Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.10
07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
2026.07.09
19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
2026.07.09
17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
2026.07.09
09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
2026.07.09
09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
2026.07.09
07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
2026.07.09
03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак - отак!
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак - отак!
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
2026.07.08
13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
2026.07.08
13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
2026.07.08
10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч
2026.07.08
06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кассандра Рімскі (1982) /
Вірші
Блендер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блендер
коханий! я купила нам новий блендер. він є гаджетом останнього покоління.
я піду нафарбую нігті бузковим, розіллю залишки туги самотужки.
це все тому, що занадто давно не відчувала твоїх колін я,
не відчувала, як вони впираються в стіну, щоб закінчити і годинами шепотіти на вушко.
я сьогодні купила собі нову сукню, з квітками, як ти любиш і етнічними візерунками,
причесалася, як на свято, приготувала м'ясо і салат мізерія.
я ніколи не зможу забути, як в тобі все тремтіло, хрумтіло, хрумкало,
варто лише згадати - відчувається, бо не можу я, в дзені я.
наша сусідка Пані Неллі поїхала до Росії,
а вчора, в черговий раз, забухав Грицько з двадцять п'ятої,
Пан Денис вчора знову возив вагітну жінку на узі і,
сказали, що все добре і вона продовжує тішитися з курчатами.
коханий! ми знайдемо варіанти, знайдемо чітко, як зорі вночі, я не боюся!
пиво буде литися річкою, чистою, безлімітно,
все, як турецький готель, все, обіцяю тобі, ол інклюзів,
все без зайвих людей, без маячні, без набридлих тобі нісенітниць.
я годую кота, ти мій кіт, ти мій лан, ти до мене лащишся,
я повісила рушник над ліжком, замовила на тебе службу у храмі.
коханий! я купила нам новий блендер! це стосунки, життя покращиться,
я буду робити ранкові смузі, вечірні м'яса, все на світі, хоч орігамі.
любий мій! дідька! я відремонтувала труби,
вода тече лескою, тонкою, ніжною, все, як ти мріяв!
хоч вночі мене розбуди, я знаю на пам'ять всі твої ролики на ютубі,
я все роблю, як ти: щосуботи відвідую модну подію.
дідька! я не жива без тебе! давай поїдемо на свята кудись в бік Івано-Франківську.
я відчайдушна без тебе, я захлинуюсь у бажанні і в горі.
мені самій на дворі незрозуміло, мені там і сніжно, і слизько,
кепські справи, я наливаю восьму філіжанку чорної чистої, я чепурюся так, ніби ти поряд.
я божеволію без тебе, я слухаю псевдоліричну попсу,
невже ти не отримав мої листи, невже не захотів дізнатися подробиці?
я перечитала Керрола, я вже зовсім, як він, я курзу-верзу,
з мене тече, з мене ллється, б'ється в клітинах сукрОвиця.
та тобі фіолетово, все тобі байдуже, все мої блендери, всі мої гаджети,
я не знаю, куди себе подіти, вештаюсь вулицями старого центру.
ти ж так любив наші кактуси і ходив в ботанічний сад же ти.
коханий, я купила нам новий блендер. коханий, я купила нам новий блендер.
коханий, я купила нам новий блендер.
я піду нафарбую нігті бузковим, розіллю залишки туги самотужки.
це все тому, що занадто давно не відчувала твоїх колін я,
не відчувала, як вони впираються в стіну, щоб закінчити і годинами шепотіти на вушко.
я сьогодні купила собі нову сукню, з квітками, як ти любиш і етнічними візерунками,
причесалася, як на свято, приготувала м'ясо і салат мізерія.
я ніколи не зможу забути, як в тобі все тремтіло, хрумтіло, хрумкало,
варто лише згадати - відчувається, бо не можу я, в дзені я.
наша сусідка Пані Неллі поїхала до Росії,
а вчора, в черговий раз, забухав Грицько з двадцять п'ятої,
Пан Денис вчора знову возив вагітну жінку на узі і,
сказали, що все добре і вона продовжує тішитися з курчатами.
коханий! ми знайдемо варіанти, знайдемо чітко, як зорі вночі, я не боюся!
пиво буде литися річкою, чистою, безлімітно,
все, як турецький готель, все, обіцяю тобі, ол інклюзів,
все без зайвих людей, без маячні, без набридлих тобі нісенітниць.
я годую кота, ти мій кіт, ти мій лан, ти до мене лащишся,
я повісила рушник над ліжком, замовила на тебе службу у храмі.
коханий! я купила нам новий блендер! це стосунки, життя покращиться,
я буду робити ранкові смузі, вечірні м'яса, все на світі, хоч орігамі.
любий мій! дідька! я відремонтувала труби,
вода тече лескою, тонкою, ніжною, все, як ти мріяв!
хоч вночі мене розбуди, я знаю на пам'ять всі твої ролики на ютубі,
я все роблю, як ти: щосуботи відвідую модну подію.
дідька! я не жива без тебе! давай поїдемо на свята кудись в бік Івано-Франківську.
я відчайдушна без тебе, я захлинуюсь у бажанні і в горі.
мені самій на дворі незрозуміло, мені там і сніжно, і слизько,
кепські справи, я наливаю восьму філіжанку чорної чистої, я чепурюся так, ніби ти поряд.
я божеволію без тебе, я слухаю псевдоліричну попсу,
невже ти не отримав мої листи, невже не захотів дізнатися подробиці?
я перечитала Керрола, я вже зовсім, як він, я курзу-верзу,
з мене тече, з мене ллється, б'ється в клітинах сукрОвиця.
та тобі фіолетово, все тобі байдуже, все мої блендери, всі мої гаджети,
я не знаю, куди себе подіти, вештаюсь вулицями старого центру.
ти ж так любив наші кактуси і ходив в ботанічний сад же ти.
коханий, я купила нам новий блендер. коханий, я купила нам новий блендер.
коханий, я купила нам новий блендер.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Старі гамаші"
• Перейти на сторінку •
"Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити"
• Перейти на сторінку •
"Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити"
Про публікацію
