ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Що ти туманієш біля рими?

Серйозно і не зовсім

Що ти туманієш біля рими?
Стимулом по карку – вйо, поет!
Утікай, піїте, із гостини.
Це тобі ні здоба, ані мед.

Подзвони напроти, діва-муза
еросом жагучим надихне -
кулі позакочуються в лузи,
увійде духовне у земне.

Як не допоможе, то застрелься
із нагана втраченого дня.
Є ще вибір – думами на рельси,
відв'язавши Клона і Коня.

Попрасуєш білосніжні крила,
полетиш до раю тет-а-тет,
але, взрівши там чортячі рила,
тричі себе зрадиш – не поет!!!

2014

Образ Клона і Коня запозичив у Тетяни Мілєвської.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-02-15 09:14:19
Переглядів сторінки твору 4007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-02-15 10:08:05 ]
Глибоко!
А ще "увійде духовне у земне" - класно і... свіжо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-15 12:34:11 ]
Дякую, Іване, хоча виділена вами цитата - не так класно і... свіжо, як класично і... має вік стільки, скільки поети шукають натхнення у жіночих чарах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Обрій (М.К./Л.П.) [ 2014-02-15 10:11:13 ]
дуже образно і нестандартно!))браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-15 12:38:47 ]
Дякую, Ентузіасте. Мабуть образність і нестандартність - це те, до чого прагнуть усі віршувальники. По своєму досвіду знаю, що воно не так часто-густо трапляється, як того хочеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-02-15 12:07:05 ]
Браво, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-15 12:40:54 ]
Дякую, Інно. Радий Вас бачити і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-02-15 19:32:08 ]
наган втраченого дня - сподобався цей образ, бо як справді багато бездумно втрачаємо часу, який ніколи не повернути....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 10:34:19 ]
Дякую, Галино. Як би ж то достеменно знати, даремно втрачається час чи ні. Це лиш потім з'ясовується, коли уже пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-15 22:27:13 ]
Не той поет, хто туманіє,
Шукаючи у мізках риму,
Бо ще простіше у тенетах,
Знайшов - і враз...Невже на Небі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 10:42:08 ]
Дякую, Тетяно. Але де ж ті рими шукати, як не в звивинах? Іншого місця не знаю. Поетика душі - то лиш породження способу мислення. А "туманіти" - то образ творчого пошуку, без нього вірша не напишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-02-16 13:17:29 ]
коли приходять думки - приходять рими, ми прото їх перебираємо. деякими гребуємо)) натхнення


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-02-15 23:43:03 ]
Цікаво і неповторно справді написали. Тільки, може б русизм шари на "кулі" більярдні змінити б? Типу "і закотяться кулі у лузи" - мені цей рядок припавдо смаку найбільше - чимось і пародійним від нього пахне і шансоном українським...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 10:37:12 ]
Дякую, Ярославе. Але заміна шарИ на кУлі збиває ритм. Хай буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-02-16 15:36:58 ]
Якщо не лінуватися, Олександре, а попрацювати над рядком, то все вийде і без русизмів і без збою ритму. Наприклад:
"кулі всі закотяться у лузи" або
"кулі позакочуються в лузи" - так ще мелодійніше - бачите, виходить. Головне, "преодолеть расстояние от стула до стола", як писав один класик...
У слові "напроти", здається, пропущена літера "в".
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-02-16 17:47:43 ]
Маєте рацію - інколи відстань між думками значно перебільшена автором в силу його творчого лінування. Напроти - синонім навпроти. Дякую, за те, що у авторському вірші задекларовано рядком - "Стимулом по карку – вйо, поет!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-02-16 20:34:48 ]
Я знаю цей стан,Олександре. Коли відчуваєш, що народив щось вдале і вже нічого не хочеться міняти. Але якщо трохи піднатужитись, то можна зробити ще краще. Справді гарно звучить: кулі позакочуються в лузи. Музично. І природно і по-українськи. Певно, не виник би такий рядок, коли б не був колишнім більярдистом в Ірпінському будинку творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-02-17 17:12:47 ]
Олександре, пропустити такий вірш пародисту - непростимий гріх:
http://maysterni.com/publication.php?id=99394
;)