Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.09
19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
2026.01.09
19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
2026.01.09
18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
2026.01.09
11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
2026.01.08
12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…
2026.01.08
10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.
Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кассандра Рімскі (1982) /
Вірші
Блендер
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блендер
коханий! я купила нам новий блендер. він є гаджетом останнього покоління.
я піду нафарбую нігті бузковим, розіллю залишки туги самотужки.
це все тому, що занадто давно не відчувала твоїх колін я,
не відчувала, як вони впираються в стіну, щоб закінчити і годинами шепотіти на вушко.
я сьогодні купила собі нову сукню, з квітками, як ти любиш і етнічними візерунками,
причесалася, як на свято, приготувала м'ясо і салат мізерія.
я ніколи не зможу забути, як в тобі все тремтіло, хрумтіло, хрумкало,
варто лише згадати - відчувається, бо не можу я, в дзені я.
наша сусідка Пані Неллі поїхала до Росії,
а вчора, в черговий раз, забухав Грицько з двадцять п'ятої,
Пан Денис вчора знову возив вагітну жінку на узі і,
сказали, що все добре і вона продовжує тішитися з курчатами.
коханий! ми знайдемо варіанти, знайдемо чітко, як зорі вночі, я не боюся!
пиво буде литися річкою, чистою, безлімітно,
все, як турецький готель, все, обіцяю тобі, ол інклюзів,
все без зайвих людей, без маячні, без набридлих тобі нісенітниць.
я годую кота, ти мій кіт, ти мій лан, ти до мене лащишся,
я повісила рушник над ліжком, замовила на тебе службу у храмі.
коханий! я купила нам новий блендер! це стосунки, життя покращиться,
я буду робити ранкові смузі, вечірні м'яса, все на світі, хоч орігамі.
любий мій! дідька! я відремонтувала труби,
вода тече лескою, тонкою, ніжною, все, як ти мріяв!
хоч вночі мене розбуди, я знаю на пам'ять всі твої ролики на ютубі,
я все роблю, як ти: щосуботи відвідую модну подію.
дідька! я не жива без тебе! давай поїдемо на свята кудись в бік Івано-Франківську.
я відчайдушна без тебе, я захлинуюсь у бажанні і в горі.
мені самій на дворі незрозуміло, мені там і сніжно, і слизько,
кепські справи, я наливаю восьму філіжанку чорної чистої, я чепурюся так, ніби ти поряд.
я божеволію без тебе, я слухаю псевдоліричну попсу,
невже ти не отримав мої листи, невже не захотів дізнатися подробиці?
я перечитала Керрола, я вже зовсім, як він, я курзу-верзу,
з мене тече, з мене ллється, б'ється в клітинах сукрОвиця.
та тобі фіолетово, все тобі байдуже, все мої блендери, всі мої гаджети,
я не знаю, куди себе подіти, вештаюсь вулицями старого центру.
ти ж так любив наші кактуси і ходив в ботанічний сад же ти.
коханий, я купила нам новий блендер. коханий, я купила нам новий блендер.
коханий, я купила нам новий блендер.
я піду нафарбую нігті бузковим, розіллю залишки туги самотужки.
це все тому, що занадто давно не відчувала твоїх колін я,
не відчувала, як вони впираються в стіну, щоб закінчити і годинами шепотіти на вушко.
я сьогодні купила собі нову сукню, з квітками, як ти любиш і етнічними візерунками,
причесалася, як на свято, приготувала м'ясо і салат мізерія.
я ніколи не зможу забути, як в тобі все тремтіло, хрумтіло, хрумкало,
варто лише згадати - відчувається, бо не можу я, в дзені я.
наша сусідка Пані Неллі поїхала до Росії,
а вчора, в черговий раз, забухав Грицько з двадцять п'ятої,
Пан Денис вчора знову возив вагітну жінку на узі і,
сказали, що все добре і вона продовжує тішитися з курчатами.
коханий! ми знайдемо варіанти, знайдемо чітко, як зорі вночі, я не боюся!
пиво буде литися річкою, чистою, безлімітно,
все, як турецький готель, все, обіцяю тобі, ол інклюзів,
все без зайвих людей, без маячні, без набридлих тобі нісенітниць.
я годую кота, ти мій кіт, ти мій лан, ти до мене лащишся,
я повісила рушник над ліжком, замовила на тебе службу у храмі.
коханий! я купила нам новий блендер! це стосунки, життя покращиться,
я буду робити ранкові смузі, вечірні м'яса, все на світі, хоч орігамі.
любий мій! дідька! я відремонтувала труби,
вода тече лескою, тонкою, ніжною, все, як ти мріяв!
хоч вночі мене розбуди, я знаю на пам'ять всі твої ролики на ютубі,
я все роблю, як ти: щосуботи відвідую модну подію.
дідька! я не жива без тебе! давай поїдемо на свята кудись в бік Івано-Франківську.
я відчайдушна без тебе, я захлинуюсь у бажанні і в горі.
мені самій на дворі незрозуміло, мені там і сніжно, і слизько,
кепські справи, я наливаю восьму філіжанку чорної чистої, я чепурюся так, ніби ти поряд.
я божеволію без тебе, я слухаю псевдоліричну попсу,
невже ти не отримав мої листи, невже не захотів дізнатися подробиці?
я перечитала Керрола, я вже зовсім, як він, я курзу-верзу,
з мене тече, з мене ллється, б'ється в клітинах сукрОвиця.
та тобі фіолетово, все тобі байдуже, все мої блендери, всі мої гаджети,
я не знаю, куди себе подіти, вештаюсь вулицями старого центру.
ти ж так любив наші кактуси і ходив в ботанічний сад же ти.
коханий, я купила нам новий блендер. коханий, я купила нам новий блендер.
коханий, я купила нам новий блендер.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Старі гамаші"
• Перейти на сторінку •
"Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити"
• Перейти на сторінку •
"Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити"
Про публікацію
