ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Кассандра Рімскі (1982) / Вірші

 Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити
Сьогоднi я прокинулася I зрозумiла, що бiльше нiколи не буду курити.
Хоча упродовж десяти рокiв я навiть не уявляла, що це взагалi реально.
Як можна не запалити цигарку, сидячи десь на терасi Криту?
Та у якийсь момент нам всiм доводиться натискати на гальма.
А лiкуватися я планую пуером I твоїм коханням.
Я буду дихати цигарковим димом, що лишився на твоєму волоссi,
A потiм цiлуватиму твоi пальцi, I не тiльки тi, що ти їми тримав джерело цигаркового диму,
Я буду цiлувати всi твоi пальцi, всi до останнього, I нiколи не стане досить,
Ми булемо кохатися, як вiдчайдушнi cтуденти, не зупиняючись, без перерви на вiдпочинок.
А потiм запиватимемо наше солодке небо двадцятирiчним витриманим пуером,
I не так вже й важливо, що завтра ти будеш вже у Парижi, a я тiльки пiд'їзжатиму до Берлiну.
Ми люди iншого свiту, ти, головне, кохай мене, сильнiше, швидше, це замicть цукерок,
Кохай мене, скiльки е сили в ногах, скiльки шановний космос вiдмipяв нашим колiнам.
Я потiм буду чекати на свiй лiтак I нервово тупотiти п'ятками, згадуючи всi твої кульмiнацiї,
Я не шукаю легких шляхiв, твоє волосся для мене фетиш, I воно вводить мене в стан когнiтивного дисонансу.
Я сьогоднi кинула курити, я лiкуюся витриманим пуером I твоїми м'якими пальцями.
Я сiдаю у позу лотоса I пiдiймаюсь в повiтрi, кайфуючи вiд власного трансу.
А ти будеш малювати мої портрети десь на пляжах яскравої Калiфорнiї,
На пicку, I щоб прозора вода не змила малюнки, вiдчуваючи себе монархом.
А коли раптом прийду з маленьким африканським хлопчиком, граючим на флюгельгорнi,
Ти захочеш мене в обiйми, а я посмixнуся i запалю цигарку.




Найвища оцінка Валерій Хмельницький 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-01-15 16:43:19
Переглядів сторінки твору 2064
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.002 / 5.38  (4.960 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 3.823 / 5.25  (3.713 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Еротична поезія
Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2014.09.30 14:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-15 17:11:39 ]
Після прочитання опинився у стані когнітивного дисонансу, прочитав іще раз, а потім іще й іще - але так і не вийшов. Іду, запалю цигарку. Але спершу зайду у найближчий тютюновий магазин і куплю. Якщо не пачку сигарет, то хоча б одну сигару. А обіцяв же собі з Нового року не палити. Але не сказав, з котрого. :)
Сподобалося, о римська Касандро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кассандра Рімскі (М.К./Л.П.) [ 2014-01-16 16:05:35 ]
Я так собі вже років десять з кожного НР кажу, шо всьо, крапочка. А потім, першого січня, під келих ранкового шамнуня....))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-16 16:17:41 ]
О, як казав Марк Твен, "нема нічого легшого, як кинути курити - я сам кидав 120 разів" (за точність цифри не ручаюсь). Ну, якщо Марк Твен 120 разів, то я - не менше, а, може, й більше. :) Кажуть, треба прочитати книгу Алана Кара "Як легко кинути курити". Я, наприклад, читав. Здається, кинув. На деякий час. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кассандра Рімскі (М.К./Л.П.) [ 2014-01-16 14:26:23 ]
Дякую вельми. Мені дуже приємно. А куріння, воно таке, вирішує) Некурцям не зрозуміти:)