постукає в двері, вони відчиняться. Хто просить, знає, що отримає. Хто втішає, знає, що втішать і його. Навіть якщо це відбудеться тоді, коли ви чекаєте, рано чи пізно вам пощастить побачити плоди того, чим ви щедро й великодушно ділилися. Успіх приходить до тих, хто не гає часу, порівнюючи те, що він робить, із тим, що роблять інші. Він заходить у дім до того, хто щодня каже: " Тобі, я відам усе найкраще з того, що в мене є".
Люди, які прагнуть лише успіху, майже ніколи не домагаються його, бо він є не метою в собі, а наслідком. Одержимість не допомогає ні в чому, вона переплутує дороги й кінець кінцем забирає втіху - життя. Навіть увесь світ, який має купу золота, яку тільки ви можете собі уявити, не можна вважати багатим. Богатим є той, хто перебуває в контакті з енергією Любові в кожну мить існування. Важливо завжди зберігати в уяві свою мету. Але, коли ви просуваєтесь вперед, вам ніколи не варто вряди-годи зупинятися й роздивлятися навколо. За кожним кроком дороги ви можете бачити трохи далі - користуйтеся цим, щоб відкривати речі, яких ви досі не помічали. У такі хвилини важливо подумати: " Чи мої цінності недоторкані? Чи я намагаюся догодити іншим і зробити те, чого чекають вони від мене, або я цілком переконаний, що моя праця є виразом моєї душі й мого запалу. Я прагну досягти успіху за будь-яку ціну, або хочу себе вважати особою успішною, тому що наповнюю всі свої дні Любов*ю? Наповнення себе Любов*ю, саме в цьому полягає успіх - збагатити Любов*ю свое життя, а не напхати свої скрині золотом. Чодовік мjже сказати: " Я застосую свої гроші для того, щоб сіяти, обробляти поле, збирати врожай і наповнювати свої житниці плодами врожаю, аби мені нічого не бракувало". Але, з*являється Небажана Гостя й усі його зусилля стають марними.
Той, хто має вуха, не хай слухає, а той хто має очі - побачить.
Не намагайтеся скорочувати собі шлях, а проходьте його так, щоб кожна ваша дія залишала землю твердішою, а краєвид гарнішим.
Не намагайтеся бути Володарем Часу. Але, важливо бути Господарем свого життя. Якщо ви зберете раніше посіяні вами плоди, вони будуть зеленими й не подарують втіхи нікому. Якщо, зі страху чи через невпевненність ви відкладете Дар на потім, ваші плоди погниють. тому шануйте час між сівбою та збиранням врожаю. А потім чекайте чуда перетворення. Воно справдиться. Поки слова затримуються в горлі, їх не можна назвати поемою. Поки нитки не з*єднуються руками тих, хто з ними працює, їх не можна назвати тканиною.
Коли настає хвилина показати іншим свій Дар, усі проймаються захватом і кажуть, розмовляючи між собою: " Перед нами чоловік успіху, бо всі прагнуть його праці". Майже ніхто не поцікавиться, яких зусиль потрібно йому було, щоб здобути їх. Той, хто працював із Любовью, домагається, завжди,надзвичайної краси зробленного ним, що її не кожному можна побачити очима. Успіх, коли він приходить - здається чимось надприроднім у світі. А проте, якби хтось наважився запитати, творець успіху йому відповів би : я думав усе покинути, мені здавалося, що Бог мене не слухає(Прости мене, Боже!), багато разів мені доводилося змінити напрямок мого руху, а іноді я навіть сходив з дороги. Але попри все я знову рушав уперед, бо був переконаний, що немає іншого шляху прожити моє життя. Слава Тобі, Боже наш, я навчився розуміти, що мости випробувань потрібно переходити, після чого їх потрібно руйнувати.
Я, як поєт, хлібороб, митець, солдат, батько, комерсант, торговець, професор, політик, учений і чоловік, який майже не дбає про свій дім і своїх дітей.
Я бачу, що є чимало людей, більш знаменитих, ніж я, і в багатьох випадках свою славу вони заслужили. В інших випадках люди лише виражають дароване їм життя марнотою або гонором, і вони не витримають випробування часом.
Отже, то що ж таке успіх?
Це можливість щовечора лягати і вранці прокидатися з миром в душі.
Хай ваші кроки, в життєвій ниві, супроджують молитви - до Любові!
Ідіть із миром.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
