Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
22:48
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
2025.12.08
22:29
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе
2025.12.08
22:11
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.
Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір
2025.12.08
17:21
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших.
Була тая дружба, як собача служба.
Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія.
Де українець шукає броду, там єврей наводить мости.
Історичні рішення не бу
2025.12.08
15:25
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад
2025.12.08
07:18
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.
Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,
2025.12.08
06:50
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мирослав Артимович (1949) /
Новини (Поезія)
«Осіни мене, осене…»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Осіни мене, осене…»
Так називається моя нова – третя - збірка поезій, яку щойно взяв у руки і яка ще пахне таким знайомим і неповторним запахом поліграфічної фарби. Очікувалася вона ще торішньої осені, але тривожні доленосні події нашої країни, які, на жаль, ще й досі не згасли, відтермінували її матеріальне втілення.
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
Переважна більшість поезій трьохрічного періоду (друга збірка - «З весною в серці» - побачила світ 2010-го року) пройшла «громадську експертизу» на ПМ, тож велика вдячність вам, шановні колеги і друзі, за зірке око, влучні коментарі та небайдужість, що вселяє надію на прихильність майбутніх читачів.
Особлива дяка шановному Анатолієві Криловцю за теплі слова передмови.
Звичайно, готуючи збірку, я не міг обійти увагою талановитих - і серйозних, і дотепних - ваших поезії, тому сподіваюся, що мої враження, втілені у коментаторські віршові мініатюри, експромти, імпровізації, незлобливі пародії, що увійшли до двох (зі семи) окремих розділів збірки, викличуть дружній усміх і схвалення. Щоб не тримати інтриги, уклоняюся персонально тим, хто «впав мені в око»:
Багрянцевій Олені
Бенедишин Любові
Вірлан Роксолані
Гентошу Іванові
Дубініній Уляні
Дударю Миколі
Дудок Уляні
Ільїній Катерині
Ковальчук Інні
Коливашаласці Парасці
Криловцю Анатолію
Кримовській Софії
Кузану Василеві
Кучеруку Вікторові
Лазіркові Юрію
Мазур Наталі
Манюку Богданові
Менському Олександру
Михайлик Галині
Мілєвській Тетяні
Низовому Іванові (світлої пам’яті)
Овчар Олесі
Озерній Ксенії
Павлюку Ігореві
Редчицю Іванові
Світлому Василеві
Сірому Володимирові
Скосаревій Наталії
Станіславській Аделі
Цибульській Таїсії
Шкіндер Тамарі
Чорногузові Ярославу
Чубенкові Віктору
Шушняк-Федоришин Ірині
Звісно, цей перелік талантів не вичерпний, тож, сподіваюся, коли Бог дасть здоров’я, він знайде продовження у майбутньому.
Вірю, що скрутні часи минуть, Христове Воскресіння забезпечить нам остаточну перемогу, і я з часом зможу запросити вас на презентацію цієї збірки.
Наразі - тримаймося!
Принагідно, сердечно вітаю усіх чарівних, милих, талановитих і таких потрібних нам, чоловікам мисткинь ПМ з настанням весни і зичу любові, кохання, усмішок, теплих вітальних тирад, палких поцілунків, тремтливих обіймів і абсолютного відчуття щастя!!!
А усіх нас – зі славним ювілеєм Великого Кобзаря!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
